За рік ціни на пшеницю зросли на 56% — ФАО

Експорт зерна з території України відбуватиметься через три порти — «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ».

Про це повідомив народний депутат, член української делегації на переговорах з росією Рустем Умєров «Суспільному».

«Експорт відбуватиметься через три порти: «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ», але в майбутньому, сподіваємося, можемо і розширити їх. Усі рекомендації морських сил, збройних сил повинні бути дотримані. Є безпечні коридори, маршрути, які ми розробили спільно з військовими, і цими маршрутами будуть проходити всі цивільні судна. Ми будемо продавати зерно всім. І всі судна, які вільно можуть дотримуватися цих рекомендацій, можуть заходити до нас», — розповів Умєров.

Він додав, що дотримання безпекових правил контролюватиме моніторингова група під егідою ООН, яка буде знаходитися в Стамбулі.

«Жодних російських суден у наших акваторіях не повинно бути. Ми не довіряємо їм. Навіть якщо вони підпишуть угоду з ООН. Це країна-агресор, і поки вони не відійдуть до своїх кордонів, їм довіряти не можна. Але стосовно цих коридорів ми розробили механізм, де жодного контролю цих суден у морі не буде. Буде тільки моніторингова група працювати зі своїм мандатом, і вони будуть лише перевіряти, щоб на цих суднах не було озброєння», — зазначив нардеп.

AgroPortal.ua 

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

• пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
• припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
• відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
• провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

Канада започатковує новий проект допомоги Україні на $30 млн, одним з пріоритетів якого є розвиток жіночого підприємництва.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ).

В повідомленні ідеться, що Канада започатковує новий проект допомоги Україні на загальну суму $ 30 млн, які будуть спрямовані на розвиток підприємців та підприємництва в Україні. Один з пріоритетів — розвиток жіночого підприємництва.

За даними міністерства, Канада наразі реалізовує 11 проектів міжнародної технічної допомоги Україні, загальний бюджет яких становить 137,5 млн канадських доларів (116,8 млн доларів).

gov

Європейські фермери мають намір збільшити закупівлю генетично модифікованих кормів для тварин із США та Південної Америки після того, як вторгнення росії припинило поставки кукурудзи з України.

Українська не ГМ-кукурудза становить близько половини імпорту Європейського Союзу, пише Bloomberg. При цьому, за даними Центру з безпечності харчових продуктів, понад 90% кукурудзи з США та Бразилії є генетично модифікованою.

Оскільки ЄС переходить до забезпечення продовольчої безпеки, він пом’якшує правила імпорту. В Іспанії, яка очікує поставки кукурудзи зі США, Аргентини та Бразилії протягом наступних двох тижнів, уряд тимчасово дозволяє імпорт зі слідами пестицидів, щоб компенсувати втрату виробництва в Україні.

«Це допоможе уникнути дефіциту», — сказав речник асоціації виробників кормів Іспанії (CESFAC), одного з найбільших споживачів української продукції.

Голова Strategie Grains Андре Дефуа прогнозує, що ЄС імпортуватиме 800 тис. т американської кукурудзи цього сезону, найбільше з 2017-18 рр.

«У деяких фермерів у Центральній Європі та Данії починають закінчуватися корми без ГМО», — повідомив керівник відділу ЗМІ молочного гіганта Arla Асе Андерссон.

agroportal.ua