Аграрный комитет Рады неожиданно взялся за земельный законопроект

Виробництво м’яса індички в Україні скоротилося на 30%. Одна з вагомих причин — неможливість постачань добового молодняка з Європи у перші місяці війни.

Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповів регіональний менеджер з продажів компанії Moorgut Kartzfehn von Kameke GmbH & Co. KG (Німеччина) Олександр Куліченко, пише AgroTimes.

«Наразі це скорочення виробництва ринок ще повною мірою не відчув, оскільки у багатьох господарствах на вирощуванні птиця, яку завезли ще до початку воєнних дій, — зазначив він. — Також чимало підприємств тримають велику кількість замороженої індичатини. Надлишок продукції утворився з початком війни, коли різко впало споживання індичатини».

Період, коли не було постачань добового молодняку індиків в Україну, не позначиться критично на внутрішньому ринку саме через значні обсяги замороженого м’яса, уточнив Олександр Куліченко.

Він додав, що більшість великих виробників індичатини зосереджена у Західній та Центральній Україні, й усі вони залишилися на ринку. Хоча роботу цих підприємств суттєво ускладнило руйнування логістичних ланцюгів.

agroportal.ua

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні і одразу в цілому прийняла проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України „Про безпечність та гігієну кормів“ з метою стабілізації ринку кормів». Подальші кроки та питання, які потребують вирішення, обговорили під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької та представників бізнесу — українських і міжнародних компаній, які займаються виробництвом кормів, а також їх асоціацій.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

На зустрічі було зазначено, що 19 січня 2020 року набув чинності Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», який передбачає, що будь-яка особа може використовувати кормові добавки за умови, якщо така кормова добавка зареєстрована в Україні. Однак, на практиці система державної реєстрації кормових добавок, як це передбачено Законом «Про безпечність та гігієну кормів», повноцінно не запрацювала.

Ситуація, що склалася, може призвести до значного скорочення введення нових кормів для домашніх тварин на ринок України та скорочення надходжень до державного бюджету. З метою вирішення зазначених проблем й був затверджений законопроєкт № 3672.

Наступні кроки повинні включати розробку та затвердження підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, рішення щодо визнання Україною системи реєстрації кормових добавок в ЄС еквівалентною відповідній українській, а також безпосереднє створення Державного реєстру кормових добавок в Україні.

Владислава Магалецька підкреслила, що Держпродспоживслужба готова максимально швидко опрацювати необхідні документи разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: «Держпродспоживслужба є органом, який реалізує політику. Я можу запевнити, що зі свого боку ми дуже оперативно відпрацюємо необхідні нормативні акти. Це потрібно, щоб бізнес міг працювати, а бюджет — отримувати прозорі надходження. Що стосується створення Державного реєстру кормових добавок, це питання окремо потрібно опрацювати разом із бізнесом».

Голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов, який був присутній на зустрічі, також зазначив, що необхідно швидко рухатись далі, і після затвердження законопроєкту № 3672 для цього є всі необхідні підстави.

Учасники наради домовились про подальші кроки та комунікацію з зазначених питань.

Імпорт кукурудзи в Єгипет в поточному сезоні перевищить 11 млн т на тлі зростання споживання з боку комбікормової галузі країни. Внутрішнє виробництво в поточному сезоні покриє лише 25% потреб тваринництва.

Загальне споживання кукурудзи в Єгипті в 2020/21 році прогнозується на рівні 17 млн ​​т, що приблизно на 1,2% вище за аналогічний показник в 2019/20 р Разом з тим показники споживання могли б бути вище. Всьому виною епідемія коронавірусу, через яку попит на м'ясо птиці в країні тимчасово знизився на 30%.

За матеріалами AllAboutFeed

Про послаблення цін на товарних поросят для відгодівлі повідомляють в Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу цін у цьому сегменті. Зокрема, аналітики АСУ зазначають, що на початку року постачальники таких тварин понизили ціни реалізації у порівнянні з розцінками кінця 2018-го.

Згідно з останнім моніторингом ситуації на ринку поросят для відгодівлі актуальний діапазон цін на тварин вагою 20-30 кг варіює в межах 85-105 грн/кг, а середньоринкова позначка складає 93 грн/кг живою вагою. Тож, хоча у четвертому кварталі 2018-го верхня цінова межа була на цьому ж рівні, мінімальна позначка була на 10 грн/кг вищою, а середня — на 7,5% та наближалася до 100 грн/кг.

«Причинами здешевлення поросят є як відповідна зміна цін на ринку живця, так і зменшення попиту з боку відгодівельників. Зокрема, з огляду на послаблення цін на свиней забійних кондицій, деякі відгодівельники вирішили «пропустити» цей сезон, адже не мають впевненості, що їх витрати окупляться. Унаслідок цього конкуренція між постачальниками товарних поросят посилилась. Крім цього, конкуренцію для вітчизняних тварин для відгодівлі та, як наслідок, тиск на ціни здійснює пропозиція імпортних поросят відповідної вікової категорії», — коментують в АСУ.

«Що стосується цін на поросят у меншій ваговій категорії, зокрема 10-12-ти кілограмових тварин, то в цьому сегменті середня цінова позначка також дещо послабилася. Проте у наслідок меншої пропозиції таких тварин, ціни на них стійкіші, а їх діапазон залишився в межах 140-200 грн/кг», — додають представники Асоціації.

Діапазон цін на товарних поросят залежно від вагової категорії у січні 2019-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними власного моніторингу

Детальніше про актуальні ціни на товарних поросят, а також племінних тварин та спермопродукцію можете дізнатися рубриці «Ціни. Племінне, товарне поголів'я, спермопродукція».

pigua.info