Аграрії Херсонщини об'єднали зусилля та продовжують допомагати жителям області

Мировой рынок фитогеничных кормовых ингредиентов, который включает в себя эфирные масла, травы, специи, растительный клей, а также некоторые другие продукты будет достаточно быстро расти в течение ближайших пяти лет, отмечается в исследовании международной аналитической компании MarketsandMarkets. Так, согласно прогнозам к 2021 году он достигнет отметки в 769.5 млн долларов в денежном выражении после того, как в промежутке с 2016 года будет увеличиваться в объеме в среднем на 7.1% в год.

Интересно, что в настоящее время фитогеничные кормовые ингредиенты наиболее популярны в Азиатско-Тихоокеанском регионе, где во многих странах различные эфирные масла и местные травы добавлялись в комбикорма в течение столетий. Вместе с тем, по мнению аналитиков, в ближайшие пять лет именно на долю Европы придется основной рост потребления указанных компонентов, главным образом, по причине стремления производителей комбикормов в Европейском Союзе перенимать лучшие доступные мировые практики.

По подсчетам ученых, в 2015 году большая часть фитогеничных кормовых ингредиентов была потреблена в птицеводстве, поскольку именно здесь они доказали наибольшую эффективность своего применения. На ближайшие несколько лет эта ситуация на мировом рынке сохранится, несмотря на то, что спрос со стороны сегмента свиноводства и КРС также будет на подъеме, заключают специалисты.

По материалам All About Feed

Сильная засуха в этом году в Северной Дакоте, а также нескольких близлежащих штатах может серьезно изменить конъюнктуру рынка кормовых ингредиентов в регионе среднего запада США, отмечается в докладе Университета Северной Дакоты.

Проблема, помимо всего прочего, усугубляется еще и тем, что состояние многих пастбищ в стране также ухудшилось, в результате чего фермерам, выращивающим крупный рогатый скот, в 2017 году придется закупить больше комбикормов. В этих условиях многие фермеры вынуждены вводить меры ограничения поголовья своего скота для того, чтобы сократить расходы на покупку комбикормов, которые дорожают из-за внезапно возникшего локального дефицита.

Кроме того, качество многих культур оставляет желать лучшего, опять же по причине засухи, и их питательная ценность находится на весьма низком уровне, отмечается в докладе ученых. В частности по пшенице в этом году только 34% урожая получило статус хорошего или отличного качества, по сравнению с 69% годом ранее. 

По материалам All About Feed

ЄС має переглянути свою Угоду про вільну торгівлю з Україною та запровадити обмеження на імпорт деяких харчових продуктів, заявив у середу членам польського парламенту комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Коментарі польського комісара категорично суперечили офіційній позиції ЄС про те, що необмежений експорт продовольства з України має важливе значення для допомоги зруйнованій війною економіці країни. З моменту вторгнення російських військ, вони окупували та замінували сільськогосподарські угіддя, викрадали врожай і бомбардували зерносховища та порти.

Лише обмежений експорт української продукції був можливий в останні місяці через її порушення традиційного чорноморського експортного маршруту. Брюссель відкрив альтернативний наземний шлях до ЄС, коли в травні запустив так звані смуги солідарності, а в червні підписав угоду з Києвом про призупинення всіх імпортних мит на українські товари на один рік.

Термін дії угоди закінчується наступного літа, але Єврокомісія планує продовжити її до кінця 2024 року.

«Для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути», — сказав Войцеховський. Він виступав дистанційно на заході у Варшаві, організованому верхньою палатою польського парламенту щодо спільної сільськогосподарської політики ЄС.

У той час як західний коридор є рятівним кругом для економіки України та її фермерів, він створив фермерам на батьківщині Войцеховського більшу ринкову конкуренцію. Це може призвести до політичних наслідків для правого уряду країни, очолюваного партією «Право і справедливість» (PiS), якому потрібно буде захистити інтереси сільських виборців, щоб зберегти владу на загальних виборах, які відбудуться у вересні 2023 року.

Занепокоєння фермерів

«Я знаю про занепокоєння фермерів і бачу проблему», — сказав Войцеховський, який сам є високопоставленим представником PiS. Він відповідав на запитання про те, чи буде Комісія розглядати питання імпорту продуктів харчування з України, які замість того, щоб експортуватися кудись через шляхи солідарності, залишаються в прикордонних регіонах Польщі.

«Допомога Україні є нашим стратегічним пріоритетом, і це поза дискусією. Це питання безпеки, але для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути. Після відкриття торгівлі з Україною імпорт деяких сільськогосподарських продуктів дійсно зріс у кілька разів. Просто надходить занадто багато товарів».

Войцеховський назвав кукурудзу, ріпак і птицю як приклади продуктів харчування, які «прибувають у надмірних кількостях». За його словами, в Румунії та Болгарії також спостерігається «проблемне» зростання імпорту соняшникової олії з України.

У звіті Комісії щодо українських продуктів, які підпадають під дію угоди про вільну торгівлю, в ЄС спостерігалося «значне збільшення імпорту … птиці, яєць, сухого молока, вершкового масла, цукру, крохмалю, висівок і деяких злаків».

Однак виконавча влада ЄС ще не дійшла висновку щодо того, чи вживати будь-яких заходів для вирішення проблеми збільшення притоку.

Войцеховський сказав, що рішення про те, чи запроваджувати мита на продукти харчування, «залежатиме від багатьох членів комісії… але я вважаю, що проблема є. Там, де цей експорт явно зріс, я буду говорити за запровадження обмежень на імпорт».

Сільське господарство відіграє життєво важливу роль в економіці України, на нього припадає близько п’ятої частини ВВП країни та 40 відсотків експорту. Нещодавно Брюссель оголосив про інвестиції в розмірі 1 мільярда євро для зміцнення наземних шляхів солідарності ЄС, через які Україна змогла експортувати близько 17 мільйонів тонн продуктів харчування з початку російського вторгнення.

ІНФАГРО за матеріалом politico. eu

Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН (ФАО) планирует начать в Украине работу над двумя важными проблемами — это антимикробная резистентность и необходимость сокращения пищевых отходов.

Об этом рассказал координатор программ развития ФАО в Украине Михаил Малков.

«Первая проблема сегодня является топовой темой в мире. Все мы сталкиваемся с ситуацией, когда человек, болея начинает принимать антибиотики, и затем они по какой-то причине не действуют, нужно искать другие. Это происходит, потому что человек становится устойчивым к действию определенных антибиотиков», — рассказал он.

Малков подчеркнул, что на это есть две причины — неправильное использование самих антибиотиков, или же они могут попадать к нам с пищей через традиционные продукты растениеводства или животноводства. Ведь антибиотики добавляют для регуляции роста и других целей.

«Далеко не все предприятия соблюдают правила биобезопасности и норм использования антибиотиков. Поэтому мы, вместе с глобальными донороми, начали выстраивать эту программу и вскоре запустим ее», — подчеркнул эксперт ФАО.

Второй масштабный проект — это существенное сокращение пищевых отходов и продовольственных потерь. Малков пояснил, как ФАО планирует его запуск в нашей стране.

«Сначала мы сделаем оценку ситуации в крупных городах Украины, а затем запустим пилотный проект в одном из них. К примеру, это может быть Львов — известный центр гастрономического туризма, который страдает от „мусорной“ проблемы. Нужно будет существенно уменьшить органическую составляющую этих отходов из тех же ресторанов, супермаркетов, домов львовян», — рассказал он.

А также отметил, что совместно с местной властью нужно будет выстроить систему таким образом, чтобы отходы перерабатывались максимально эффективно с затратой минимального бюджета на эти цели.

Справка:

ФАО является межправительственной организацией, в состав которой входят 194 государства-члена, два ассоциированных члена и одна организация-член — Европейский союз. ФАО, штаб-квартира которой находится в Риме (Италия), представленная более чем в 130 странах. Украина присоединилась к ФАО в 2003 году и сотрудничает с различными проектами ФАО как в стране, так и в регионе. Начиная с 2015 года ФАО осуществляет свою деятельность в Украине по двум направлениям: Программа реагирования на чрезвычайные ситуации, реализуется на территории, охваченной вооруженным конфликтом на востоке Украины, и Программа развития сельского хозяйства по всей стране.

agravery