Затверджені зміни до Вимог щодо безпечності та якості молока і молочних продуктів

За розрахунками аналітиків проєкту «Сімейні молочні ферми», поголів'я корів в Україні за сім місяців 2022 року скоротилося на 19%, або 300 тис. голів. Це втричі більше, ніж за аналогічний період двох попередніх років, коли скорочення поголів'я сягало 6%.

І це — оптимістичний сценарій, зазначили в проєкті.

Скорочення поголів'я відбулося на тимчасово окупованих територіях, де діяльність молочних господарств була чи наразі блокується окупантами. Найбільші втрати — у Харківській області, де було сконцентровано більшість великих промислових ферм.

Більшість аналітиків припускають, що кількість поголів'я худоби в Україні скорочуватиметься і надалі через руйнування ферм, проблеми з кормами та іншими складовими операційної діяльності.

Загалом за прогнозами проєкту «Сімейні молочні ферми», корів на промислових фермах може поменшати до 394,2 тис голів із 423,7 тис.

Як повідомлялося, у липні через обстріли російськими військовими загинула худоба на запорізькій і миколаївській фермах.

Довідка

З початку повномасштабної війни в Україні у зоні окупації/бойових дій перебувають/перебували 10 областей, на які припадало 32% всього поголів'я корів (490,3 тис. голів). 62% із них утримувалися населенням, 38% — промисловими господарствами.

agrotimes.ua

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.

Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України. Орієнтовно збільшення квот надає 196,95 млн. доларів.

«Рішення про збільшення квот на українську аграрну продукцію для нас важливе і дозволить розширити наші експортні можливості. Україна отримає близько 200 мільйонів доларів в обсязі реалізації. Безперечно, ми розуміємо, що йдеться про проміжний етап узгодження і попереду пленарне засідання Європарламенту та засідання Ради міністрів ЄС. Проте, ми сподіваємось, що вже до кінця травня буде ухвалено остаточне рішення», - прокоментував Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

Відомо, що розширення квот стосується таких видів продукції, як мед (3 тис. тонн), виноградний сік (500 тонн), кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн), ячмінна крупа та борошно (7, 8 тис. тонн), овес (4 тис. тонн), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн).

Водночас, Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі поки що не підтримує розширення торговельних преференцій для окремих категорій аграрної продукції – томатів, пшениці. Зазначається, що відмова є проміжною і Україна продовжить відстоювати необхідність прийняття Європарламентом рішення про збільшення квот.

Прес-служба Мінагрополітики

Якщо поспішно встановити масову частку жиру і білка на рівні 4 і 3,4% відповідно, то прибутковість ферм впаде приблизно на 12-14%.

Зазначив Юрій Сівов, директор КЦ АВМ, Daily Global Experts, провідний технолог, міжнародний експерт.

«Чи можуть корови голштинської породи виробляти молоко із показниками жиру — 4,0%, білка — 3,4%? Звичайно так. Питання в іншому, якщо ми зараз це зробимо прибутковість ферм впаде приблизно на 12−14%, а ми до цього точно не готові. Якщо забути про хитрі формули розрахунку вартості молока, то фактично виробникам платять за 2 показники — за кількість жиру і білку. Якщо вартість за жир і білок підніметься відповідно тим показникам, які запропоновані новим стандартом — ніяких питань нема. Але якщо залишиться на тому ж рівні, то прибутковість виробників молока зменшиться», — пояснив фахівець.

До впровадження нових стандартів потрібно підійти помірковано. Більшість ресурсів, зокрема енергетичних, пластичних, витрачається на 3 компоненти у молоці: жир, білок, цукор.
«Коли виробляється молоко із низькими показниками жиру і білку, то в ньому більше цукру, за який не платять. Тому однозначно досягати цих стандартів треба, але ми ще не готові», — зазначає Юрій Сівов.

Жирність молока фактично залежить від того наскільки перетравна клітковина у раціоні корів. Для цього Україні потрібно ще попрацювати із кормовиробництвом.

Він зауважив, поки на господарствах не навчаться заготовляти силос, то молока в Україні не буде.

MilkUa.info