Аграріям готують митну пільгу для розвитку тваринництва

12-жовт-2021

Кабмін готує рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних — ініціює зміни до митного тарифу України. Ініціатором рішення є секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Зазначається, що, зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням тварин вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита).

Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК — учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.

АgroРolit.com

Більше новин
Майже 40% мясного раціону українців складає свинина
31-січ-2018

За попередніми даними 2017 року, у структурі споживання м’яса українцями частка птиці залишається найбільш вагомою — 48%, майже в 1,5 раза перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину припадає 37%, на яловичину — лише 14%, на інші види м’яса — 1% м’ясного раціону.

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко, повідомляє прес-служба ННЦ.

За її словами, такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м’яса зумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення та більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною порівняно з яловичиною і свининою.

Читайте також: У світі зростає попит на м’ясо, молоко і яйця

Якщо роздрібна ціна м’яса птиці (тушки) у грудні 2017 року становила в середньому 53,91 грн/кг, то свинина з кісткою (відруби стегна) коштувала 93 грн/кг, а свинина без кістки — 113,46 грн/кг.

У тому ж місяці за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 92,18 грн/кг. Яловичина без кістки коштувала 117,77 грн/кг.

«У середньому яловичина і свинина були дорожчі за м’ясо курей в тушках в 1,7–2,2 рази. Такий ціновий розрив і зумовив збільшення споживання м’яса птиці», — пояснила Світлана Пашко.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, при існуючому рівні конкурентоспроможності структура споживання м’яса буде зберігатися й у 2018 році. Тобто частка м’яса птиці і надалі займатиме близько половини у м’ясному раціоні українців.

«При цьому споживання яловичини та свинини може зменшуватися. Серед основних причин — існуючі тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, часті спалахи вірусу африканської чуми свиней, а також цінові тренди в Україні та низька купівельна спроможність населення», — зауважила Світлана Пашко.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Екзерція азоту в голландському свинарстві знижується
22-лют-2021

Екзерція азоту і фосфору зі свинячого гною знизилася в 2020 році, що пов'язано зі скороченням чисельності свиней забійних кондицій і маточного поголів’я.

Екзерція азоту в гної тварин незначно збільшилася в 2020 році порівняно з попереднім роком всього на 1%, досягнувши 494 млн кг, що нижче граничного рівня азоту, встановленого Європейським союзом для поголів'я свійських тварин в Голландії. Екскреція фосфатів склала 151 млн кг, що на 2,8% менше, ніж у 2019 році, і значно нижче граничного рівня.

Екскреція азоту у свинарстві, яка склала 90,9 млн кг, знизилася в 2020 році порівняно з попереднім роком на 2,8 млн кг, а екскреція фосфатів, яка склала 35,7 млн кг, знизилася на 1,1 млн кг. Обидва зниження пов'язані зі скороченням поголів'я свиней забійних кондицій (більше 3%) і маточного поголів’я (більше 1%). Виробництво азоту і фосфатів у свинарському секторі з 2016 року знаходиться нижче граничних рівнів виробництва 99,1 млн кг азоту і 39,7 млн кг фосфату.

PigUA.info за матеріалами pig333.com

Детальніше
Рекомендації до проведення посівної 2022
29-бер-2022

За матеріалами Миколи Волкогона, провідного агронома-консультанта Міжнародної фінансової корпорації IFC

  1. Ретельна оцінка наявних ресурсів

Наявні ресурси завжди обмежені. В умовах сьогодення ця проблема загострюється ще більше. Люди, паливо, посівний матеріал, добрива та ЗЗР — все зараз в дефіциті. Тому надважливо зараз зрозуміти хто і що є в наявності на підприємстві та на складах постачальників і відповідно до цього скоригувати план посівної кампанії, структуру посівних площ та сівозміну.

Наприклад, однією з ідеальних культур з точки зору мінімізації витрат є посів гороху — азотфіксувальна культура, за інокуляції насіння здатна забезпечити себе азотом, швидко змикає рядки, що дозволяє пригнітити розвиток бур’янів, прекрасний попередник під озиму пшеницю. Відповідно, сукупно маємо економію на азотних добривах та ЗЗР. Недоліком є доступність насіння та необхідність виходити в поле вже, що в більшості наших областей зараз практично неможливо.

Альтернативою гороху можуть бути ранні і ультраранні сорти сої що, за практично ідентичних складових як і при висіві гороху (відносно низькі потреби в захисті і живленні), має суттєву перевагу — посів можна здійснювати, залежно від регіону, до кінця травня. Це відповідно дозволяє провести мінімальні заходи із закриття вологи та, за потреби, контролю забур’яненості в березні - квітні.

Ранні і ультраранні гібриди соняшнику також можна висіяти в другій половині травня, щоправда потреба в добривах і захисті у них буде вища ніж у гороху і сої. Тобто, за наявної переваги пізнього висіву маємо закрити потребу у живленні і ЗЗР.

  1. Підготовка ґрунту

Надзвичайно складне і, нажаль індивідуальне, питання, особливо з огляду на кількість посівних площ що не були підготовлені належним чином з осені.
Для тих підприємств, що вже практикують пряму сівбу навесні єдиною весняною операцією з обробітку ґрунту (за необхідності прибрати бур’ян чи вирівняти) може бути легка культивація або боронування із подальшим висівом ярих культур.

Ті підприємства, що розраховували провести обробіток ґрунту навесні, єдиною порадою буде проведення вирівнювання площ (боронування, культивація чи дискування) і максимально сконцентруватися над налаштуванням, дефектуванням і, можливо, модифікацією сівалок, аби вони були здатні дотримати високу якість сівби за складних умов висіву (великий фон пожнивних решток, наприклад).

Критично важливо уникати робіт по вологому ґрунту!!!

  1. Контроль забур’яненості

Чергове критичне питання. За відсутності належного контролю — всі інші дії позбавлені сенсу. За наявності на складі ґрунтових гербіцидів — використовувати їх відповідно до технологічної карти. За наявності обмеженої кількості — фокус на площах із відомими проблемами із забур’яненістю та/чи високопродуктивних площах. Питання контролю бур’янів вирішувати боронуванням (в ідеалі використовувати штригельні борони по фазі «білої нитки» бур’яну працюючи «по-діагоналі»).
Отже фокус при контролі забур’яненості перед посівом, а для кукурудзи це можливо і протягом 2−3 днів після висіву, за відсутності ґрунтових гербіцидів чи можливості їх внесення, буде на легкому механічному обробітку.

Основний контроль забур’яненості рекомендую перенести на страхову групу гербіцидів.

  1. Сівба

Якщо ще місяць тому ми говорили про необхідність виконання якісної сівби, то, нажаль, зараз ми ведемо мову про необхідність сівби. Звичайно якість сівби (дотримання норм та глибини висіву) при цьому буде мати не менш важливе значення і буде запорукою кращого результату. Проте умови поточної посівної компанії вносять свої коригування і пріоритети.

Чотири важливих моменти:

  1. Підготовка сівалки.

Необхідно виконати перевірку всіх з'єднань, насіннєпроводів і висівних апаратів на предмет фізичних пошкоджень і, за наявності, їх усунення.
Наявність посівного комплексу буде беззаперечною перевагою, адже дозволить закрити не лише питання передпосівного обробітку, але й висіву практично всіх культур крім кукурудзи та цукрового буряку. Щоправда, за відсутності страхових гербіцидів, суцільний посів соняшнику може суттєво програти посіву висіяному з широким міжряддям на якому залишається змога контролювати забур’яненість механічно. Збільшення норми висіву сої дозволить швидше зімкнути рядки, проте це все рівно не дозволить ефективно контролювати бур’яни. Широкорядний посів цієї культури за відсутності гербіцидів є розумною альтернативою.

  1. Норма висіву

За поточних умов варто дотримуватися мінімально рекомендованих виробниками норм висіву для кожної з культур, що дозволить суттєво заощадити на насіннєвому матеріалі. При цьому важливо пам’ятати — найкращий результат за зменшення норми висіву досягається за якісної сівби якісного (!) насіннєвого матеріалу.

  1. Швидкість висіву

Переконаний, що умови весни 2022 року спонукатимуть агропідприємства збільшити швидкість висіву. Нажаль, результат збільшення швидкості, особливо на непідготовлених до цього сівалках, завжди негативний. Використання посівних комплексів дозволяє проводити якісний високошвидкісний висів. Для широкорядних посівів варто не перевищувати швидкість висіву 8 км/г.

  1. Живлення

Застосування комплексних добрив буде мати набагато більший ефект при внесенні сівалкою, порівняно із розкиданням чи підживленням пізніше в сезоні. Наявний в комплексних добривах фосфор необхідний рослинам на ранніх етапах їх розвитку, а з огляду на те що в ґрунті він не рухливий внесення його розкиданням зменшує концентрацію в кореневій зоні, а по вегетації — робить недоступним для рослин. Щодо калію, враховуючи його незначну рухливість в ґрунті, внесення із сівалкою дасть можливість збільшити концентрацію в кореневій зоні і зберегти його доступним для подальшого використання рослиною.

За використання лише азотних добрив — норму варто розділити на передпосівне внесення та/чи внесення із сівалкою та/чи в міжряддя. При цьому сухі добрива на посівах кукурудзи необхідно внести із культивацією до 5 листка!!! Внесення КАС не має принципових обмежень по фазах внесення на кукурудзі (хіба що варто утриматися від внесення КАС у фазу 7 — 10 листків (V-6 — V-9) аби рослини не відчули навіть мінімального стресу, а внести або до, а бо після цього періоду.

Все буде Україна!

Джерело: poettinger.at

Детальніше
Пошук моделі державного контролю сирого молока в Україні
22-бер-2018

15—16 березня пройшов перший консультативний семінар із впровадження пілотної програми державного контролю сирого молока в Україні, організований швейцарсько-українським проектом з безпечності молока.

Про це повідомляє прес—служба проекту. Семінар став платформою, що дала можливість представникам Держпродспоживслужби, Мінагрополітики, підприємств з виробництва, заготівлі та переробки молока, галузевих асоціацій і державних лабораторій ветеринарної медицини у пілотних областях Проекту (Вінницька, Полтавська, Харківська та Миколаївська) спільно обговорити запровадження програми контролю сирого молока, що дозволить виконувати вимоги нового законодавства. Модерував зустріч Марк Грамбергер, керуючий директор Prospex, Бельгія.

Зі вступним словом виступив голова Держпросдпоживслужби Володимир Лапа, який наголосив на змінах у регулюванні та впроваджені ризик-орієнтованого підходу, зокрема із набрання чинності 4 квітня Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (Закон України № 2042—VIII від 18.05.2017). «Наразі якість сирого молока викликає дуже багато дискусій, тому надзвичайно важливо синхронізувати корпоративний і державний контроль», — підсумував Володимир Лапа.

Під час зустрічі експерти швейцарсько-українського проекту з безпечності молока представили законодавче підґрунтя та концепції державного контролю сирого молока в європейських країнах: Німеччині, Італії та Швейцарії. Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль акцентував увагу на змінах у законодавстві, зокрема вимогах нового Закону України № 2042—VIII від 18.05.2017 в частині державного контролю сирого молока та молозива (ст. 40), а завідувач сектору оцінки ризику Оксана Борейко презентувала концепцію та підходи до програми контролю сирого молока в Україні, наголошуючи на недоліках і перевагах їхнього впровадження для операторів ринку.

Наступні сесії семінару були присвячені роботі в групах, де учасники виявляли основні виклики, які можуть виникати в процесі реалізації програми контролю сирого молока, зокрема на етапах відбору зразків, транспортування, дослідження і аналізу даних, а також запропонували ідеї для потенційних рішень виявлених проблем.

Згодом буде організований наступний семінар для обговорення вже конкретних моделей впровадження програми контролю сирого молока та прийняття консолідованого рішення щодо моделі, яка буде протестована під час пілотного проекту.

safoso

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок