АЧС: новые вспышки в Харьковской и Одесской областях

Непрямі втрати у сільському господарстві України через зменшення виробництва, блокаду портів та здорожчання виробничих факторів оцінюються у 23,3 млрд дол. США. Такі показники дають розуміння масштабу падіння галузі та величезні потреби для повноцінного відновлення виробництва.

Про це повідомляють в Аграрному комітеті Верховної Ради України.

Оскільки значна частина виробництва сільськогосподарських культур знаходиться у регіонах, що страждають від активних бойових дій та окупації, тому втрати через недоотриманий врожай сільськогосподарських культур оцінюються у 9,6 млрд дол. США. Найбільш значуще зниження у прогнозованому врожаї 2022 року відзначається для виробництва пшениці (очікується 33% спад у врожаї 2022 року), соняшнику (32%), ячменю (31%), кукурудзи (18%). Бойові дії порівняно менше впливають на врожай кукурудзи, порівняно з врожаєм інших культур, очікується зниження врожаю у розмірі 18%.

Втрати через менший врожай багаторічних культур склали 89 млн. дол. США. В середньому, для початку плодоношення нових багаторічних насаджень знадобиться п’ять років. Відтак, втрати врожаю багаторічних насаджень впродовж п’яти років складуть 222,4 млн доларів США.

Варто зазначити, що паралельно із прогнозованим врожаєм сільськогосподарських культур, загальні втрати тваринницького сектору оцінюються в 682 мільйони доларів США.

Одним із наслідків російського вторгнення є зниження цін виробників на експортно-орієнтовні товари. Через блокаду портів військово-морськими силами «агресора», Україна зіткнулась з перенасиченістю внутрішнього ринку експортно-орієнтованої продукції та майже чотирикратним здорожчанням експортної логістики. Це призвело до зменшення цін всередині країни на основні експортно-орієнтовані культури більш, як на 30%. Непрямі втрати виробників від зниження цін на експортно-орієнтовні культури (пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник) складають 11,9 мільярдів доларів США.

Народні депутати України — члени Комітету розуміють, що буде важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває. Але кожного дня у постійній співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства України роблять усе можливе, щоб допомогти агропромисловому комплексу вистояти та забезпечити продовольчу безпеку в умовах воєнного стану.

В последнее время в Украине прослеживается положительная тенденция развития козьих ферм. Преимущественно функционируют малые фермерские хозяйства, которые имеют в содержании 20-100 голов коз. Для увеличения поголовья важно создать благоприятные условия.

Индивидуальная деятельность фермерских хозяйств является весьма ограниченной, ведь самостоятельно достаточно сложно решать сметные и объемные работы, связанные с обеспечением средствами производства, материально-техническими ресурсами; с транспортным, ремонтным, строительным, ветеринарным обслуживанием; с племенной работой и тому подобное. Небольшие хозяйства в одиночку не могут успешно заниматься реализацией продукции, и не могут влиять на уровень цен, в связи с малыми объемами производства, в которых заинтересованы перерабатывающие предприятия. При наличии условий хранить и перерабатывать свою продукцию, можно реализовать ее довольно выгодно. Но подавляющее большинство малых хозяйств не имеют таких возможностей. Поэтому возникает потребность объединить усилия для повышения конкурентоспособности в рыночной среде.

Кооперация создает дополнительные возможности для достижения рыночных преимуществ, позволяя избегать посреднических услуг, совместно использовать объекты социальной и производственной инфраструктуры и за счет этого снижать себестоимость продукции. Кооперация создает дополнительные рабочие места, а также побуждает к рациональному использованию природных ресурсов.

Кооперативы обеспечивают профессиональную подготовку своих членов, что в дальнейшем конвертируется в развитие кооператива.

Происходит экономия за счет масштаба. Снижение издержек производства за счет увеличения объемов. Обычно связан с углублением разделения труда.

Пробелы в развитии

Проблемой является недостаточная осведомленность среди населения о преимуществах объединения. Отсутствие инициативных людей, которые бы побуждали к действиям. Недоверие к новаторству. Несовершенная законодательная база.

Необходимо проводить просветительскую работу о преимуществах деятельности непосредственно на селе. Обеспечить поддержку на государственном уровне.

Важно отметить, что 13.09.2017 Кабинет Министров Украины принял постановление «Об одобрении Концепции развития фермерских хозяйств и сельскохозяйственной кооперации на 2018−2020 годы».

Документ подготовлен Минагрополитики в сотрудничестве с Ассоциацией фермеров и частных землевладельцев.

«Внедрение системной поддержки фермерства позволит увеличить производство валовой продукции сельского хозяйства в два раза за три года до 12% и развить переработку сырья внутри страны. Это обеспечит рост валютной выручки от аграрного экспорта и повысит маржинальность для субъектов хозяйствования. В следующем году Правительство предлагает заложить в госбюджете рекордную сумму на поддержку фермерских хозяйств — 1 млрд гривен. Кроме того, продолжают действовать и другие направления поддержки, в частности, предоставление льготных кредитов, частичная компенсация стоимости сельскохозяйственной техники и оборудования, удешевление кредитов».

Программа включает в себя финансовые инструменты поддержки производства животноводческой продукции, садоводства, виноградарства и переработки сельскохозяйственной продукции, удешевление агрокредитов и агрострахования и поддержку начинающих фермеров.

В результате реализации Концепции ожидается увеличение доли фермерских хозяйств в производстве валовой продукции сельского хозяйства до 12%, рост числа рабочих мест в пять раз — с 100 тыс. до 0,5 млн, техническое переоснащение фермеров, увеличение на 10% площадей под органическими культурами.

Концепция стимулировать приобретение хозяйствами статуса фермеров и объединения фермеров в кооперативы.

Перспективы отрасли

На сегодняшний день в Украине культура потребления продукции из козьего молока не слишком распространена. Но ситуация меняется. Украинцы стали более тщательно выбирать продукты, учитывая качество и пользу.

Сегодня есть все предпосылки для стремительного развития отрасли козоводства. Конкуренция на рынке почти отсутствует. Конечно, есть много вопросов, которые требуют решения, но объединив усилия можно достичь высоких результатов.

milkua.info по материалам ОО «Овцеводство и козоводство Украины»

Украинский молочный индекс (УМИ) практически не изменился в августе 2017 года.

Об этом сообщил экономист инвестиционного отдела ФАО Андрей Ярмак на своей странице в Facebook.

«Прежде всего, мы получили уже официальное доказательство того, что украинский молочный бизнес становится действительно профессиональным. Обратите внимание на график — на нем показывается абсолютное значение накопительного колебания УМИ за первые 8 месяцев с 2012 по 2017 год. Последние четыре года идет четкая линейная тенденция к снижению уровня колебаний УМИ. В этом году установлен абсолютный рекорд — среднемесячное отклонение УМИ не превышало 3,2%. Итак, падает сезонность, которая делала невозможным стратегическое или даже среднесрочное планирование», — отметил Ярмак.

«Более того, в течение летнего периода (период „большого молока“), УМИ оставался почти абсолютно стабильным, колеблясь в пределах 1,5%. Кстати, что самое интересное — стабильность переработки была еще выше. Итак, это очень связанные между собой вещи», — добавил он.

По словам эксперта, в целом же текущий сезон пока позволил профессиональным производителям молока заработать в среднем на 36% больше, чем предыдущий сезон, или на 9% больше, чем в среднем за последние пять лет за аналогичный период, или на 19% больше, чем за последние три года.

«А по август 2017, то он был самым прибыльным за последние четыре года, и на 54,7% прибыльнее, чем аналогичный месяц прошлого года», — отметил Ярмак.

«В сентябре ожидается рост УМИ. В последние три года в сентябре УМИ рос в среднем на 13−14%», — добавил он.

milkua.info

Котирування акцій українських агропродовольчих компаній наприкінці минулого тижня зросли на тлі угоди щодо розблокування експорту зерна з України через Чорне море.

Про це розповів аналітик Erste Securities Якуб Шкопек у коментарі PAP Biznes.

Він зазначив, що у 2-му та 3-му кварталах результати цих компаній можуть опинитися під великим тиском. Але вони мають шанс розпочати покращення наприкінці третього кварталу і можуть вийти з поточної кризи сильнішими.

Експерт уточнив, що наприкінці минулого тижня котирування «Кернела» зросли приблизно на 14%, «Астарти» — майже на 7%, ІМК — на 1%. Індекс, який об'єднує українські компанії, додав близько 5,6%.

«Якщо компанії за два чи три місяці — саме стільки часу може зайняти розмінування коридорів — зможуть відновити вивіз зерна, то ті запаси, які мають на балансі, вони зможуть перевести в готівку і мати кошти для подальшої діяльності замість використання кредитування. Тим більше, що ціни на зерно високі, навіть незважаючи на нещодавню корекцію», — пояснив Шкопек.

На його думку, фермери захочуть швидко позбавитися своїх запасів, запропонувавши велику знижку до світових цін, щоб забезпечити кошти для посіву та збору врожаю, а також складських потужностей.

Якуб Шкопек також вважає, що потенційно «Кернел» може показати високу маржу в останні місяці року, якщо відновить діяльність із виробництва та експорту олії.

За його словами, кінець третього кварталу, четвертий квартал і початок року — це періоди, коли результати агрокомпаній можуть покращитись.

«У другому-третьому кварталі обсяги, ймовірно, все ще будуть дуже слабкими, а результати будуть під великим тиском», — оцінив Шкопек.

Аналітик зазначив, що хоча ринкова кон'юнктура зараз дуже сприятлива, а інформація про домовленості щодо розблокування портів підтримує акції компаній, через кілька місяців інвесторам доведеться замислитися, чи виконують сторони угоди її припущення. Однак є шанс, що компанії вийдуть із поточної кризи сильнішими.

«Слід зазначити, що якщо ми подивимося на всі кризи, які стосуються України, наприклад, проблему з фінансуванням підприємств у 2008 чи 2014 році, — компанії вийшли з них сильнішими. Достатні складські площі для акумулювання сільськогосподарської продукції та відповідні транспортні ланцюги мають шанс вийти з кризи сильнішими», — зазначає аналітик Erste Securities.

agroportal.ua