За перші 3 місяці у промисловому секторі поменшало свиней

Нарощування потенціалу промислового свинарства в Україні безпосередньо пов’язане із покращенням племінного ядра свиногосподарств.

Оскільки породи вітчизняної селекції не характеризувалися високими рівнем продуктивності та м’ясними якостями туш, у період становлення галузі більшість українських операторів надали перевагу імпортній генетиці. При цьому досить часто маточне поголів’я та кнурів чи спермопродукцію закуповують у різних постачальників. Як результат — значна частка промислового поголів’я свиней в Україні представлена «міжгенетичними гібридами», тож досить важко сформувати чіткий розподіл промислового сектору за генетикою.

На запит від ринку, аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» спробував це зробити. Однак, наголошуємо, що такий розподіл є умовним. Будується він насамперед на оцінці виробника, до якої генетики він зараховує поголів’я свиноматок свого підприємства. До уваги не брався аналіз програм відтворення: іншими словами, не з’ясовували генетику кнурів, яких використовують для запліднення свиноматок та продукування ремонтного молодняка.

Об’єктом дослідження стало 87 компаній, чиє сукупне маточне поголів’я складає 200 тис. гол. чи 95% поголів’я основних свиноматок станом на початок року. Згідно з відповідями промислових виробників свинини, генетичний профіль промислового маточного поголів’я виглядає так:

• близько 40% припадає на данську генетику.
• друге місце посідає PIС — 21,2% маточного поголів’я.
• майже така ж частка французької генетики: сьома частина (13,7%) промислових свиноматок представлена СhoiceGenetics, понад 8% — Ахiom.
• хоча Ra-SeGenetics та Hypor не так масштабно представлена серед маточного поголів’я, що потрапило в фокус дослідження, чистопорідні та термінальні кнурі цих генетичних компаній користуються значною популярністю на ринку.
• варто також відзначити, що деякі великі оператори продовжують працювати з тваринами вітчизняної селекції. Хоча лише кілька свиногосподарств мають запатентовані лінії, їх частка сягає 6,6% сукупного маточного поголів’я сільськогосподарських підприємств.

Щодо підприємств, що не увійшли до переліку опитаних, вони представлені невеликими комплексами (менше 500 гол. маточного поголів’я). За оцінками експертів ринку генетики для свинарства в Україні, саме такі оператори найбільш схильні закуповувати реммолодняк у різних постачальників та «експерементувати» з програмами відтворення.

*наведений розподіл сформовано за оцінками промислових виробників свинини та представників генетичних компаній

pigua.info

Всі бажаючи почати власний бізнес в сфері молочного тваринництва тепер можуть скористатись досвідом проєкту «Сімейні молочні ферми», який розробив власну модель франшизи фермерського господарства.

Про це повідомляє прес-служба проєкту.

Франшиза вже пройшла перевірку фахівцями ЄБРР, а також проєкт вже підписав першу угоду по продажу франшизи сімейної молочної ферми.

Першим франчайзі проєкту став фермер з Волинської області. Він утримує 50 голів ВРХ і завдяки використанню франшизи планує прискорити окупність свого фермерського бізнесу. Згідно з розрахунками, вже за 4 роки фермер поверне свої інвестиції з прибутком.

Умови використання франшизи проєкту «Сімейні молочні ферми» дозволяють заощадити час на організацію бізнесу та уникнути помилок, які супроводжують початок нової справи, адже досвід Проєкту СМФ — це створення сітки з учасниками понад 130 СМФ.

Придбавши франшизу, франчайзі отримає пакет підтримки в організації бізнесу, доступу до бази знань проєкту, контакти постачальників, молокозаводів, органів влади, економічні розрахунки, рекламні матеріали тощо. Це все знижує витрати на початкових етапах організації сімейної молочної ферми та значно підвищує її рентабельність.

milkua.info

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка спрощує здійснення фітосанітарних заходів та процедур при ввезенні на митну територію України та переміщенні сільськогосподарської продукції рослинного походження, в тому числі насіння, на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» врегульовані питання щодо:

1. Запровадження принципу екстериторіальності для реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби у сферах карантину та захисту рослин.

У випадку визначення особою маршруту руху товару, можливе скорочення часу на оформлення фітосанітарного сертифіката, оскільки:

• час на доставку зразка до фітосанітарної лабораторії буде знівельовано з причини руху транспортного засобу під час проведення аналізів;
• видача фітосанітарного сертифіката може здійснюватися не обов’язково фітосанітарним інспектором, що проводив фітосанітарні процедури.

2. Проведення фітосанітарного контролю товарів, які ввозяться на митну територію України та належать до груп 07, 8, 09, 10, 11, 12 згідно з УКТ ЗЕД, шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи(аналізів) крім випадків, коли:

• фітосанітарні сертифікати та/або фітосанітарні сертифікати на реекспорт відсутні або недійсні;
• об'єкти регулювання, які перебувають у вантажі, не відповідають інформації, що міститься у фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт;
• під час проведення внутрішнього та/або зовнішнього інспектування державними фітосанітарними інспекторами виявлено зараження або ознаки зараження чи пошкодження вантажів з об'єктами регулювання регульованими шкідливими організмами.

3. Скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження.
4. Скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованого насіння у супроводі карантинного сертифіката. Натомість, у разі переміщення насіння без супроводу карантинного сертифіката, особи зобов’язані вести облік таких об'єктів регулювання та надавати відповідну інформацію на вимогу Держпродспоживслужби(не частіше одного разу на місяць), за формою згідно з додатком до постанови.

dpss.gov.ua

Дослідження молочних стад Вісконсіну (США), де середній надій на корову більше 13,6 тис. кг, ще раз підтверджує, що саме якість грубих кормів, а не велика кількість концентрованих, впливає на продуктивність корів.

Ренді Шейвер, експерт дорадчої служби Університету штату Вісконсин (США), з 2004 року проводив детальне дослідження надоїв поголів'я 15 господарств, де середній добовий надій на корову становить 43 кг молока. Він також проаналізував раціони декількох господарств, де молочна продуктивність сягала 54 кг і більше на корову в день.

Результати показали, що 27 кг молока утворюються від споживання поживних речовин високоякісних грубих кормів, і лише 15−18 кг молока — від споживання зерна і концентратів.

Іншими словами, 45% сирого протеїну, 40% крохмалю, 55% неволокнистих вуглеводів раціону корова отримує з грубих кормів, і 50% енергії, якщо раціон містить значну частку високоперетравного кукурудзяного силосу. Грубий корм у цих раціонах також забезпечує 75% нейтрально детергентної клітковини (НДК) і 85% фізично ефективної НДК.

У досліджуваних стадах вихід молока з кожної тонни сухої речовини грубих кормів становив близько 1300 кг молока.

Досліджуваній худобі згодовували раціон, що включав люцерновий сінаж і кукурудзяний силос. 11 із 15 стад також в раціон додавали сухе сіно. Вміст сирого протеїну в люцерновому сінажі варіював у межах 17−26%, НДК — від 34 до 47%, а перетравність НДК in vitro (через 30 годин) — від 39 до 59%. Вміст крохмалю у кукурудзяному силосі становив від 25 до 41%, перетравність НДК in vitro — від 60 до 67%.

Вихід молока з грубих кормів у поголів'ї з молочною продуктивністю понад 18 тис. кг молока на корову становив 38 кг з грубих кормів, або близько 60%.

Люцерновий сінаж у раціоні цього стада містив 24,5% сирого протеїну, 36% НДК і 52% розчинного НДК in vitro. Кукурудзяний силос був виготовлений із силосного гібриду кукурудзи, яку скошували на висоті 76−92 см, щоб максимально збільшити перетравність клітковини і крохмалю. Силос мав такий склад: 35% НДК, 60% розчинної іn Vitro НДК, і 41% крохмалю.

«Аналіз показав, що більшість фермерів вважають за необхідне нагодувати корову великою кількістю зерна, аби мати хорошу продуктивність. Проте це неправильно», — говорить експерт.

Отже, ключовим елементом у виробництві молока залишається високоякісний грубий корм — люцерновий сінаж та кукурудзяний силос.

milkua.info за матеріалами dairyherd