Закриття кордонів через коронавірус не вплине на міжнародні вантажні перевезення

Квітень 2020 року для українського виробника молока виявився досить непростим. Крім сезонного збільшення пропозиції, із-за карантину з другої половини місяця почалося стрімке зниження споживання молочних продуктів. Відповідно впав попит і відбувалося різке зниження закупівельної ціни на молоко.

Про це на своїй сторінці у Faceboоk зазначив Іон Морару, засновник Школи м'ясного скотарства.

За його словами, на зростання собівартості виробленого молока й відповідно на зниження рентабельності вплинуло подорожчання раціону для корів.

«Всі зернові та олійні в регіоні почали рости в ціні, а це тому, що Казахстан, Румунія та РФ які конкурують з Україною, ввели обмеження на свій експорт. Тому в цих країнах ціни залишилися стабільними, а от у нас вони зросли і продовжують зростати із-за підвищеного попиту. А ще скасування т.з. «соєвих правок» також продовжує «бити» по українському тваринництву підвищенням ціни на деякі компоненти корму (соєва, ріпакова макухи та шроти)», — розповідає Іон Морару

Він прогнозує, що чекає молочну галузь України у майбутньому:

• в Україні все більше і більше буде зростати конкуренція тваринницької галузі з рослинництвом і тваринництво поки що (нажаль) буде програвати, бо для більшості господарств де є молочне скотарство, «молоко» це більше другорядний заробіток;
• скорочення поголів'я цього року буде неминучим, землі які були задіяні під кормовиробництво засадять соняшником, «вирізати» худобу будуть, але в першу чергу неефективні господарства. З однієї сторони це поганий тренд, з іншої — можливо і на краще на фоні зниження споживчого попиту, бо є основою збереження високої ціни на сировину;
• посуха яка спіткала Україну в цьому році, трошки змінить структуру посівних площ і знову не на користь вартості затрат в молочному скотарстві. Зима була теплою та з рекордно низьким рівнем опадів, а весна взагалі сухою, це призвело до того, що сильно постраждали озимі культури, по деяких регіонах більш ніж 50% ріпаку були змушені пересівати і частіше на полях де був ріпак будуть сіяти соняшник, а от високотехнологічні та ефективні виробники молока в останній час стараються максимально зменшувати, або взагалі відмовлятися від використання соняшникового шроту, а роблять ставку на шрот й макуху ріпаку та сої. Існує і невеликий «плюс» в сухій погоді, тобто це з одного боку здорожчить корм, з другого боку — знизяться трохи надої, а це буде сприяти попиту на молоко, відповідно, як і зниження поголів'я, — стимулювати закупівельні ціни;
• Ситуація минулого року схожа із цьогорічної, лише можливо трохи раніше почалося «падіння», і причини вам всім відомі;
• зараз також скрутні часи і для переробників, особливо для експортерів, бо світові ціни також впали. Але, згідно прогнозів, ситуація має покращитися, треба напевно трошки перечекати та вже в наступні півроку можливе повернення до звичної для нас «норми»;
• і ще, якщо Румунія, Казахстан та РФ (основні експортери зернофуражу та олійних в регіоні) знімуть обмеження на експорт зі своїх країн, то можливе і здешевлення «комбікормової» складової в раціоні худоби;

«Беручи до уваги посуху, складності весни, знижений попит, скорочення поголів'я. Всі ці фактори на осінь мають відступити, почне зростати споживання молочних продуктів, і ті, хто не «виріже» худобу, і залишиться в бізнесі, отримає заслужений бонус у вигляді досить достойної закупівельної ціни на молоко та відповідно повернення рентабельності їхнього виробництва», — підкреслив спеціаліст.

milkua.info

У Верховній Раді України чекають на прийняття (один — на підписі у Президента) чотири важливі законопроекти, на виконання угоди з ЄС, які є важливими для агросектору. Про це ідеться у блозі на АgroРolit.com Марини Нікітіної, голови парламентського підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС.

Перший — законопроект № 4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами», який парламент проголосував 3 листопада 2022 року. Наразі він чекає підписання Президентом України.

Законопроект спрямований на комплексне врегулювання вимог до безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами та спрямований на забезпечення захисту здоров’я громадян та інтересів споживачів відповідно до вимог ЄС.

Другий — законопроект № 6480 «Про географічні зазначення спиртних напоїв».

Він готується до 2-го читання в залі парламенту.

Проект розроблено з метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони в частині правової охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

Третій — законопроект № 4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами».

Документ готується до повторного 2-го читання.

Ним запроваджуються вимоги щодо упакування та маркування пестицидів і агрохімікатів таким чином, щоб мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб або корм, а також уточнюються вимоги до змісту етикетки, якою мають супроводжуватися пестициди і агрохімікати які повністю будуть відповідати вимогам ЄС.

Четвертий — законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки».

Проект закону розглянуто до першого читання в комітеті Ради.

Законопроект стосується зміни двох згаданих законіву частині, де йдеться про дерегуляцію бюрократичних процесів щодо отримання реєстрації сертифікатів. Ним передбачається оптимізація документообігу щодо реєстраційних процедур між учасниками процесу.

Україна має виконати записані в Угоді про асоціацію положення щодо санітарно-гігієнічних норм, що стосуються сировини молока з 1 січня 2018 року.

Про це повідомив глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції в Києві.

Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року набудуть чинності зміни до ДСТУ. Відповідно до них матимемо три сорти молока замість чинних сьогодні п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.

За словами Чагаровського, не заважаючи на декларації та рішення в Україні не відбудеться повної відмови від неґатункового молока та молока другого сорту.

«Такою відмовою ми відріжемо таку соціально значиму верству, як населення в селах. Сьогодні молоко для селян — це єдине джерело надходження готівки», — наголосив глава Союзу молочних підприємств.

Він зазначив, що при цьому держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.

«Наразі йде дискусія навколо витрат. На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд гривень. Це великі кошти. Частина з них передбачена на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Приблизно 400 млн гривень — реально те, що можна надати на будівництво. Інші кошти потрібно направити на зовсім інші потреби. Але таке відчуття, що ведеться підпільна гра для того, аби потім невикористані кошти направити в русла лобістських компаній. Так як було цього року, коли дві компанії отримали більше підтримки, ніж аграрний сектор», — підсумував Вадим Чагаровський.

milkua.info за матеріалами AgroPolit.com

Полтавська облдержадміністрація підготувала проект обласної Програми поводження з побічними продуктами тваринного походження і забезпечення діагностики та оперативного виявлення збудників інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, на території Полтавської області на 2021-2025 роки.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Один із напрямів Програми передбачає розробку інвестиційного проекту по створенню в області підприємства з переробки продукції тваринного походження.

«Щодо його будівництва повинна бути здорова конкуренція між громадами. Зацікавлені сторони повинні виступити ініціаторами розміщення підприємства на своїй території … Щоб інвестор зайшов на вашу територію, ви запропонувати вигідні для нього умови. Крім того, це має приносити і користь суспільству", — зазначив заступник голови облдаміністраціі Євген Греков.

У відомстві зазначили, що Полтавщина має одне з найбільших серед регіонів України поголів'я тварин. У всіх категоріях господарств налічується понад 190 тис. голів великої рогатої худоби, понад 320 тис. свиней, близько 4,7 млн ​​птиці, майже 45 тис. овець і кіз.

«При здійсненні господарської діяльності утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Зараз ситуація, яка склалася з їх утилізацією, є незадовільною. В Україні є лише 18 підприємств з утилізації відходів тваринного походження, 6 з яких не працюють, а частина функціонують не на повну потужність. В області працювали два утильзаводи — в Новосанжарській і Хорольській територіальних громадах. Зараз вони не функціонують. Новосанжарський приватизований, там почалася, але поки припинена ?? реконструкція", — йдеться в повідомленні.

На території 48 територіальних громад області налічується 221 одиниця скотомогильників і біоям. 64 оператора ринку на Полтавщині утворюють побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Щорічно на підприємствах області утворюється близько 8 тис. т побічних продуктів тваринного походження. В даний час близько 3 тис. тонн продуктів на рік направляють на переробку, утилізацію або знищення на переробні підприємства, які розташовані за межами області, решта переробляють власними силами — спалюють, ховають в спеціальних резервуарах, переробляють у власних мініцехах.

Уточнюється, що фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів і ресурсів інвесторів. Після обговорення проект Програми буде винесено на розгляд депутатів обласної ради.

agroportal.ua