В Україні представлять новий дрон для АПК

Цього тижня відбулася дистанційна зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з послом України в Канаді Андрієм Шевченком. Під час заходу посадовці обговорили питання двосторонньої торгівлі продукцією галузі тваринництва між Україною та Канадою. Зокрема, йшлося про можливість експорту української курятину. Наразі триває узгодження відповідних сертифікатів та дозволів.

«У грудні минулого року Службою було отримано звіт компетентного органу Канади щодо результатів аудиту системи державного контролю виробництва м’яса птиці в Україні. Ми отримали позитивний висновок і зробили ще один крок до відкриття ринку м’яса птиці Канади для українських експортерів. Впевнена, що співпраця України та Канади буде тільки поглиблюватися», – зазначила голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Meat-Inform

Сьогодні свинарі у всьому світі дедалі частіше звертають увагу на проблему стресу у свиней. Особливо актуальним це є для тварин м’ясних порід. Стрес, який переживають свині, призводить до пригнічення імунітету та виникнення хвороб, а, як наслідок, додаткових витрат підприємств.

«Після перенесення стресу тварина стає вразливою до інфекційних хвороб, захворювань шлунково-кишкового тракту, виразок, запалень, респіраторних хвороб. Тобто, наслідком стресу є «нашарування» інших патологій. Крім того, зменшуються середньодобові прирости, тварини слабшають, а суттєвий стрес-фактор може призвести до виснаження та падежу, що завдає значних економічних збитків. Більше того, м’ясні породи свиней, які наразі найчастіше вирощують на промислових фермах, дуже вразливі до стресів», – зазначає незалежний експерт, кандидат ветеринарних наук Віталій Ракитянський.

Існує кілька шляхів боротьби зі стресом тварин на свинофермах: технологічні, зооінженерні та фармакологічні. Наприклад, спеціальний режим годування, вигул, специфічні конструкції ферм, застосування ветеринарних препаратів.

Meat-Inform

Тарас Висоцький виділив 2 основні блоки, які можуть гарантувати конкурентоздатність і розвиток молочного сектору України, в які включив виробництво молока і переробку.

Про це Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, розповів під час онлайн-зустрічі «Актуально про молоко», пише MilkUa.info.

Перший блок — це ефективність діяльності, яка залежить від кількох ключових факторів.

«По-перше, йде мова про знання, і тут ми досить суттєво рухаємо вперед завдяки профільним об'єднанням, таким як Асоціація виробників молока та інші. По-друге, технології, на які не вистачає коштів для швидкого впровадження на тому ж рівні на якому їх імплентують міжнародні колеги з якими ми конкуруємо.

Так, можливо останнє десятиліття — це була проблема, але за минувший рік держава зробила прогрес, щоб забезпечити доступне фінансування для запуску технологій. Нагадую, що за січень-березень ми виплатили 90 млн грн на компенсацію відсотків за залученими кредитами, і знову-таки це в основному аграрії, переробки там мало. А як відомо, з вересня 2020 року переробні підприємства, які залучають кредитні кошти також можуть отримувати компенсацію — 1,5 облікові ставки НБУ. Тому є сподівання, що за 2−3 роки технології швидко оновляться», — зауважив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Третім фактором Тарас Висоцький називає державне управління, яке можливе у тісній співпраці із профільними асоціаціями.

Другий блок — це держпідтримка.

«У наших конкурентів все на високому рівні — управління, і знання, і технології, і держпідтримка, звісно нам потрібно це враховувати. Потрібно робити таку ж фізичну фінансову підтримку в Україні або застосовувати обмежувальні заходи щодо імпорту. Наразі держава розглядає всі варіанти. Державна підтримка в 1,15 млрд грн поки є недостатньою. Є ініціатива президента „Нове село“, про яку зовсім скоро буде відомо детальніше. Зокрема, обговорюється фінансування за прикладом Польші, яке у перерахунку на корову становить 100 євро, а в Україні має бути 3000 грн», — розповідає Тарас Висоцький.

Польща в цьому році скоротить виробництво комбікормів на 6,6% в порівнянні з рівнем минулого року при найбільш оптимістичному сценарії, переконані представники Польської зернової і комбікормової палати. Виробництво м'яса бройлерів скоротилося на 20% в найбільш гострий період пандемії, що не могло не позначитися на виробництві комбікормів для цього сектора. Крім того, поточна ситуація позначилася на рентабельності галузі.

На цьому тлі виробники комбікормів закликають уряд переглянути своє рішення про повну заборону ГМО в комбікормах з 1 січня 2021 р. Це може вдарити по галузі, яка і так переживає не найкращі часи.

За матеріалами AllAboutFeed