Повернення ПДВ для фермерів не обговорюється — Трофімцева

У 2023 році 500 тис. українських господарств отримає допомогу по відновленню сільськогосподарської діяльності від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Такий анонс зробив голова офісу ФАО в Україні П'єр Вотьє під час прес-конференції.

«У 2022 році ми допомогли 40 тис. домогосподарствам відновити сільськогосподарську діяльність. У новому році разом з Мінагрополітики ми плануємо збільшити кількість домогосподарств, яким ми допоможемо відновити сільськогосподарську діяльність, до 500 тис.», — сказав він. За його словами, допомоги для відновлення сільськогосподарської діяльності потребують 1,5 млн людей в Україні.

За словами речниці ФАО Вікторії Михальчук, допомога надається домогосподарствам на прифронтових територіях. Попередньо у 2023 році на допомогу українському АПК направить $ 205 млн. Із них, за її словами, $ 100 млн надійде на підтримку сільськогосподарських домогосподарств.

agropolit.com

Через напружену ситуацію з енергопостачанням агробізнес опинився в скрутному становищі, зокрема й галузь птахівництва. Зараз вона знаходиться в нетипових умовах, коли внаслідок перебоїв з енергопостачанням порушуються всі технологічні процеси — від інкубації до вирощування молодняку.

Про це повідомив вконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко під час онлайн-марафону в межах Українського тваринницького саміту.

«Використання резервних систем живлення не лише суттєво збільшує собівартість виробництва, але й підвищує ризики втрати поголів'я внаслідок можливих збоїв у роботі. Тому більшість птахівників переглядають свої плани на зиму та наступний рік стосовно обсягів виробництва продукції», — зазначає Сергій Карпенко. 

Він додає, що якщо потужності з вирощування птиці ще більш-менш забезпечені альтернативними джерелами живлення, то виробництво комбікормів і забій птиці — взагалі в критичному стані. 

«Обладнання кормових заводів вимагає певної напруги для запуску та роботи і забезпечення повного процесу виробництва раціону, що на дизельгенераторах неможливо зробити. Тому останнім часом  намагаємося зробити запаси готового комбікорму на 3-4 дні, Завдяки цьому зможемо зберегти поголів'я в разі настання критичної ситуації», — розповідає Сергій Карпенко.

За його словами, наразі торговельні мережі скорочують замовлення продуції птахівництва, щоб зменшити залишки, адже в Україні знижується споживання, що теж негативно тисне на ціни.

AgroPortal.ua

В рамках диверсифікації ринків збуту для української продукції Держпродспоживслужба працює з китайською стороною за декількома позиціями. Так, 18 вітчизняних підприємств уже мають можливість експортувати до КНР молоко та молочну продукцію.

Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час засідання Ради з просування експорту при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі щодо економічного співробітництва з Китайською Народною Республікою та використання міжнародних транспортних коридорів.

«Упродовж минулого року ми перевірили на відповідність вимогам КНР ще дев’ять підприємств. Відповідні документи передані до КНР у 2016 році. Очікуємо, що вже найближчими тижнями буде опублікований розширений перелік підприємств-експортерів молока та молочної продукції», — зазначив Володимир Лапа.

Уже досягнуто певних результатів щодо відкриття китайського ринку для української рослинницької продукції. Так, уже погоджені протоколи фітосанітарних вимог на експорт кукурудзи, сої та ячменю. 

Прес-служба Держпродспоживслужби

Для України нині важливо наростити обсяги м’ясного напряму тваринництва, поголів’я великої рогатої худоби та дрібного скотарства: кіз, овець.

Таку думку висловив засновник ПФ «Богдан і К» Богдан Тимофійчук у коментарі «Голосу України». 

Він зазначив, що блокада портів ускладнює реалізацію зерна, а в Західній Україні немає таких потужностей для зберігання сільгосппродукції, як в інших областях. 

На думку фермера, можна переробляти кукурудзу на біоетанол на спиртових заводах, яких на заході України досить багато. Крім того, варто розвивати тваринництво. 

Богдан Тимофійчук повідомив, що його підприємство торік придбало 300 вівцематок. Окотилися успішно, отара майже подвоїлася. У господарстві будують для них тимчасові польові ферми.

«Нарощування поголів’я овець та кіз важливе ще й тим, що частина вирощеного зерна в нинішніх умовах може бути фуражним, тобто не для експорту, і піде на корм тваринам, — акцентує він. — Як резервний варіант — потрібно відроджувати тваринництво, яке за минулі десятиліття майже знищили. А це ще й органіка, замінник складних мінеральних комплексних добрив, які нині мають фантастичну ціну».

Звісно, з ВРХ складніше, тут важлива вагома державна підтримка. А от розведення свійської птиці цілком доступне дрібним фермерам та, звісно, в одноосібних господарствах, вважає Богдан Тимофійчук.

agroportal.ua