Паркан від АЧС дозволить Польщі заощадити близько півмільярда євро

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

П'ять із шести ферм в світі мають площу менше двох гектарів, обробляють лише 12% всіх сільськогосподарських земель і виробляють приблизно 35% світового продовольства.

Про це йдеться в повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Як наголошується, внесок дрібних землевласників в продовольче забезпечення сильно розрізняється в різних країнах: його частка досягає 80% в Китаї і виражається невеликими однозначними числами в Бразилії і Нігерії.

«Вкрай важливо уникати використання виразів „сімейні фермерські господарства“ і „дрібні фермерські господарства“ в якості взаємозамінних термінів. Більшість сімейних ферм невеликі, але деякі з них більш і навіть дуже великі», — сказав заступник директора Відділу агропродовольчої економіки ФАО Марко Санчес.

За оновленими оцінками, в світі налічується більше 608 млн сімейних фермерських господарств, які займають від 70% до 80% сільськогосподарських угідь світу і виробляють близько 80% світових продуктів харчування в вартісному вираженні. У новому дослідженні наводяться оцінки розміру фермерських господарств: близько 70% всіх ферм, що займають всього 7% всіх сільськогосподарських земель, мають площу менше 1 га, в той час як ще 14% ферм, що обробляють 4% земель, знаходяться в межах від 1 до 2 га, і ще 10% всіх ферм, що займають 6 відсотків землі, мають площу від двох до п'яти гектарів.

Тим часом найбільші ферми з площею понад 50 га, на які припадає 1% всіх ферм в світі, управляють більш ніж 70% сільськогосподарських угідь світу, при цьому майже 40% сільськогосподарських земель належать фермам розміром понад 1000 га.

«Істотні регіональні відмінності, безсумнівно, підкреслюють важливість спільних рівнів економічного розвитку. Розміри ферм зазвичай збільшуються зі збільшенням середнього рівня національного доходу: 99% фермерських господарств в країнах з високим рівнем доходу мають площу понад 5 га в порівнянні з усього лише 28% в країнах з низьким рівнем доходу», — відзначають у ФАО.

Показовими є і регіональні та місцеві чинники. У таких регіонах, як Південна Азія і країни Африки на південь від Сахари, дрібні фермерські господарства займають набагато більшу частку сільськогосподарських земель, ніж в середньому в світі.

«Розміри ферм не завжди співвідносяться з виробництвом конкретних товарів. Наприклад, в Монголії ферми, які не належать домашнім господарствам, а існуючі в формі підприємств і організацій, виробляють 90% пшениці. У Танзанії існує всього кілька великих ферм, що займають всього 7% сільськогосподарських земель, але вони виробляють 80% пшениці та 63% чаю в країні», — уточнюють в організації.

milkua.info

20 липня зафіксували новий випадок африканської чуми свиней (АЧС) на території СФГ «Центр», смт. Добровеличківка Кіровоградської області. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Випадок підтвердили за результатами Звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби від 20 липня 2019 року №003241 п.м./19.

Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району. Вживаються оперативні заходи з локалізації,  ліквідації збудника АЧС.

Аби з’ясувати рівень захищеності свого свиногосподарства від АЧС і отримати поради щодо покращення умов, Ви можете заповнити онлайн-опитувальник з біобезпеки за посиланням.

Обсяги виробництва м’яса свиней сільськогосподарськими підприємствами продовжує відновлюватись: у січні-лютому вітчизняні виробники свинини покращили доробок на 6% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на дані оприлюднили ДССУ.

Так, протягом перших двох місяців року промислові виробники свинини реалізували на забій 732,4 тис. свиней. Це більш ніж на 38 тис. голів чи 5,5% більше ніж роком раніше. Окрім кількості тварин, реалізованих на забій, збільшилась і їх середня маса (+1% до 109 гол.), що дозволило сукупну масу пропозиції живця наростити на 6,6% — до 80,1 тис. т. Аналогічні зміни торкнулися і обсягів вирощування свиней.

«Збільшення маси отриманого приплоду на 1,9% та приросту свиней на 6,7% дозволило збільшити сукупні обсяги вирощування на 6,6% чи 5,3 тис. т — до 87,8 тис. т,» — коментують представники Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані статистики.

«Ці позитивні зміни відбуваються на тлі поступової «реабілітації» промислового поголів’я свиней в Україні. Так, станом на початок березня сільськогосподарські підприємства утримували 3,49 млн свиней, що на 0,13 млн гол. (чи 3,8%) більше ніж на відповідну дату 2018-го. При цьому, присадибне свинарство продовжує «втрачати позиції». Так, чисельність утримуваного у господарствах населення свинопоголів’я оцінюють у 2,5 млн (-6,1% у порівнянні з березнем 2018-го), що складає 42% загальної чисельності цих тварин в Україні,»— додали в АСУ.

pigua.info