За тиждень в Польщі підтвердили 46 випадків АЧС серед кабанів

27 листопада в головному офісі Асоціації виробників молока (АВМ) відбувся візит Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів та митної політики, та Артема Нагаєвського, голови підкомітету з питань земельних відносин комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. 

Під час зустрічі з віцепрезиденткою АВМ Ганною Лавренюк політики розглянули поточну ситуацію в молочному секторі та причини, чому Україна закріпилася в статусі нетто-імпортера молочної продукції. Зокрема, фахівці обговорили рівень державної підтримки сільського господарства, найперше — молочної галузі. Як наголошували в Асоціації виробників молока раніше, 4,5 млрд грн — недостатньо для підтримки аграного сектору (Молочні асоціації розкритикували держбюджет-2021 за результатами пресконференції 11 листопада).

Данило Гетманцев зазначив, що до другого читання у законопроекті про бюджет сума фінансування галузі сільського господарства на 2021 рік, однозначно буде збільшена, хоча можливості державного бюджету суттєво обмежені.

Ще одна команда аналітиків передбачила, що період волатильних цін на ринку кормових вітамінів і амінокислот продовжиться в 2021 році. Швейцарська компанія Kemiex опублікувала прогноз, згідно з яким скачки цін і деякі перебої поставок можуть спостерігатися на світовому ринку в найближчі кілька місяців.

Так, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні основною проблемою є посилені санітарні заходи в портах, через що зростають логістичні витрати, а також час поставок вантажів. На цьому тлі багато постачальників скаржаться на погіршення рентабельності, через що вони змушені підвищувати ціну на власну продукцію.

При цьому вантажні авіаперевезення, як і раніше, залишаються сильно завантаженими. Аналітики пророкують, що ця ситуація буде зберігатися протягом як мінімум кількох місяців.

За матеріалами FeedNavigator

Уряд продовжує дерегуляцію ведення підприємницької діяльності та готує спрощення вимог, яким має відповідати бізнес. Це, зокрема, скорочення кількості видів дозвільних документів з 14 до 5, запуск єдиного дозвільного порталу, переведення усіх дозволів в електронний формат.

Про це під час онлайн-конференції повідомила перша віцепрем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, говориться у повідомленні Мінекономіки.

Вона зазначила, що уряд прагне скоротити обсяг присутності держави в економіці, аби стимулювати економічне зростання. Так, до 2032 року рівень податкових вилучень з економіки повинен знизитися з 45 до 20%.

«Економічне зростання — це результат підприємницької діяльності мільйонів людей. Безпека, верховенство права та оптимальний обсяг втручання держави в економіку — три складові, що його забезпечать», — наголосила Юлія Свириденко. 

Вона підкреслила, що уряд вивчає можливість запозичити досвід у застосуванні британських правових норм для нових інвестицій від 15 млн грн.

«Планується масштабна реформа трудового законодавства, що допоможе бізнесу розвиватися динамічно. Йдеться насамперед про імплементацію норм ЄС та конвенцій МОП, розширення спектру трудових договорів, спрощення процедури входу-виходу працівників на ринок праці», — додали в Мінекономіки.

Уряд робить ставку на експортну модель зростання. Зараз експорт складає 35% ВВП (з них сировина — 75%). Мета — підняти його до понад 50%. При цьому 75% мають складати готові товари та послуги.

Також важливою стратегією є орієнтація на малий та середній бізнес. Його внесок у ВВП повинен бути максимально можливим. Для цього уряд запускає серію грантових програм. Бізнес отримає ресурси, які він може вкласти у власну справу.

Міністр економіки додала, що попри усі тактичні кроки зумовлені війною, Україна рухається в бік мінімізації участі держави в економічних процесах. Це один із важливих рецептів відбудови та зростання.

agroportal.ua

Високий врожай та запаси зерна допоможуть Індії покрити нестачу пшениці на світовому ринку, спричинену вторгненням росії в Україну.

Про це пише Reuters. 

Як зазначається, Індія — другий за величиною виробник пшениці в світі — готова задовольнити будь-який додатковий попит на пшеницю з боку покупців з Південної Азії та Південно-Східної Азії, а також з інших країн Європи, Західної Азії та Північної Африки.

«Індійський ринок має достатні запаси, крім того, Індія знаходиться в зручному положенні, щоб задовольнити запити країн-імпортерів пшениці», — розповів виданню державний службовець Міністерства у справах споживачів, продовольства та громадського розподілу Судханшу Панді.

Він уточнив, що в Індії триває новий сезон врожаю пшениці, цього року виробництво становить рекордні 111,32 млн т, що робить його шостим сезоном поспіль, коли країна виробляє надлишок. Індії потрібно щонайменше 25 млн т пшениці щороку для реалізації програми продовольчого забезпечення.

Минулого року уряд закупив у вітчизняних фермерів рекордні 43,34 млн т пшениці, що значно перевищує обсяги, необхідні для програми добробуту. Цьогоріч держзакупівлі скоротяться. 

«Ми повинні задовольнити наші власні вимоги, а потім решта буде доступна для глобального експорту», — зазначив Панді.

За його словами, на 1 квітня запаси пшениці на державних складах склали 19 млн т, що значно перевищує плановий показник у 7,46 млн т.

Панді повідомив, що уряд заохочує експорт пшениці, звернувшись до керівництва портів і залізниць із проханням надати пріоритет вихідним вантажам пшениці.

Експорт пшениці з Індії досяг 7,85 млн т у фінансовому році до березня, що є рекордним показником і різким збільшенням з 2,1 млн т у попередньому році.

Водночас Панді зазначив, що експорт цукру з Індії очікується на рівні 8,2 млн т у поточному сезоні 2021-22 рр., що перевищує минулорічні 7,2 млн т.

«Цьогорічне виробництво (цукру) становить рекордні майже 35 млн т, а наша внутрішня потреба становить близько 26-26,5 млн т, тож ви дуже чітко бачите, що ми маємо надлишок від виробництва поточного року. І ще ми маємо запаси 8,2 млн т минулого року», — підкреслив урядовець.

agroportal.ua