Закупівельні ціни на свинину опустилися до найнижчої позначки за квартал

28-груд-2019

Минулого тижня в Україні спостерігалось суттєве зниження цін на свиней забійних кондицій (-4 гривні). Протягом останнього тижня 2019 року падіння котирувань продовжилось. За даними Асоціації «М’ясної Галузі» (АМГ), середня ціна живця опустилась на 89 копійок до 42,5 грн за кілограм. Це найнижчий показник за останні три місяці.

На початку наступного року зростання цін не передбачається. У АМГ вважають, що перший тиждень 2020 року принесе подальше здешевлення, пов’язане з затишшям на ринку в період новорічних вихідних.

«Останній тиждень 2019 року демонструє продовження падіння цін на ринку живця свиней. Ціни реалізації свиней забійних кондицій поточного тижня на 0,5 – 1,0 грн за кілограм поступаються котируванням попереднього. За результатами опитування Асоціації «М’ясної Галузі», 52-го поточного тижня середня фактична ціна свинини живою вагою складає 42,50 грн за кілограм. Щодо цінового діапазону першого тижня 2020 року, вітчизняні переробники прогнозують подальше закріплення вартості живця на досягнутому рівні. Зокрема, учасники Асоціації вказують на прогнозований ціновий коридор в межах 40,00-43,00 грн за кілограм», – зазначили в АМГ.

Meat-Inform

Більше новин
Котирування пшениці показали стрімке відновлення — аналітики
08-черв-2022

Котирування пшениці показали стрімке відновлення після того, як не відбулось ніякого реального прогресу в розблокуванні українських портів.

Про це повідомили аналітики Barva Invest на своєму каналі у Telegram.

Зазначається, що липневий ф’ючерс на американську пшеницю зріс на 0.53 $/бу, ціна на європейську пшеницю зросла на 19.25 €/т, а на чорноморську на 14.5 $/т.

«Ціни на українську пшеницю залишаються стабільними, проте активність на ринку знижується», — зазначають аналітики.

Ціни на пшеницю з поставками у липні (станом на 2 червня) на світових біржах склали:

  • на біржі Чикаго (ZWN2) — 10.93 $/бу;
  • на біржі Euronext (EBMU2) — 397,5 €/т (вересневий контракт);
  • на базисі Black Sea (BWFK2) — 413.5 $/т;
  • внутрішній ринок (СРТ 11,5%) — 5000−6800 грн/т.

Додається, що котирування кукурудзи показали зростання на фоні гарних перспектив щодо перспектив споживання на біоетанол та відсутності прогресу у відновленні поставок з України.

За словами аналітиків, липневий контракт на американську кукурудзу зріс на 0.15 $/бу, а на чорноморську на 5.5 $/т.

«Ціни на українську кукурудзу залишаються в стабільному діапазоні, проте основна торгова активність зосереджена на поставках на дальні місяці», — повідомили аналітики.

Ціни на липневі ф’ючерси на кукурудзу на світових біржах:

  • на біржі Чикаго (ZCN2) — 7.42 $/бу;
  • на базисі Black Sea (BWFN2) — 341.0 $/т;
  • на базисі спот, Ізов (DAT) — 240 $/т.

latifundist.com

Детальніше
Уряд продовжив строк подання документів на отримання держпідтримки в галузі садівництва і тваринництва
24-вер-2020

23 вересня на засіданні Уряду схвалено постанову, якою передбачено перенесення термінів подання документів на отримання сільгоспвиробниками державної підтримки в галузі садівництва і тваринництва з жовтня на листопад.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, постанова вносить зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства (постанова КМУ № 587) та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (постанова КМУ № 107).

«На сьогодні кількість документів, необхідних для отримання державної підтримки та механізм їх подання — максимально спрощено. Однак, у зв’язку зі зверненням профільних асоціацій виникла потреба у збільшенні строків подачі документів за деякими з напрямів. Прийняте рішення дозволить збільшити кількість потенційних отримувачів державної підтримки та залучити фінансування у галузь сільського господарства», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, документи подаватимуть до:

1 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості за придбаний садивний матеріал (плодово-ягідних культур, винограду, хмелю) та проведені роботи (спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт);

1 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості об'єктів (холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду та хмелю власного виробництва, цехів первинної переробки технічних сортів винограду, плодів та ягід власного виробництва, об'єктів із заморожування плодів та ягід виробникам, які вирощують плоди та ягоди);

1 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості ліній (для товарної обробки плодів та ягід; для висушування плодів, ягід та хмелю; для переробки плодів, ягід та технічних сортів винограду на соки, пюре, виноматеріали), техніки та обладнання (для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві);

15 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості тваринницьких об'єктів;

15 листопада — для отримання часткового відшкодування вартості об'єктів із зберігання та переробки зерна.

Детальніше
Малі молочні ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити
04-квіт-2018

Малі молочні господарства можуть бути прибутковими і цікавими банкам та банківським установам для надання їм кредитів на розвиток.

Про це повідомляє Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», — говорить Богачевич.

Він зазначив, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об'єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», — радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку підприємство рухатиметься далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», — пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес—план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

agroday

Детальніше
Микола Сольський назвав найбільші виклики, які стоять перед аграріями через війну
05-квіт-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі марафону UAразом розповів, на скільки мільйонів гектарів зменшилася посівна площа в Україні, як це вплине на продовольчу безпеку у світі, а також які найбільші виклики сьогодні вимушені долати учасники аграрного сектору.

«Сьогодні через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів», — пояснив Микола Сольський.

Як зазначив Міністр, сьогодні держава рекомендує аграріям та фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара — менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику з вивезення урожаю за рахунок меншого об'єму. Це, зокрема, стосується соняшника, ріпака та сої.

«Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті», — наголосив Міністр, зазначивши, що аграрії наразі повністю забезпечені насіннєвим матеріалом.

Він також запевнив, що аграрії призвичаїлися до важких умов і знаходять варіанти зберігання, транспортування необхідних ресурсів та забезпечують інші важливі речі, щоб посівна відбувалася.

Стосовно забезпечення пальним, Микола Сольський відповів, що наразі є певний прогнозований дефіцит, але прямо зараз фермери мають можливість брати необхідне пальне для посівної.

«Зрозуміло, що посівна тільки розпочинається, і обсяг пального треба збільшувати, але в ринковій економіці з таким ініціативним свідомим народом, як наш, особливо з фермерами, рішення буде знайдено», — запевнив він.

Найбільшим викликом, як зазначив Міністр, залишається питання вивезення зерна з країни.

«Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна — відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ», — зауважив він.

Тому пріоритетними завданнями на сьогодні є: налагодити логістику, дати можливість фермерам далі працювати та отримувати прибутки, втримати бізнес, виплатити оренду плату селянам і забезпечити зайнятість працівників.

Стосовно гарантій продовольчої безпеки світу Микола Сольський підкреслив, що сьогодні усім державам треба адекватно і глибоко розуміти складність ситуації та докладати максимум зусиль, аби зупинити цю війну.

«Адже будь-яке продовження війни — це здорожчання продуктів для всіх країн, у тому числі навіть тих, які раніше про це не думали», — акцентував він.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок