За 6 місяців 2018 року імпорт продукції АПК в Україну збільшився на 23%

У кінці літа ціни на свинину консолідувалися по всій країні, відзначають аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу.

Торги на 34-й тиждень завершилися «звуженням» цінового діапазону в межах 66-68 грн/кг. Так, в Центрі спостерігалося підвищення цін в межах 1 грн/кг, завдяки чому ціни в регіоні наблизилися до незмінних цього тижня котирувань на Сході та Заході.

Виробники свинини з усіх регіонів констатують, що реалізація живця відбувається планово, а закупівельна активність залишається на високому рівні. Після завершення торгів чимало операторів отримують запити на додаткові товарні партії, які важко задовольнити, зокрема через вплив сезонних чинників.

З результатами щотижневого моніторингу закупівельних цін від переробників зможете ознайомитися у цій рубриці.

Асоціація «Свинарі України» 

До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції.

Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 році, яка відбулась 20 лютого 2020 року, йдеться на сайті відомства. 

За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м'яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену.

«Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко.

milkua.info

Урядом прийнято постанову від 30 січня 2019 року № 110 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 р. № 107».  Постановою викладено у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва).

Удосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у попередньому році:

- збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік);

- надано можливість скористатись державною підтримкою за вирощування молодняку великої рогатої худоби, у тому числі й закупленого.

Крім цього доповнено новим напрямом державної підтримки, а саме:

- часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

Метою постанови є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки с/г продукції, зокрема, зерна.

Ознайомитись із постановою можна за посиланням.

Прес-служба Мінагрополітики

Урядом прийнято постанову від 30 січня 2019 року № 110 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 р. № 107».  Постановою викладено у новій редакції Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва).

Удосконалено та деталізовано механізм надання державної підтримки за напрямами, які фінансувались у попередньому році:

- збільшено розмір дотації за утримання корів з 750 до 900 гривень за одну голову (двічі на рік);

- надано можливість скористатись державною підтримкою за вирощування молодняку великої рогатої худоби, у тому числі й закупленого.

Крім цього доповнено новим напрямом державної підтримки, а саме:

- часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

Метою постанови є забезпечення спрямування державної підтримки у 2019 році для розвитку галузі тваринництва, стабілізації поголів’я худоби та поліпшення її генетичного потенціалу, стимулювання збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва, аквакультури (рибництва), а також залучення інвестицій у створення потужностей із зберігання та переробки с/г продукції, зокрема, зерна.

Ознайомитись із постановою можна за посиланням.

Прес-служба Мінагрополітики

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН з посиланням на прес-службу Інституту аграрної економіки.

Зазначається, що обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки за 2018 рік у вартісному вимірі становили 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. Основними країнами-споживачами цього виду насіннєвого матеріалу є країни СНД – Білорусь, Молдова, Грузія та Казахстан.

В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь – у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т).

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби.

"Задовольнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду агропродукції до 1,5 млрд дол.", - зазначив Захарчук.

Наразі ж за кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. За 2018 рік продано лише 1799 т насіннєвої пшениці при потенціалі у 855,3 тис. т, а ячменю – 234 т з 576,5 тис. т.

Також обсяги зарубіжних поставок гречки до Південної Африки склали 93 т, тоді як Україна має можливість експортувати 24,5 тис. т насіння цієї сільгоспкультури.

Як повідомляв УНН, експорт зернових цього маркетингового року, за прогнозами Міністерства аграрної політики, складе 49 млн тонн.

Джерело: УНН