Аграрии в январе-апреле продавали пшеницу в среднем по 4 369,2 грн/тонна

В этом году Черноморский регион стал одним из глобальных игроков в аграрной сфере, что позволяет ему оказывать существенное влияние на мировой агрорынок. В связи с плохим урожаем основных сельскохозяйственных культур в мире, стоимость совокупного украинского агроэкспорта может возрасти.

Об этом сообщил аграрный эксперт Сергей Феофанов, пишет «ГолосUA».

«Уже второй год мы наблюдаем такое явление в аграрной сфере, как вторая зима. В связи с тем, что в начале марта были зафиксированы крайне низкие температуры в США, Канаде, странах ЕС и Южной Америке, в этом году наблюдается плохой урожай пшеницы, кукурузы, сои и подсолнечника. На фоне этой картины показатели урожая в Украине — выше мировых. Поэтому мы можем предполагать, что стоимость совокупного аграрного экспорта из Украины может увеличиться», — считает эксперт.

По словам Феофанова, Украину явление «второй зимы» также задело, но за счет низких урожайных показателей на мировой арене, украинские фермеры смогут дороже продать основные аграрные культуры.

«В этом году мы наблюдаем большое количество рисков для урожая в Украине. Это не только холодная весна, но и резкий рост температур, которое мы наблюдаем сейчас. Через нетипично высокие температуры в апреле, влага в почве находится под риском быстрого испарения, несет опасность для урожая, который в Украине начнут собирать с середины июня», — считает Феофанов.

По мнению эксперта, выиграют от продажи урожая те украинские фермеры, которые сделали ставку на грамотную структуру посева и рациональное распределение денежных ресурсов.

«Не секрет, что за последние 5−7 лет в Украине существенно возросла роль аграрных технологий. На 85% получение этих технологий финансируется из кармана украинских фермеров. И те, кто правильно рассчитал время посева и использования тех же технологий, в этом году получит наибольшую прибыль», — уверен Феофанов.

milkua.info

Згідно попередніх даних Державної служби статистики України, станом на 1 листопада в Україні налічують 2 млн 584,3 тис. голів ВРХ, що на 14% менше, ніж на відповідну дату у 2021-му. В тому числі в промислових господарствах утримують 927,7 тис. ВРХ (-6,9%), а в господарствах населення — 1656,6 тис. (-17,5%).

Загальна чисельність поголів'я корів скоротилося до 1,4 млн голів, що на 13,9% менше, ніж у 2021-му. За підрахунками ДССУ, промислове поголів'я корів скоротилося на 8,4% та налічує 385,1 тис. голів, а кількість корів у присадибному секторі впало на 12,4% та складає 1015,8 тис. голів.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Хоча, за оцінками АВМ, втрати промислового поголів'я корів вищі і вже перетнули позначку у 50 тис. корів від початку російської агресії.

На фоні скорочення поголів'я та продуктивності корів у прифронтових зонах і територіях з активними бойовими діями, виробництво молока в Україні за 10 місяців знизилося на 12,4% — до 6,575 млн т. Тобто галузь недоотримала 929,6 тис. молока.

Проте завдяки ефективній роботі молочних ферм у безпечніших регіонах та релокації поголів'я із уражених зон, вдалося мінімізувати втрати промислового молока. Так, за аналізований період було вироблено 2,185 млн т молока, що на 120 тис. т або 5,2% менше, ніж торік — інформує ДССУ. Господарства населення були більш чутливими та не мали змоги до такої «гнучкості», тому виробництво в цьому сегменті скоротилося на 15,6% — до 4,389 млн т.

Тим часом надходження на переробку молока базової жирності скоротилося на 13,5% — до 1,99 млн т. Причому продовжує посилюватися роль промислового сектору у харчовій переробці: 1,7 млн т або 85,7% (проти молока-сировини надійшло від молочнотоварних ферм, а часка «присадибного» молока впала вже до 14,6%.

avm-ua.org

Справжньою причиною світового голоду буде дефіцит кормів, а не продовольчого зерна.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

Дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України у світі відчули одразу на відміну від припинення експорту кормів. І більшість країн тільки починають це розуміти.

«Корми подорожчали, і найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів'я. Корми місцевого виробництва теж відразу стрімко здорожчали. Поголів'я падає, то ж ціни на м’ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів. Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як початок суперциклу, тобто різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів'я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м’ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів'я в зазначених регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3−5 місяців, після чого під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м’ясо», — пояснює експерт ФАО.

За його словами, дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, а дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей: «Якщо бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 року ми зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні — це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, як країни ЄС та США».

Україна є найбільшим експортером протеїнових кормів у всьому регіоні. Інші експортери — США, Аргентина, Бразилія — знаходяться дуже далеко, і замінити Україну на цьому ринку неможливо.

Не зважаючи на те, що Китай цілий рік накопичував резерви кормів і зерна, їх вже вичерпано. Країна надзвичайно вразлива до перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів, говорить Андрій Ярмак: «А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців. І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми і на м’ясо вони не зможуть».

Експерт переконаний, що українська дипломатія повинна говорити з Китаєм не на мові «зерна» чи «пшениці», а на мові «кормів» та «м'яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі може бути для них значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

Зростання цін на продукти не менше загрожує Туреччині.

«Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м’ясо. А Туреччина — один з найбільших імпортерів наших кормів. Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою „м'яса і кормів“. Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря», — додає Андрій Ярмак.

Україні це дасть зростання валютної виручки і стабілізацію економіки під час війни. Це буде вигідно всім країнам світу і практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо їх будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і в 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми — це наша потужна зброя, вважає він.

Аграріям України, які мають тваринництво, експерт радить нарощувати виробництво і переробку молока, збільшувати поголів'я, особливо м’ясне. Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, в Україні дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, це створює умови для непоганої маржинальності.

«Я б це питання підняв на рівні Міністерства аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб це профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому», — резюмує Андрій Ярмак.

milkUa.Info

Банки теперь смогут начать принимать заявки. Минэкономики утвердило формы документов по осуществлению финансовой поддержки мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов.

В частности речь идет о:

• форме заявки на участие в конкурсе для получения компенсации по заключенным кредитным договорам;
• форме реестра компенсационных выплат заемщикам за фактически уплаченные уполномоченному банку проценты за пользование кредитами;
• форме реестра компенсационных выплат заемщикам за фактически уплаченные уполномоченному банку проценты за пользование кредитами в ноябре-декабре прошлого года.

Утверждение этих документов позволит уполномоченным банкам начать работу по принятию от заемщиков заявок на получение частичной компенсации процентных ставок по привлеченным банковским кредитам, а заемщикам обратиться к банкам и подать заявку на получение финансовой поддержки за счет средств госбюджета.

Компенсации предоставляются в соответствии с постановлением Кабмина от 29 апреля 2015 № 300 «Об утверждении Порядка использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для финансовой поддержки мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов».

Такая компенсация будет предоставляется на конкурсной основе субъектам хозяйствования агропромышленного комплекса — юридическим лицам независимо от организационно-правовой формы и формы собственности и физическим лицам — предпринимателям, осуществляющим деятельность в области животноводства и которые использовали кредитные средства для покрытия текущих расходов и расходов капитального характера или которые осуществляют деятельность по другим видам сельскохозяйственной деятельности (кроме животноводства).

Сумма компенсации не может превышать:

• для заемщиков, осуществляющих деятельность в области животноводства, — 15 млн. гривен;
• для заемщиков, осуществляющих деятельность по другим видам сельскохозяйственной деятельности (кроме животноводства) — 5 млн. гривен.

Подробная информация о Порядок использования средств, предусмотренных в государственном бюджете для финансовой поддержки мероприятий в агропромышленном комплексе путем удешевления кредитов — на Информационно-аналитическом портале АПК Украины, с официальным перечнем уполномоченных банков можно ознакомиться на портале АПК Украины.

LIGA360