ВР ухвалила законопроект у першому читанні про сільськогосподарську кооперацію

05-черв-2019

Як повідомляється на сайті Верховної Ради, законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», якою передбачається врегулювати усі ключові питань створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні в єдиному законодавчому акті.  

Проектом, зокрема, пропонується відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності — з метою чи без мети одержання прибутку. Відповідно пропонується перехід до єдиної організаційно-правової форми — сільськогосподарський кооператив.

Новою редакцією чинного Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» зберігається можливість для діючих сільськогосподарських кооперативів, за їх бажанням, продовжувати свою діяльність в умовах та з особливостями, які фактично ідентичні тим, за яких вони були утворені.

Законопроектом також передбачено можливість утворення сільськогосподарського кооперативу, який здійснюватиме свою діяльність без мети одержання прибутку (з поширенням на нього обмежень щодо виду діяльності, операцій з не членами та переходу права власності, які сьогодні існують для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів).

Проектом, на відміну від чинного регулювання відповідних відносин, пропонується усунути невиправдані обмеження та пропонуються додаткові можливості для розвитку сільськогосподарських кооперативів.

Законопроектом також передбачено можливість утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативних об'єднань — так званих кооперативів другого рівня, які є поширеними у світі.

Законопроектом передбачається необхідність створення у кожному сільськогосподарському кооперативі фонду розвитку, кошти якого та майно, придбане за рахунок цих коштів, не підлягатимуть розподілу між його членами.

Проект Закону зареєстровано за № 6527-д.

Agravery

Більше новин
Ринок комбікормів ЄС почав стагнувати
13-бер-2018

 За даними дослідження, проведеного банком Rabobank, один з найбільших світових ринків кормів - європейський - в сезоні-2017 почав стагнувати.

Європа є другим за величиною ринком комбікормів в світі. Загальний обсяг виробництва комбікормів в Європі в 2016 році, згідно з даними глобального опитування Alletch, склав 249,4 млн т, а в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 367,6 млн т. Всього країнами ЄС-28 було вироблено 153,4 млн т кормів, а решта (96 млн) - країнами, що не входять в ЄС-28, включаючи Росію (29 млн т) і Туреччину (19 млн т). При цьому у вартісному вираженні обсяг ринку комбікормів Росії і Туреччини в сумі був вище, ніж у двох найбільших виробників в ЄС - Франції та Німеччини.

Rabobank розцінює це як сигнал про стагнацію виробництва комбікормів в ЄС, де за останні 10 років виробництво зросло всього на 4%. Тим часом, глобальний ринок комбікормів за цей період практично подвоївся.

Птахівництво

Найбільший ринок комбікормів в Європі - для птиці, на частку якої припадає третина ринку. У 2016 році виробництво кормів для птиці в ЄС склало 53,6 млн т, що на 0,2% нижче рівня 2015 року.

Обсяги виробництва кормів виросли з річним темпом в 1,4% (CAGR) з 2007 по 2015 рік. У той же період виробництво м'яса птиці продовжувала зростати на 3,3% CAGR, до 11 млн т м'яса в 2016 році.

Основними виробниками кормів для птиці є Польща, Франція, Великобританія, Німеччина і Італія, які в сукупності виробляють 63% від загальної кількості кормів для європейської птиці.

Свинарство

Корм для свиней є другим за величиною ринком комбікормів в Європі. Rabobank зазначив, що історично це був найбільший в Європі ринок комбікормів, але в 2010 році його перевершила птиця. Виробництво кормів для свиней в 2016 році склало 49,4 млн т, що на 1,6% менше, ніж в 2015 році, незважаючи на зростання цін на свинину і оптимізм на ринку в минулому році.

Найбільшими країнами-постачальниками кормів для європейського свинарства є Іспанія (9,9 млн т), Німеччина (9,6 млн т), Нідерланди (5,3 млн т) і Франція (5 млн т).

ВРХ

Велика рогата худоба, третій за величиною ринок комбікормів в ЄС, склав 27% від обсягу виробництва кормів в 2016 році і зафіксувався на рівні 41,4 млн т, що на 1,5% менше, ніж у 2015 році.

Іспанія (7,4 млн т), Німеччина (6,5 млн т), Франція (5,4 млн т) і Великобританія (5,2 млн т) були основними виробниками кормів для великої рогатої худоби в ЄС в 2016 році. Велика частина корму призначається для молочної худоби.

Наслідки для кормовиробничих компаній

Зростання обсягу на європейському ринку комбікормів застопорилося, констатують в Rabobank.

Розвиток ринку всередині і поза ЄС-28, зміна потреб в продуктах і консолідуюча фермерська база будуть кидати виклик прямому потенціалу зростання на європейські ринки комбікормів, що вже стабілізувалися.

Використання сировини в кормах

З огляду на розмір сектору тваринництва і комбікормів, ЄС є другим за величиною споживачем сировини для корму після Китаю і набагато випереджає США і Бразилію. Зерно становить більшу частину корму в ЄС, на частку якого припадає близько 70%, а потім близько 25% олійних. На частку ЄС припадає 18% всього використовуваного в усьому світі зерна на корм, і хоча обсяг кормового зерна в ЄС за останні 10 років трохи підріс, інші регіони показали більш високі темпи зростання.

За оцінками Strategyie Grains, на комбікорми в ЄС в 2016/17 рр використовувалося близько 60% (166 млн т) зерна. Інша частина згодовувалася безпосередньо на фермах.

За останні чотири роки кількість пшениці, використовуваної в годівлі, зросла з 45 млн т в 2013/14 рр до 54 млн т в 2016/17 рр, причому більша частина пшениці вирощується в ЄС.

Крім зернових, 56 млн т олійних використовуються на корм в ЄС, що робить ЄС другим за величиною споживачем олійних культур в світі після Китаю.

Кількість споживаного в ЄС борошна олійних культур за останні п'ять років росло на 1% в рік. Проте, інші країни, такі як Китай (+ 3%) і США (+ 2%), показали більш сильне зростання.

Соєве борошно складає 58% всіх олійних продуктів, використовуваних в ЄС. Виробництво сої в ЄС за останні чотири роки подвоїлася до 2,4 млн т, але цього достатньо, щоб забезпечити тільки 5% потреби в соєвому борошні. У 2016/17 ЄС імпортував 21 млн т соєвого борошна, з яких 60% поставила Аргентина, 33% Бразилія, 5% Парагвай, а інший обсяг - США, Індія і Китай.

Крім того, в ЄС імпортується і переробляється майже 13,5 млн т сої, причому близько 50% надходить з Бразилії і майже 30% з США.

Виробництво ріпаку в ЄС скоротилося, тому імпорт сільгосппродукції збільшився, перевищивши 4 млн т в 2016/17 рр (+ 20%). Разом з тим, в 2016/17 рр загальне споживання ріпаку скоротилося на користь ріпакового борошна, якого було витрачено 13 млн т.

Європейська комбікормова промисловість також закуповує 2,5 млн т пальмового масла з Малайзііа, менше 500 тис. т рибного, лляного і бавовняного борошна, а також 3 млн т клейковини - побічного продукту від мокрого подрібнення кукурудзи для крохмальної промисловості, а також ще 3,5 млн т сухих зерен дистилятора з етанольної промисловості.

В останні роки обсяг закупівель білкових сумішей ЄС збільшився і збільшує свою частку. У 2016/17 рр було використано її близько 2,2 млн т, що на 1,8 млн т більше, ніж роком раніше.

Джерело: world-grain.com

Детальніше
Україна повністю забезпечує внутрішній ринок м’ясної продукції
16-вер-2022

14 вересня відбувся всеукраїнський м’ясний форум MEAT FORUM-2022, який зібрав учасників ринку — представників великих компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробників, представників ритейлу. Також участь взяли профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Під час дискусії учасники проаналізували стан ринку м’яса та м’ясних продуктів в Україні та динаміку довоєнних та післявоєнних продажів. Також обговорили ситуацію на ринку м’яса у поточному році, чинники впливу на цінову політику, тенденції розвитку та трансформації галузі, канали збуту та логістику в умовах війни, а також окреслили проблемні моменти та шляхи їх вирішення.

«Вдячна учасникам ринку за те, що продовжують працювати в таких складних умовах, забезпечують продовольчу безпеку держави, забезпечують виробництво м’ясних продуктів. На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно за рахунок м’яса птиці. Споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кг м’яса на одну людину на рік. Цей показник співставний з минулим роком в довоєнний час», — зазначила заступник директора департаменту аграрного розвитку — начальник управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус.

За її словами, зараз на ринку спостерігаються нові тенденції. Вперше ми маємо позитивне експортне сальдо. Тобто у грошовому виразі, експортовано продукції на більшу вартість, ніж імпортовано.

Змінилася тенденція і в структурі. Якщо раніше майже половина поголів'я тварин утримувалась домогосподарствами, то зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Наразі ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: більш дорогі види продукції заміщують доступніші. Половина з 2 млн тонн загального фонду споживання м’яса — це птиця, свинина становить 37 відсотків фонду споживання, яловичина — 13 відсотків», — наголосила Олена Дадус.

Сьогодні в Україні за спостереженнями експертів та інформацією учасників ринку переробні підприємства переорієнтовуються — збільшують частку у готовій продукції м’яса птиці, зокрема це стосується м’ясних консервів.

Як зазначила Олена Дадус, наразі є кілька завдань для переробної галузі — забезпечити внутрішній ринок, надати населенню України можливість споживати в достатній кількості й за доступною ціною продукцію, в тому числі і м’ясну. Переробний бізнес зацікавлений у виході на зовнішні ринки. Є попит на українську продукцію і можливості її постачати.

Окремим блоком обговорили забезпечення ЗСУ лінійкою м’ясної продукції та логістику.

Учасники форуму відзначили дієвість державних інструментів підтримки й розвитку галузі. Підтримано пролонгацію дії програм кредитування та державних гарантій для представників переробної галузі, в тому числі на наступний рік.

minagro.gov.ua

Детальніше
Огляд молочного ринку. Попередні підсумки
05-груд-2018

Рік поступово добігає кінця і переробка вже підводить підсумки десяти місяців.

Загалом ринок характеризувався зростанням обсягів цільномолочної продукції, та специфічних експортних продуктів (суха сироватка, казеїн), а от виробництво пари масло/сухе молоко — скоротилося.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Музиченко.

Виробництво питного молока жирністю більше 1% від початку року зросло на 7,2% та склало 402,4 тис. т. Молоко жирністю 3,2% на кінець листопада на полицях магазинів коштувало в середньому 30 грн, що на 10% вище ціни минулого року.

Обсяг виробництва кефіру, сметани та інших сквашених молочних продуктів за цей період зріс на 2,6% — до 233,3 тис. т, обсяг йогуртів зріс на 8,8% та склав 106,2 тис. т. Ціна на нього в магазинах на початку грудня склала 59,6 грн/кг, що на 14% вище ціни минулого року.

Група дитячого харчування також зростає: молоко та вершки для дитячого харчування (18,4 тис. т; +15,7%), дитячий кисломолочний сир (5,7 тис. т; +11,7%).

Як відмічають представники переробників, зростання виробництва цих груп товарів стало можливим за рахунок зростання доходів населення в поточному році, швидше всього не офіційних.

В той же час, група масло/сухе збиране молоко зменшилася. Цьому слугувало зниження цін на них на світовому ринку. Обсяг масла за десять місяців не змінився і склав 91,3 тис. т. Тоді як збираного молока було насушено на 16,6% менше — 35,3 тис. т.

Дещо кращі ціни на сухе незбиране молоко дали можливість наростити їх обсяг — 10,6 тис. т (+8,9%).

Виробництво казеїну та казеїнатів від початку року зросло на 6,3% — 7 тис. т, а сироватки — на 12%, 59,2 тис. т. Експортує казеїн практично одна компанія в Україні, а от українською сироваткою досить зацікавлений Китай.

Виробництво сиру твердого за рік практично не змінилося — +0,6%, 80,1 тис. т. Продають його в мережі в середньому по 190−198 грн/кг, що на 10% вище минулорічної ціни.

Обсяг плавлених сирів зріс на 7% — до 23,4 тис. т. Експортують його в основному до Молдови.

Наближення новорічно-різдвяних свят буде сприяти зростанню продажів молочних продуктів, підтримку цьому будуть надавати традиційні знижки.

milkua.info

Детальніше
Україна веде переговори про відправку свого агроекспорту через європейські морські порти
31-бер-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та заступник Міністра транспорту й інфраструктури Румунії – Державний секретар Іонел Скріоштяну під час спільної зустрічі обговорили питання щодо налагодження безперебійних поставок вантажів агропродовольчої продукції з України до традиційних експортно залежних ринків.

Микола Сольський підкреслив, що Україна має для забезпечення власних продовольчих потреб запасів мінімум на два роки, а окремих видів продукції - і на більше.

Крім того, ми маємо десятки мільйонів тонн с/г продукції, передбаченої на експорт, але наразі є проблеми з її постачанням, оскільки росія заблокувала всі наші порти. У результаті Україна, за словами Міністра, втрачає щомісяця $ 1,5 млрд, у європейських утворюється продовольча криза, а в африканських — посилюється голод.

«Тому ми з партнерами шукаємо альтернативні логістичні шляхи для відправки наших вантажів через європейські морські порти, зокрема румунський морський порт Констанца. Крім того, обговорюємо можливості залізничних перевезень, збільшення обсягів транзитних перевезень вантажним транспортом», — зазначив Микола Сольський.

Міністр подякував своєму румунському колезі за конструктивний діалог та висловив сподівання, що окреслені питання вдасться вирішити найближчим часом. Також домовились підтримувати діалог із обговорюваних питань.

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок