Аграрний комітет розподілив державну підтримку АПК на 2021 рік

Україна готова приєднатися до дискусій великої двадцятки (G20) про світову продовольчу безпеку й продовжує експорт агропродукції в умовах коронакризи.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з посиланням на міністра Ігоря Петрашка.

«В Україні достатнє виробництво, а цивілізований підхід до експорту буде збережено. Це дозволить нам приєднатися до дискусій так званого клубу великої двадцятки в межах світової продовольчої безпеки і, зрозуміло, зі збереженням наших українських позицій», — наводяться слова Петрашка.

Міністр зазначив, що в питанні експорту агропродукції повинен зберігатися баланс — продовольча безпека всередині країни, відсутність дефіциту в магазинах, нормалізація цін, підтримка виробників.

«На цей час ми досягли всіх цих цілей», — наголосив він.

agropolit.com

Мінагрополітики відповідно до вимог ЄС впровадило уніфікований підхід до реєстрів кормів та каталогу кормових матеріалів.

Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей.

Державний каталог кормових матеріалів містить: Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року; Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей. Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.

Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.

Ведення державного реєстру Мінагрополітики здійснюватиме відповідно до статей 25 та 28 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» та Порядку формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 884.

Нагадаємо, що в 2021 році учасники ринку кормів отримали повний комплект потрібного регулювання з боку держави – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини забезпечено прийняття 20 необхідних нормативно-правових актів відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів».

minagro.gov.ua

Одним із засобів покращання заготівельно-збутової інфраструктури на дрібнотоварному ринку є створення молочарських кооперативів.

Про це повідомляє прес-служба Івано-Франківської ОДА.

Молочарська кооперація має не тільки сприяти збереженню і підвищенню якості продукції та просуванню її на ринку, а й стати основою для покращання добробуту сільського населення.

Так, співпрацю Івано-Франківської області з проектом кооперативної організації СОКОДЕВІ (Канада) було започатковано з підписанням у червні 2015 року Івано-Франківською ОДА та канадійською стороною Меморандуму про взаєморозуміння, який передбачає надання технічної та методичної допомоги молочарським обслуговуючим кооперативам і сімейним фермам.

Наразі проект активно працює в Рогатинському районі на базі сільськогосподарського обслуговуючого молочарського кооперативу «ЕКОМ».

Проект є важливим для розвитку молочного скотарства та кооперативного руху на Івано-Франківщині, оскільки він спрямований на вирішення проблем, які стоять перед особистими селянськими господарствами та дрібними фермерськими господарствами ― виробниками молока на Прикарпатті.

Крім того, в планах проекту ― об'єднати 5 тис. малих та середніх молочних виробників у мережу фермерів, підприємців, кооперативів та кооперативних об'єднань у чотирьох областях: Дніпропетровській, Херсонській, Львівській, Івано-Франківській.

Так, підвищення ефективності господарювання дрібних виробників молока, якості молочної сировини та удосконалення каналів її збуту можливі завдяки розвитку в сільській місцевості молочарських кооперативів.

За своїм оснащенням молочарські кооперативи подібні до традиційних стаціонарних молокоприймальних пунктів, тобто мають приміщення, що відповідає нормам безпечної діяльності з обладнанням для зберігання, охолодження та контролю якості продукції. Але їх відмінність полягає у формі власності.

Молокоприймальні пункти належать переробним підприємствам і представляють їх інтереси, що в першу чергу відображається на ціні закупівлі продукції. Водночас молочарський кооператив є колективною власністю дрібнотоварних виробників, тому відстоює їх інтереси, а отже, має можливість самостійно визначатися щодо ціни та каналів реалізації продукції. Завдячуючи таким кооперативам, виробники молока зможуть отримувати реальну ціну за свою продукцію.

Створення кооперативів є надзвичайно важливим для Івано-Франківської області, адже індивідуальні виробники молока зможуть підвищити свої прибутки лише об'єднавшись. Кожен виробник молока хоче продавати молоко за вищою ціною, але вища ціна вимагає і вищої якості молока. Здійснюючи контроль за якістю продукції, кооператив може дати гарантії високої якості та більших обсягів молока для переробного підприємства, генеруючи таким чином і вищу ціну.

Milkua.info

Котирування ф’ючерсів зернових культур, за результатами минулого тижня на світовій американській біржі СВОТ мало неоднозначну тенденцію. Внаслідок даних кроп-туру по південних, східних і центральних районах штату Північної Дакоти, де урожайність пшениці знаходиться на рівні 32%, що нижче середніх показників за 5 років, а також через знижений прогноз виробництва пшениці в світі на 1 млн тонн за даними Міжнародної Ради, ф’ючерси на пшеницю зросли до 528,5 дол/т (+7,2 дол/т). У свою чергу котирування кукурудзи на початку торгового тижня знизилось, але під кінець тижня ф’ючерси відновились до значення минулої пятниці – 215,4 дол/т. Факторами цього стало погіршення стану посіві кукурудзи за даними USDA, негативні погодні умови в Бразилії, які погіршують урожайність зернової культури  та хороші темпи експорту зерна з США.

На світовому ринку EuroNext котирування ф’ючерсів розвивалось в позитивному напрямку. Ціна на пшеницю зросла до 223,25 євро/т (+11,25 євро/т) через негативні погодні умови в Аргентині, позитивну динаміку цін пшениці на американській біржі та прогнози зниження виробництва зернової культури в основних конкурентах країн-виробників ЄС – в США та Канаді. Котирування кукурудзи підвищилось до рівня 284 євро/т (+25 євро/т). Головним фактором росту став низький імпорт кукурудзи країнами ЄС.

Експортні ціни FOB, за результатами минулого тижня зросли. Котирування пшениці 11,5% та пшениці фураж підвищилось до 245 дол/т (+4 дол/т) та 238 дол/т (+5 дол/т). Чинниками ціноутворення стали результати Єгипетсько тендеру, де було закуплено українську та румунську пшеницю, а також зростання ф’ючерсів на світових біржах. Ціна на кукурудзу залишилась без змін – 269 дол/т. Коливання ціни стримують низький попит від іноземних країн та сумнівні перспективи виробництва кукурудзи в США, Аргентині та Бразилії. Ячмінь зріс в ціні до 225 дол/т (+5 дол/т) через підвищення ціни на пшеницю та підвищений попит від країн-імпортерів.

На внутрішньому ринку України, котирування цін на базисі СРТ-порт розвивалось вслід за експортним ринком. Ціни на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж зросли до 7000 грн/т (+200 грн/т) та до 6800 грн/т (+300 грн/т) відповідно. Попит на зернову культуру високий. Додатковим фактором росту стало подорожання ф’ючерсів на світових біржах та безпосередньо на експортному ринку України. У свою чергу ціна на кукурудзу не змінилась – 7500 грн/т. Ячмінь підвищився в ціні до 6600 грн/т (+400 грн/т) через ріст котирувань на експортному ринку та не достатню пропозицію зерна від аграрних підприємств.
Внутрішні ціни пропозицій EXW за результатами минулого тижня розвивались різнонаправлено. Котирування продовольчої та фуражної пшениці зросло до 6350 грн/т (+100 грн/т) та 6200 грн/т (+150 грн/т) відповідно. Головними факторами росту ціни стали високий попит на зернову та підвищення котирувань пшениці на експортному ринку України. Середні ціни від виробників на кукурудзу знизились до 7100 грн/т (-100 грн/т) через знижений попит від покупців. Ціна на ячмінь зросла до 6050 грн/т (+300 грн/т). Виробники підвищували ціни на свою продукцію через високий попитом трейдерів та переробних заводів.

agravery.com