Виробництво молока в Україні демонструє негативну динаміку — Вадим Чагаровський

У Державному бюджеті 2017 року на фінансування Держпродспоживслужби передбачено 1,7 млрд грн, що на 70% більше, ніж у 2016 році. Більша частина цих коштів йде на виплату зарплат, проте гострим питанням залишається фінансування протиепізоотичних заходів. На цьому наголосив Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа в одному з інтерв’ю.

«Мінімально ми оцінювали наші потреби для боротьби із захворюваннями тварин в 190 млн грн. Проте необхідний обсяг коштів складає 360 млн грн», - наголосив Голова Держпродспоживслужби.

За словами Володимира Лапи, зараз ведеться робота над можливим перерозподілом коштів і збільшення фінансування саме протиепізоотичних заходів.

«Є розуміння і співпраця щодо цього питання з Міністерством аграрної політики і продовольства та Міністерством фінансів, аби таке фінансування збільшити. Розраховуємо на додаткове виділення кошів на суму орієнтовно 100 млн грн», - зазначив Голова Держпродспоживслужби.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу, 12 січня 2022 р., повідомляє на своїй сторінці у Facebook народний депутат Олексій Гончаренко.

Йдеться про гречану крупу, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, українські макаронні вироби, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, соняшникову олію, курячі яйця, птицю (курячу тушку) та вершкове масло жирністю 72,5%.

Уряд вніс зміни до постанови (№1236 від 9 грудня 2020 р.), якими на період дії карантину встановлено граничний рівень торговельної надбавки на вказані продукти на рівні не більше 10% від оптово-відпускної ціни, з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг та інших послуг, пов’язаних з реалізацією кінцевому споживачу.

Джерело: agroportal.ua

Сучасне українське харчове законодавство не зовсім досконале і багато ще потрібно змінювати у ментальних підходах до державного контролю, а також спробувати нові підходи щодо консультування виробництв у правильності імплементації вітчизняного законодавства.

Про це зазначила т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, під час Всеукраїнського молочного форуму-2020, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.  

«На сьогодні у нас взагалі відсутнє поняття, що таке фальсифікат, і навіть на рівні робочої групи ми дуже довго говорили про те, що таке фальсифікат, і питали, ми беремо Європейське визначення, чи ми робимо знову щось своє. Закон про фальсифікат не треба, треба всього на всього лише вести зміни до Закону України № 771 „Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів“ та передбачити відповідальність і повноваження», — зазначила Ольга Шевченко.

Продовжуючи виступ, вона зауважила, що враховуючи сьогоднішню реальність, тільки спільними зусиллями влади бізнесу та громадськості можливо створити якісно нову молочну галузь, продукція якої стане ще більш безпечнішою, якіснішою та більш конкурентоздатною.

Окрім того, Ольга Шевченко навела статистичні дані щодо проведених Держпродспоживслужбою перевірок виробників даної галузі та наголосила про відповідальність виробників щодо виготовлення та обігу фальсифікованої продукції. Зокрема, вона відзначила, що за останні роки різко зросла громадська активність щодо проведення спільних заходів з державними органами та ефективність роботи проєкту «СТОП фальсифікат» щодо виявлення неякісної харчової продукції. 

Учора парламент прийняв у другому читанні законопроект №5009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж». До його розробки активно долучились експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна».

Це важливий для агросектору законопроект, оскільки агропідприємства могли роками чекати на отримання дозволу приєднатися до електричних мереж.

Документ містить прогресивні норми, спрямовані на спрощення та прискорення процесу приєднання до електромереж.
Зокрема:

— спрощуються процедури відведення земельних ділянок на будівництво ліній електропередач, що у свою чергу сприятиме пришвидшенню підключення споживачів до електромереж;

— скорочуються: строки приєднання до електромереж у 2,5 рази, строки внесення змін до Державного земельного кадастру — до 1 дня;

— запроваджується приєднання «під ключ» до 1 МВт;

— утворюється «єдине вікно» для подання і погодження проектної документації для будівництва електричних мереж. Електронна система сприятиме прискоренню документообігу та унеможливить маніпуляції з документами.

Також перед другим читанням прийнято важливі поправки, запропоновані ВАР, які спрямовані на підвищення відкритості обленерго та їх підзвітності контролюючим органам та громадськості.

Тепер, зокрема, обленерго зобов'язані встановлювати спеціальні системи на свої підстанції, які передаватимуть у реальному часі їх завантаженість. Тобто, стане доступною інформація, скільки потужності є вільною. Це прибирає корупційну складову, коли за відсутності такої інформації підключення могли відбуватись вибірково та за «винагороду». Адже раніше неможливо було перевірити безпідставність відмов приєднання до електромереж. 

Також обленерго тепер мають публікувати звіти про усі закупівлі на своїх сайтах, чого не було раніше — обленерго не підпадали під дію закону про публічні закупівлі, роблячи їх на власних майданчиках. 

Разом з тим, залишились неврахованими важливі пропозиції ВАР, спрямовані на захист інтересів споживача, зменшення тягаря комуналки, прозорості тарифів обленерго, посилення контролю за використанням коштів споживачів, покращення сервісу енергетичних компаній тощо.

Аби дані зміни були втілені на ринку електроенергії, експерти ВАР вже готують новий законопроєкт, норми якого покликані реалізувати перераховані ініціативи.

uacouncil.org