Вторгнення росії до України залишається основною причиною високих світових цін на зерно

08-квіт-2022

З початку тижня пшеничні ф’ючерси у США подорожчали на 5-6% на тлі погіршення стану посівів озимої пшениці, а також розуміння, що війна в Україні триватиме ще довго, тому український експорт залишатиметься заблокованим. Про це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade.

 «В понеділок Мінагрополітики США оприлюднило звіт, за даними якого кількість посівів озимої пшениці у США в доброму або відмінному стані складає лише 30%, тоді як торік таких було 53%. Трейдери активізували закупівлі пшениці як старого, так і нового врожаю, тому ціни на травневі та липневі ф’ючерси майже однакові. Експорт пшениці з США за тиждень 25−31 березня скоротився на 15% до 297,3 тис. т, а загалом у сезоні склав 17,1 млн т, що на 22% поступається торішнім темпам», — йдеться в повідомленні.

Очікується, що внаслідок низьких темпів експорту у звіті USDA запаси пшениці для США будуть збільшені. Травневі ф’ючерси 5 квітня виросли: на 3,5% або 12,86 $/т до 384,1 $/т на м’яку озиму SRW-пшеницю в Чикаго (+6,2% з початку тижня), на 4,3% або 16,53 $/т до 397,8 $/т на тверду озиму HRW-пшеницю в Канзас-Сіті (+6,8%), на 2,4% або 9,74 $/т до 408,5 $/т на тверду яру HRS-пшеницю в Міннеаполісі (+4,4%), на 0,2% або 1 $/т до 393,25 $/т на чорноморську пшеницю в Чикаго (+1%). «Вторгнення росії до України залишається основною причиною високих світових цін на зерно, чим користається Індія, де накопичилися значні державні запаси дорогої пшениці.

У 2021/22 МР, що завершився 31 березня, Індія експортувала рекордні 7,85 млн т пшениці, що майже у 4 рази перевищує 2,1 млн т, експортовані у сезоні 2020/21», — додають аналітики. Крім того, наприкінці березня Індія заявила, що планує скористатися зниженням конкуренції на світовому ринку та експортувати у 2023 маркетинговому році 11−12 млн т пшениці. Зараз в країні збирають новий врожай, який може сягнути рекордних 111,3 млн т. Шостий рік поспіль виробництво пшениці в Індії перевищуватиме внутрішнє споживання, що змушує трейдерів активізувати експортні продажі.

«Минулого тижня державна агенція Саудівської Аравії SAGO законтрактувала на тендері 625 тис. т пшениці виробництва країн ЄС, Австралії, Північної та Південної Америки за середньою ціною 422,4 $/т C&F з поставкою у вересні — листопаді. Це свідчить, що покупці не вірять у зниження цін на пшеницю в наступному сезоні», — підсумували експерти.

PigUA.info

Більше новин
Що відбуватиметься на світовому ринку м’яса у 2020-му році?
20-лист-2019

За прогнозами Rabobank, у 2020-му році глобальний ринок м’яса чекають невизначеність та нові можливості, багато з яких з’являться через поширення африканської чуми свиней.

АЧС перевершить прогнози на 2020-й рік — як це було і в 2019-му році — та призведе до зниження загального виробництва, що спровокує невизначеність на всіх ринках. Утім, інвестування для забезпечення поточних торговельних потоків може зменшити рівень невизначеності

Наступного року виробництво яловичини залишатиметься стабільним, а обсяги виробництва м’яса птиці зростуть. Утім ці зміни не зможуть повністю компенсувати втрати від зниження виробництва свинини.

Регіональні ринки

У Північній Америці виробництво всіх видів м’яса у 2020 році має збільшитись. Найбільш помітно зросте виробництво свинини, також збільшаться обсяги продукування птиці та яловичини. Внутрішнє споживання зростатиме, але США та Канада все одно потребуватимуть розширення експортних ринків для реалізації великих обсягів м’яса.

У Бразилії очікується зростання виробництва усіх видів тваринного білка. Це обумовлено можливостями розширення експорту та підвищенням внутрішнього попиту.

У ЄС виробництво птиці зросте, зокрема, через підвищення внутрішнього попиту, а свинини — через збільшення закордонних продажів. Споживання яловичини у регіоні скоротиться, тому очікується зменшення обсягів виробництва цього виду м’яса

Через АЧС у Китаї виробництво свинини продовжить скорочуватися до кінця 2020 року. Виробництво інших видів має зростати — таку тенденцію провокуватиме дефіцит свинини та високі ціни.

meat-inform.com

Детальніше
Росія заборонила ввезення української свинини через АЧС
13-лют-2019

РФ ввела обмеження на імпорт української свинини. Про це йдеться на сайті управління Федеральної служби з ветеринарного і санітарного нагляду по Бєлгородській області.

В управлінні, посилаючись на інформацію, що надійшла з офіційних джерел, нагадали, що минулого тижня на звалищі ТПВ в Харкові виявили трупи свиней, інфікованих вірусом АЧС.

«У зв'язку із загостренням епізоотичної ситуації щодо поширення вірусу африканської чуми свиней направлені листи у митну службу і Прикордонне управління з проханням посилити контроль за переміщенням через кордон тваринницької продукції у ручній поклажі і багажі пасажирів. З метою недопущення занесення вірусу на територію області, забороняється ввезення будь-якої свинарської продукції з України», — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, торік в Україні зафіксували 145 спалахів АЧС у всіх без винятку регіонах.

PighUA.info за матеріалами unn.com.ua

Детальніше
Катастрофічною ситуація зі зберіганням зернових стане у вересні
18-трав-2022

Якщо морські порти залишатимуться заблокованими, вже у вересні-жовтні ситуація зі зберіганням зернових стане катастрофічною.

Про це повідомив заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм під час вебінару «Економіка війни: огляд травня та фокус на інфраструктуру».

«На даний момент критичної ситуації з тим, що зерно не вивозиться в запланованих обсягах, немає — у нас є місця для зберігання. Катастрофічною вона буде восени, коли не буде де зберігати новий урожай, і, звісно, до цього потрібно готуватись».

За різними оцінками, за 3-4 місяці потрібно вивезти близько 20 млн т зернових, зважаючи, що зараз можливість експорту — 5 млн т/місяць. 

«Я дуже сподіваюсь, що ми за цей час  зможемо налагодити і додаткові альтернативні шляхи експорту», — додав заступник міністра.

agroportal.ua 

Детальніше
ЗП 2194 щодо земельної децентралізації прийнято. Чому це важливо для молочарів?
30-квіт-2021

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

  • Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
  • Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
  • Використання земель переходить під контроль громад,
  • Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
  • Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
  • Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
  • Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

  • «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
  • Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
  • Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок