Що передбачає Закон про інформацію для споживачів

19-груд-2018

У рамках Всеукраїнського тижня права Держпродспоживслужба подає інформацію про новий прийнятий нормативно-правовий акт у сфері захисту прав споживачів.

6 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який набуває чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування.

Вказаний Закон встановлює засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення захисту здоров’я громадян і задоволення їх соціальних та економічних інтересів, зокрема, регламентує вимоги до інформації, яка має зазначатися на етикетках продуктів харчування — визначає, яка інформація має бути відображено обов’язково та яка може надаватися в добровільному порядку. Варто зазначити, що зазначені вимоги не поширюються на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Зокрема обов’язково інформація на етикетці харчового продукту має бути на державній мові та містити наступні дані:

назву харчового продукту;

перелік інгредієнтів;

інгредієнти або допоміжні матеріали, які використовуються у виробництві або приготуванні харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті навіть у зміненій формі;

кількість певних інгредієнтів або категорій інгредієнтів;

кількість харчового продукту в установлених одиницях вимірювання,

мінімальний термін придатності, умови зберігання та використання,

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про продукт харчування, а для імпортованих товарів — найменування та місцезнаходження імпортера;

країну походження або місце походження;

інструкцію з використання у разі, якщо відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання продукту харчування;

для напоїв із вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць — фактичний вміст спирту у напої (крім продукції за кодом 2204 згідно з УКТЗЕД);

інформацію про поживну цінність харчового продукту.

З моменту опублікування набувають чинності норми закону, які передбачають заборону операторам ринку здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Також закон визначає, що харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, які діяли до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього Закону. Такі продукти харчування можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності.

Згідно із новим Законом, Держпродспоживслужба визначена як орган, який буде контролювати виконання операторами ринку вимог до інформації про харчові продукти.

Закон встановлює відповідальність операторів ринку за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Передбачається відповідальність операторів ринку харчових продуктів за порушення у вигляді штрафів, розмір яких встановлений від 5 до 40 мінімальних заробітних плат.

Передбачається введення відповідальності операторів ринку за:

порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів;

виробництво та/або обіг харчових продуктів з використанням незареєстрованої потужності:

виробництво, зберігання харчових продуктів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність;

невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

реалізація харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини;

порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти;

невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів;

використання, реалізація незареєстрованих об'єктів санітарних заходів, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом;

пропозиція до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

пропозиція до реалізації або реалізація харчових продуктів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини;

порушення значень параметрів безпечності об'єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про харчові продукти ;

невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки;

ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу;

відмова в допуску посадової особи Держпродспоживслужби або його територіального органу до здійснення державного контролю, невиконання їх законних вимог,

невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Більше новин
Виробництво продукції птахівництва у 2017 підтримувалося за двома напрямами — Тулуш
11-січ-2018

У 2017 році обсяги експорту м’яса птиці перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т.

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, інформує прес-служба ННЦ.

 

У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з $292,5 млн 2016 році до $390 млн — у 2017 році.

Експерт зазначив, що у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році — 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%.

Експерт підкреслив, що виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами.

«Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ», — наголосив Леонід Тулуш.

Він зауважив, що таким чином загальна сумма підтримки склала понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації.

«При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів — 50% від виділених за програмою 4 млрд грн — була явно завищеною», — підкреслив експерт.

Так, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних — відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

«Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств — отримувачів таких бюджетних дотацій», — зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу — внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців.

До того ж, Тулуш зауважив, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме — ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат.

«Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва», — зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва — як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, — у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

«У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва", за якою сконцентровано майже дві третини — 4 млрд грн з 6,3 млрд грн — ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу», — підсумував Леонід Тулуш.

agravery.com

Детальніше
Україна має найнижчі ціни на м’ясні продукти
30-серп-2017

Україна має найнижчі ціни на м’ясні продукти серед 52 країн всесвітніх виробників та споживачів м’яса у світі. Такі дані у своєму дослідженні оприлюднила європейська кейтерингова компанія Caterwings, передає УНН з посиланням на офіційний інтернет-сайт компанії.

Одна з найбільших європейських кейтерингових компаній Caterwings оприлюднила рейтинг індексу вартості мясних та рибних продуктів за 2017 рік серед 52 країн — провідних всесвітніх виробників та споживачів м’яса у світі.

Згідно оприлюднених даних, Україна із загальним рейтингом −52,32 % займає останнє місце, маючи найнижчу середню вартість за кілограм яловичини та курки, та середні ціни стосовно трьох інших показників — свинини, баранини та риби.

Найдорожче м’ясо продається в Швейцарії — кілограм яловичини там коштує майже 50 дол., але для отримання кг м’яса, швейцарець повинен відпрацювати 3 години, а українець — майже 11 годин.

Компанія розрахувала індекс кожної з країн шляхом аналізу цін на м’ясо в провідних містах кожної країни, на які припадає щонайменше 25% від загальної кількості населення країни. Щоб визначити доступність цін за 1 кг мяса, їх було зіставлено з мінімальною заробітною платою кожної країни, а потім розраховано з урахуванням кількості годин, які людина повинна працювати, щоб мати можливість купувати кожен тип м’яса.

Російська Федерація займає 31 місце, маючи загальний рейтинг −19,24 %.

Мешканцям РФ, щоб забезпечити себе кілограмом м’яса, риби або птиці, доведеться працювати від 7 до 40 годин.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Детальніше
Кутовий ініціює запуск нової IT-платформи для аграріїв
13-квіт-2017

 Мінагрополітики ініціює розробку та впровадження інноваційної IT-платформи для усіх, хто пов’язаний з аграрним сектором та його розвитком. Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час зустрічі з представниками компанії "Київстар", що займається розробкою технічної складової платформи.

«Ми ініціюємо створення глобальної платформи, яка стане єдиним галузевим майданчиком та зручним каналом комунікації для усіх, хто цікавиться аграрним сектором, хто працює або планує почати свою діяльність у агробізнесі. Така платформа надасть багато можливостей для оперативного обміну важливою інформацією та успішним досвідом. Проект стане ще одним додатковим інструментом для розвитку АПК», - зазначив Тарас Кутовий.

Мета глобальної ІТ-платформи – сприяти активній і взаємовигідній співпраці учасників, налагоджувати тісні контакти між ними, удосконалювати виробничі процеси, впроваджувати нові технології та інновації, надавати комплексну інформацією про те, що відбувається в українському та світовому агробізнесі.

Одним із технічних елементів платформи стане мобільний додаток. Завдяки додатку, користувачі зможуть:

  • отримувати галузеву інформацію (наприклад, дізнаватись ціни на продукцію, матеріали, новини, погоду, поради тощо);
  • проводити торгові операції;
  • планувати і аналізувати ведення свого бізнесу.

За пропозицією Міністра, додаток матиме спеціальний чат для вільного спілкування, обміну досвідом, знаннями, ідеями та пропозиціями. Також завдяки цьому додатку аграрії зможуть отримувати інформацію щодо  державних програм підтримки, дотацій, оперативних статистичних даних та перспективних напрямків діяльності.

 Наприкінці зустрічі Тарас Кутовий запропонував створити робочу групу при Міністерстві та залучити усіх зацікавлених сторін для напрацювання механізму впровадження IT-платформи.

Детальніше
АЧС у Польщі: мисливці відмовляються знищувати кабанів
17-серп-2018

На цьому тижні міністр сільського господарства Польщі Ян Кшиштоф Ардановскі піддав різкій критиці членів мисливських клубів: «Якщо мисливці не вбивають кабанів, вони беруть на себе відповідальність за поширення АЧС», — заявив він. Для реалізації масштабних протиепізоотичних планів чиновник готовий ініціювати створення альтернативних мисливських організацій.

Уряд в рамках боротьби з АЧС очікує від мисливців відстрілу кабанів до нуля в уражених захворюванням регіонах і до дуже низького рівня в регіонах, що знаходяться під загрозою. Однак всупереч вимогам польського Мінсільгоспу мисливці не хочуть винищувати потенційних переносників вірусу. На їхню думку, масовий відстріл може пошкодити лісу і навряд чи здатний зупинити поширення АЧС. Крім того, відмова пов'язана з порушенням етичних норм.

Дана позиція викликала різку критику з боку Ардановскі на адресу мисливців. Він звинуватив їх у бездіяльності у відповідь на надану мисливським клубам державну підтримку у вигляді поставок оптичних прицілів, приладів нічного бачення, а також забезпечення рефрижераторами для зберігання відстріляних тварин. 

Думка мисливців про марність відстрілу підтримують і екологи. «Не дивлячись на політику зниження чисельності кабанів, яка ведеться в Польщі з моменту появи хвороби, випадків АЧС все більше», — повідомляють вчені з Інституту охорони польської природи Академії наук в Кракові. Фахівці запевняють, що плани міністра сільського господарства щодо зниження чисельності кабанів «до нуля в деяких регіонах» можуть привести до швидкого поширення вірусу: полювання провокує збільшення мобільності диких свиней, які відділяються від стада і можуть занести АЧС в нові регіони.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок