За рік курятина подорожчала на 18%

Українська курятина користується попитом в ЄС. Про це пише Poultry World, передає УНН.

У 2017 році Європа втратила 10% імпорту бразильської курятини. Сьогодні ЄС компенсує це за рахунок України, Таїланду і Чилі, відзначає видання.

Також повідомляється, що курятина залишається улюбленим видом м'яса для жителів ЄС.

"Протягом наступних 12 років в країнах ЄС курятина буде єдиним видом м'яса, виробництво і споживання якого буде рости", - пише видання.

Очікується, що до 2030 року виробництво і споживання м'яса птиці зросте приблизно на 4% - по 0,2% щорічно.

"За підсумками 2018 року річне споживання м'яса птиці на одного європейця становитиме 24 кг, через 12 років - 24,8 кг", - йдеться в повідомленні.

Також прогнозується досить високий світовий попит на імпорт м'яса птиці. Поставок курятини потребуватимуть в основному азіатські країни: В'єтнам, Філіппіни і Китай.

Експорт курятини з ЄС, за підсумками 2030 року, сягне 1,9 млн тонн.

Нагадаємо, Україна вийшла в ТОП-3 головних експортерів курятини в ЄС. Однак, потенціал не вичерпаний і є куди прагнути, каже головний виробник і постачальник української курятини - глава компанії "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк.

Нарощуючи потужності, зокрема на Вінницькій птахофабриці, що стала вже найбільшим птахокомплексу в світі, в МХП очікують максимального наближення до світових гігантів Brasil Foods і Tyson.

Джерело: УНН

Період нестабільності на світовому ринку м’яса сприятиме відновленню та розвитку галузі птахівництва, оскільки птиця є найдешевшим тваринним білком, вважають аналітики Rabobank.

Птахівництво має шанс відновитись уже в другій половині року, оскільки має перевагу через короткий та гнучкий виробничий цикл, також порівняно невисоку ціну кінцевого продукту.

Котирування після рекордних знижень невдовзі почнуть зростати. Хоча логістичні проблеми створюватимуть певні перепони щодо стрімкого відновлення. До того ж постачання на деяких ринках буде обмеженим через зменшення поголів’я птиці.

«Нестабільність може бути посилена постійними проблемами збалансування попиту та пропозиції та нестабільністю обмінного курсу. З іншого боку, перспектива зменшення ціни на корми забезпечить виробникам деяке полегшення у плані витрат», – зазначає Нан-Дірк Малдер, старший аналітик Rabobank з питань ринку м’яса.

Торговельні відносини між США та Китаєм, Brexit та кроки країн Близького Сходу щодо подальшого покращення продовольчої безпеки є основними факторами, які можуть вплинути на глобальний ринок м’яса птиці.

Meat-Inform

Фокусне обговорення питань експорту та імпорту продукції тваринного походження відбулось у вівторок, 17 листопада, під час онлайн-зустрічі, організованої Офісом простих рішень та результатів. У зустрічі взяли участь голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та її заступниця Ольга Шевченко.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Як зазначили організатори наради, її головна мета — сприяння спрощенню ведення бізнесу. Саме тому важливо вести прямий діалог та розуміти бачення всіх учасників процесу щодо шляхів подолання перешкод.

Представники компаній-членів Американської торговельної палати в Україні, які брали участь у зустрічі, озвучили питання, що наразі є найбільш актуальними для бізнесу та потребують вирішення. Це питання, пов’язані з процедурою включення до реєстру експортерів, розблокуванням ринку кормів для тварин, усуненням бар'єрів для експорту та імпорту харчових продуктів та продукції тваринного походження.

Крім того, під час зустрічі обговорювались деякі питання державного контролю та міжнародного співробітництва.

‌Як зазначила Владислава Магалецька, Держпродспоживслужба знає про перепони, які є сьогодні, та шукає найоптимальніші шляхи їх подолання. За її словами, робота за зазначеними напрямками проводиться як на рівні Держпродспоживслужби, так і на рівні профільних міністерств. «На жаль, великий сегмент бізнесу залишається без можливості експорту продукції, і це проблема, яка потребує вирішення. Зі свого боку ми зробимо для цього все, що від нас залежить», — підкреслила голова Держпродспоживслужби.

За даними міжнародної організації з риб'ячого борошна та риб'ячого жиру (IFFO), виробництво цих продуктів за 11 місяців 2021 р. у світі зросло на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Перу, Індія та Чилі змогли наростити виробництво в обох категоріях, при цьому Ісландія спромоглася значно підвищити виробництво риб'ячого жиру. При цьому минулого року було відзначено подальше зростання постачання обох продуктів до Китаю, де обидва компоненти переважно використовуються у комбікормах головним чином для аквакультури.

За матеріалами Feed Navigator