Спрощено здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану

Україна планує на початку 2023 року впровадити ринок біометану та готується наповнити ним газові мережі. Власники біогазових станцій отримають можливість продавати біометан на внутрішньому ринку, але як природний газ.

Нагадаємо, що диверсифікація джерел енергопостачання та зменшення залежності від імпорту енергоносіїв є загальносвітовим трендом. Одним із таких джерел являється, зокрема виробництво біогазу, сировиною якого є відходи аграрного сектору. Торік було прийнято відповідний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану».

Проте для того, щоб українські компанії змогли експортувати біометан, вони мають пройти міжнародну сертифікацію сталого розвитку та викидів парникових газів — ISCC.

Ознайомитися із поняттям ISCC можна за посиланням ISCC EU 201 System Basics (iscc-system.org).

Прочитати про вимоги щодо простежуваності (враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів) можна тут: ISCC EU 203 Traceability and Chain of Custody (iscc-system.org).

А також дізнатися про вимоги щодо викидів парникових газів, враховують вимоги до біогазових та біометанових заводів, тут: ISCC EU 205 Greenhouse Gas Emissions (iscc-system.org).

Днями «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна» проведе вебінар: «ISCC EU основні вимоги» із можливістю написання тесту і отримання сертифікату. Анонс та деталі вебінару будуть опубліковані на сайті Мінагрополітики.

minagro.gov.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства офіційно відрапортувало про розподіл держпідтримки за 2018 рік.

За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10% закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Маніпуляція № 1. Скільки ж коштів по факту отримав агросектор, або як виконання мінагрівського плану по дотаціях врятувало парламент.

Мінагро вказує, що загальна сума держпідтримки за минулий рік становить 4,232 млрд грн, від аграріїв надійшли заявки на використання 4,171 млрд грн і фактично перераховано аграріям 4,166 млрд грн. Тобто, за даними Мінагро, за рік невикористаними лишилися 65,784 млн грн. Начебто все так. Але є важливий момент.

У бюджет на 2018 рік від початку заклали 6,354 млрд грн. Логічне питання: а куди поділися 2 з хвостиком млрд грн?

6 грудня депутати проголосували закон 2648-VIII (реєстраційний — № 9369) Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими забрали у АПК 2,079 млрд грн держпідтримки (про це свідчить пояснювальна записка документа), передавши їх у президентський фонд та на інші статті бюджету. Аби гроші не «згоріли», в уряді вирішили перекинути частину на інші статті бюджету. Обрізати аграрну частину бюджетного пирога вирішили тому, що освоєння коштів Мінагро відбувалося «стахановськими темпами». Це яскраво засвідчив перший аналіз використання цих грошей у рамках проекту «Абетка агродотацій». За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10%закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Тож це перша маніпуляція — звітуючи про майже 100% виконаного плану щодо підтримки, Мінагро слід автоматом давати поправку про 2 млрд грн, які забрали!

Маніпуляція № 2. Перелік фінансування за держпрограмами, затверджений депутатами змінами до бюджету від 6 грудня, відрізняється від поданих Мінагро за підсумками року.

Депутати в рамках проголосованого закону скоротили фінансування лише за трьома програмами підтримки:

1) фермерів — на 850 млн грн, зменшивши її до 150 млн грн (на 1 січня 2018 року був 1 млрд грн);

2) тваринництва — на 979 млн грн, до 3,021 млрд грн (було 4 млрд);

3) компенсація придбання с.-г. техніки вітчизняного виробництва — на 250 млн грн, до 695 млн грн (було 945 млн грн).

У фінальних даних Мінагро «перекроїли» всі програми. Причому суми змін (скорочення фінансування чи збільшення) не збігаються із цифрами, які схвалила Рада 6 грудня. Це дивно. Чому? Саме дія закону має найвищу юридичну силу серед усіх документів (після Конституції), цю аксіому ніхто ще не відміняв. З іншого боку, якщо Мінагро якимись своїми документами змінило затверджений депутатами розподіл коштів, то на базі якого документа це відбулося? Де розрекламована прозорість усіх процесів? 

Маніпуляція № 3. Незрозуміло, куди поділися 43 млн грн бюджетних коштів.

Загальний обсяг держпідтримки на рік (з урахуванням проголосованих Радою бюджетних змін) становить 4,275 млрд грн. У Мінагро прозвітували про 4,232 млрд грн. Різниця між цими цифрами — 43 млн грн. Куди поділися ці гроші? І на якому етапі вони загубилися?

Між тим, і без цих коментарів очевидно кілька речей. Якби у профільному міністерстві не чекали з моря погоди, а швидше розгойдувалися, то аграрії по факту освоїли б 6,354 млрд грн, а не на третину менше, у минулому році. Максимові Мартинюку, який кілька днів тому оголосив собі самовідвід із посади в. о. аграрного міністра, потрібно сказати величезне «дякую» депутатам, які вчасно обрізали левову частку держпідтримки і таким чином зняли головний біль із Мінагро стосовно того, як за місяць освоїти 2 млрд грн.

agropolit

Після того як Єврокомісія ввела тимчасові обмеження на закупівлю м’яса птиці з України, компанії та державні органи вжили низку протиепізоотичних заходів. Посилення рівня біобезпеки та запровадження епізоотичного зонування сприятиме відновленню експорту курятини вже найближчим часом, вважають в Асоціації “Союз птахівників України” та в Держпродспоживслужбі. З метою відновлення торгівлі представники уряду України 28 та 29 січня зустрічаються з уповноваженими особами ЄС в Брюсселі.

“У рамках урядової делегації фахівці Держпродспоживслужби у Брюсселі беруть участь у зустрічах із представниками Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії (DG SANTE) з метою врегулювання питання запровадження торговельних обмежень щодо України у зв’язку з реєстрацією спалаху пташиного грипу на території Вінницької області. Зазначені зустрічі сприятимуть представленню спеціалізованих аргументів української сторони для досягнення позитивного рішення Євросоюзом щодо якомога швидшого зняття зазначених обмежень та застосування принципу зонування до місць спалаху пташиного грипу”, – повідомили в Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Meat-Inform

Управління Россільгоспнагляду у Хабаровському краю, Єврейській автономної і Магаданській областях повідомило про збільшення норм відстрілу диких кабанів удвічі. Представники влади пішли на такий крок через прискорення поширення африканської чуми свиней у країні. Так, за тиждень (з 5 по 11 вересня) в Росії повідомили про 16 нових спалахів АЧС.

За даними наглядового відомства, заходи з посилення відстрілу дозволять знизити щільність популяції дикого кабана на території Єврейської автономної області до 0,25 особини та тисячу гектарів.

«Для контролю ситуації з АЧС серед диких кабанів в мисливських угіддях і на охоронних природних територіях Россільгоспнагляду повідомляє про посилення заходів з моніторингу та контролю ситуації на території області. Постановою губернатора ЄАО збільшена дозволена норма відстрілу кабана в мисливських угіддях з 30 до 60%», — йдеться у повідомленні місцевої влади.

У серпні осередки африканської чуми свиней були зафіксовані в Хабаровському краї, Примор’ї, Амурській і Єврейській автономній областях Росії. З метою припинення поширення АЧС вживається ряд заходів, зокрема, знищується поголів’я свиней в особистих селянських господарствах та встановлено додаткові ветеринарно-санітарні пости уздовж федеральних доріг.

meat-inform.com