Україна може почати експорт курятини в Канаду

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «Київ» розповів, як Україна в умовах заблокованих окупантом портів збільшує пропускну експортну спроможність аграрної продукції та чому це питання № 1 для українських аграріїв.

«Основними партнерами України в цьому питанні є Литва, Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія. Завдяки цим країнам можна експортувати нашу продукцію, яка є надлишковою з точки зору внутрішнього споживання, в порти цих країн для подальшого її транспортування в держави, які були в останні десятиліття імпортерами нашої сільгосппродукції. Ми бачимо, що навіть за цей період пропускна спроможність збільшилася втричі. Поки що вона не максимальна, але суттєво зростає», — розповів Тарас Висоцький.

Він підкреслив, що на базові продукти, які критичні для внутрішнього продовольчого споживання, немає вільного експорту — вони експортуються виключно через видачу ліцензій. Тобто щоразу розглядається звернення експортера — відтак Мінагрополітики оцінює, чи експорт цієї продукції не зашкодить внутрішньому споживачу.

Крім того, на харчові продукти, які мають істотну соціальну значущість, — цукор, крупи, борошно, соняшникова олія — здійснюється регулювання цін. Тож наразі, на переконання першого заступника Міністра, підстав для критичного зростання вартості продуктів у масштабах країни немає. «Десь може виникнути тимчасовий дефіцит через бомбардування чи зрив логістичних ланцюгів, але в цілому передумов немає», — додав він.

Також, за словами Висоцького, наразі майже в усіх областях України триває посівна — засіяно понад 1,5 млн га. А враховуючи те, що історично ми 70% продукції експортували, все рівно потрібно активно працювати над експортом, оскільки Україна фізично не зможе всю цю продукцію спожити на внутрішньому ринку.

«До війни експорт аграрної продукції становив 40% від усього експорту нашої держави. Зараз, з огляду на значне скорочення галузі, експорт аграрної продукції може збільшитися навіть до 70%. Тому це буде один із основних китів підтримки економіки. Аграрії зроблять все, щоб ці очікування реалізувати і допомогти українській економіці», — акцентував Тарас Висоцький.

Він наголосив, що запасів продовольства чи кормів для безперебійного виготовлення продовольства достатньо — у середньому їх є на два роки, а за деякими позиціями значно більше.

«Ми надіємося на якнайшвидшу перемогу, але за необхідності можемо тримати продовольчу оборону довгостроково. І це без урахування нового врожаю, який уже потенційно можна буде цього літа збирати», — наголосив він.

minagro.gov.ua

Український молочний індекс (УМІ), який показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами, за підсумками 2018 р зменшився на 14,1%.

Про це повідомив економіст інвестиційного центру продовольчої сільськогосподарської організації FAO Андрій Ярмак на своїй сторінці в Facebook.

«На 14,1% біднішими стали ті професійні виробники молока України, які не змогли підвищити ефективність виробництва. У даній оцінці враховані тільки втрати від зміни цін на корми і зниження ціни на молоко — саме ці два чинники ми використовуємо для підрахунку Український молочного індексу», — написав він.

Ярмак зазначив, що УМІ в 2018 р був вище на 13,7% ніж у 2016 році і на цілих 23,3% вище, ніж в 2015 році, але то були дійсно важкі роки, коли Україна втратила практично єдиний ринок збуту, та ще й світові ціни на молоко впали до рекордно низьких рівнів

«Основна причина — це подорожчання концентрованих кормів на 21,6% по відношенню до 2017 року. Другий фактор — зовнішній — світові ціни на молочні продукти були в середньому на 5% нижче, ніж в 2017 р — сир подешевшав на 6%, молочний жир — на 8%, а білок — на 4%», — сказав він.

Ярмак прогнозує, що в 2019 році збільшиться число переробників — заработате перший кооперативний завод, в 2020 — таких буде вже два. Мова йде не про мале підприємство, а про гравця національного масштабу.

milkua.info

Народні депутати зареєстрували у парламенті законопроєкт (№7548), який звільняє від оподаткування ввізним митом імпорт мішків, рукавів та спецобладнання для зберігання зернових прямо на полях.

Про це повідомив автор законопроєкту, голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, повідомляє партія «Слуга народу».

За його словами, в Україні вже зібрали і намолотили понад 1 млн т врожаю. Очікуваний прогноз — близько 50 млн т. Однак темпи експорту минулорічного врожаю низькі — близько 2,2 млн т за червень. Це означає, що потужностей працюючих елеваторів не вистачить, аби зберегти збіжжя минулого і цього років.

«На жаль, частина аграріїв уже продають зібране нижче собівартості. Деякі навіть не знають, чи збирати взагалі. Це не вихід із ситуації, а удар по кожному господарству, продбезпеці держави та всього світу. Якщо ми зараз не активізуємося, а експортні шляхи не розширяться, у жовтні наші елеватори переповняться, аграрії розпродадуть урожай за безцінь, не зможуть виплачувати орендну плату і зрештою відмовляться сіяти наступного року. Аби цього не сталося, маємо сьогодні створити всі умови, аби зберегти врожай і підтримати наших аграріїв. Пільгові умови для закупівлі рукавів — один із таких способів», — зазначив Олександр Гайду.

За оцінками експертів, Україні зараз потрібно до 80 тис. таких рукавів. Звільнення від ввізного мита здешевить їхню вартість та пришвидшить процедуру закупівлі.

agroportal.ua

Українські птахівники заробили за 2020 рік $ 560,6 млн, експортувавши всього на зовнішні ринки 435,2 тис. т продукції.

Про це повідомляється в матеріалі «Українські птахівники в 2020 році принесли Україні $ 560 млн експортної виручки: аналіз компаній-експортерів і показників продукції 2021 г.» на AgroPolit.com.

Велика частина експортної продукції складається з м'яса бройлерів - 425 тис. т, що і відбилося на фінансових показниках.

Згідно з матеріалом, найбільшими експортерами м'яса птиці в 2020 році стали:

1. МХП - 386,6 тис. т на $ 510,3 млн (зайнявши 90,9% експортного ринку);
2. «Птахокомплекс Дніпровський» - 15,4 тис. т на $ 20,9 млн, (3,6%);
3. «Агро-Овен» - 6,8 тис. т на $ 7 млн, (1,6%);
4. «Пан Курчак» - 3,5 тис. т на $ 3,6 млн, (0,8%);
5. «Західний торговий ресурс» ( «Улар») - 2,5 тис. т на $ 2,6 млн, (0,6%);
6. «Володимир-Волинська птахофабрика» - 1,2 тис. т на $ 1,6 млн, (0,3%);
7. «Агро-Рось» - 1,3 тис. т на $ 1,5 млн, (0,3%).

Структура загальної експортної валютної виручки від продажу продукції птахівництва:

1. Бройлери - $ 553 млн;
2. Несучки - $ 7,2 млн;
3. Індики - $ 348 тис;
4. Качки - $ 16,8 тис.
5. Гусі- $ 0;

Найбільш популярний за кордоном експортний український товар-бройлери-ділиться на товарні позиції, завезені в інші країни в такий спосіб:

1. Тушка-експортовано 137,3 тис. т;
2. четвертини-експортовано 110 тис. т;
3. Філе-90 тис. т;
4. Грудка -34,4 тис. т;
5. Крила (частина крила) - 28,5 тис. т;
6. Субпродукти (печінка, шкіра, лапи) - 13,5 тис. т;
7. Голень, стегно-8,9 тис. т;
8. Інше (спини, н / супу, шиї) - 2,4 тис. т;

ТОП-5 країн-експортерів продуктів українського птахівництва

Варто зазначити, що найбільшими споживачами продукції українського птахівництва в 2020 році стали такі країни:

1. Найбільше було експортовано в Саудівській Аравії - 84,3 тис. т.
2. На другому місці - Нідерланди, які закупили в України - 53,5 тис. т продукції птахівництва.
3. Третє місце займає ОАЕ-33 тис. т продукції.
4. Не на багато від третього місця за кількістю придбаної української продукції відстав Ірак - 23 тис. т.
5. А замикає п'ятірку лідерів, які завозять до себе українську курятину та інші продукти птахівництва - Казахстан, який в 2020 році придбав 18,3 тис. т продукції українських птахівників.