АЧС в мире: итоги июля

Украина и близко не выбирает квоту на экспорт баранины, ягнятины, имеющих повышенный спрос в последнее время на международном рынке.

Об этом сообщил директор Института животноводства степных районов «Аскания Нова» им. Иванова Юрий Вдовиченко.

По его словам, институт постоянно мониторит ситуацию и констатирует, что, в частности, в Европе 40% всей продукции овцеводства приходится на потребление мяса, еще 40% — молока и только 20% — на шерсть.

«Теперь есть шанс расширить бизнес-возможности — получать высококачественную мясную продукцию, в частности, выращивая ягнят до года. Мы привезли импортные генотипы, на перспективу работаем с французскими научно-исследовательскими центрами. Постоянно координируемся еще с 8 научно-исследовательскими украинскими отраслевыми институтами», — рассказывает Юрий Вдовиченко.

По его словам, чтобы породы точнее соответствовали всем современным запросам, практические наблюдения ведутся в 20 базовых исследовательских хозяйствах Института животноводства степных районов «Аскания Нова».

Ученый рассказывает, что тенденцию овцеводства уже подхватили предприимчивые аграрии. К примеру, в недавнем аукционе племенного поголовья во время Всеукраинского семинара-совещания «Инновационное развитие овцеводства в рыночных условиях» приняли активное участие почти 200 фермеров из семи областей Украины. Преимущественно это перспективные хозяйства со стадом от 200 до 500 овец, которые внимательно следят за тенденциями рынка.

«Все они уже не раз обожглись на импорте, — говорит директор профильного института. — Тратили большие средства, но качественную племенную продукцию все равно из-за границы трудно ожидать. Мы же предлагаем отечественную селекционно-генетическую продукцию, высококачественную элитную племенную овцу. И обязательно предоставляем профессиональное сопровождение по правильному выращиванию и уходу на любой стадии производства, помогаем с разработкой бизнес-моделей».

Ученые института также осваивают направление молочного козоводства. Впервые в Украине разработали и издали инструкцию по бонитировке, системы оценки племенных качеств коз по комплексу хозяйственно полезных признаков.

agroportal

Цены на сельскохозяйственные товары в мае в мире выросли в результате резкого увеличения котировок молочной продукции. Индекс продовольственных цен ФАО составил 176,2 пункта, что на 1,2% выше по сравнению с апрельским показателем. Об этом говорится в сообщении Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО).

Майский рост обусловлен ростом котировок на основные зерновые и молочные продукты, при этом цены на сахара и растительные масла оставались низкими.
Так, индекс цен на молочную продукцию ФАО в мае увеличился на 5,5%, что в среднем на 11,5% выше по сравнению с показателем год назад. Дефицит предложения в главной стране-экспортёре молочной продукции — Новой Зеландии — оказывает значительное влияние на повышение напряжённости на рынке в последние месяцы.
Индекс цен на зерновые в ФАО вырос на 2,4% с апреля, достигнув максимального уровня с января 2015 года, что на 17% выше соответствующего показателя прошлого года. Котировки пшеницы выросли главным образом на фоне неблагоприятных прогнозов по производству в ряде крупных стран-экспортеров, а ухудшение прогнозов на урожай в Южной Америке привело к росту цен на фуражное зерно. Международные цены на рис также были устойчивыми, чему способствовали значительный объем закупок покупателями из Юго-Восточной Азии.
Индекс цен на растительные масла ФАО снизился на 2,6% до самой низкой отметки за последние 27 месяцев. Котировки пальмового, соевого и подсолнечного масла снизились, отчасти вследствие наличия крупных мировых запасов.
Индекс цен на мясо ФАО упал незначительно, в то время как индекс цен на сахар ФАО продемонстрировал снижение на протяжении шестого месяца подряд, снизившись на 0,5% с апреля, что отражает благоприятные погодные условия в основных сахаропроизводящих регионах Бразилии — крупнейшем производителе и экспортере сахара в мире.

milkua.info

У 2023 році 500 тис. українських господарств отримає допомогу по відновленню сільськогосподарської діяльності від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Такий анонс зробив голова офісу ФАО в Україні П'єр Вотьє під час прес-конференції.

«У 2022 році ми допомогли 40 тис. домогосподарствам відновити сільськогосподарську діяльність. У новому році разом з Мінагрополітики ми плануємо збільшити кількість домогосподарств, яким ми допоможемо відновити сільськогосподарську діяльність, до 500 тис.», — сказав він. За його словами, допомоги для відновлення сільськогосподарської діяльності потребують 1,5 млн людей в Україні.

За словами речниці ФАО Вікторії Михальчук, допомога надається домогосподарствам на прифронтових територіях. Попередньо у 2023 році на допомогу українському АПК направить $ 205 млн. Із них, за її словами, $ 100 млн надійде на підтримку сільськогосподарських домогосподарств.

agropolit.com

Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією.

Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Цього року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати», — розповів прем'єр.

Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.

Крім того, у 2022 році агровиробники України отримали портфельні гарантії за кредитами майже на 24 млрд грн, а за програмою «5-7-9» надано 81,2 млрд грн кредитних коштів.

«Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також наголосив на важливості продовження Стамбульських зернових угод, оскільки морський експорт сільгосппродукції дає змогу виживати українським фермерам та аграріям. Окрім того, постачання продукції АПК з України гарантує стабільність геополітичної ситуації в Африці та на Близькому Сході, оскільки українське зерно для багатьох країн є ключовим чинником недопущення голоду.