В Україні почав формуватися дефіцит шротів та макухи — Fenix Agro

Представники України та Королівства Саудівська Аравія (КСА) обговорили питання налагодження експорту українського м’яса ВРХ до Саудівської Аравії.

Зокрема, було обговорено можливості для експорту українського ВРХ живцем та яловичини до КСА, впровадження спільних інвестиційних проектів із відгодівлі в Україні бичків для експорту, будівництва м’ясопереробних підприємств, щодо якого іноземні представники країни виявили зацікавленість.

Також, сторони обговорили потенціал співпраці з Саудівською Аравією для українських компаній; економічне співробітництво з Україною, відповідно до диверсифікації економіки КСА згідно з програмою «Vision 2030»; потенціал українського агропромислового комплексу для інвестицій з КСА та інші.

agravery

Минулого року Україна експортувала 108,6 тис. тонн курятини в країни ЄС і стала третім найбільшим постачальником в цей регіон.

Україна за підсумками 2020 року скоротила експорт курятини в країни Європейського Союзу на 18,8%, але при цьому стала третім найбільшим постачальником м'яса птиці в цей регіон.

Про це свідчать дані звіту Європейської комісії.

Зокрема, за минулий рік Україна скоротила експорт курятини в ЄС до 108,6 тис. тонн з 133,8 тис.тонн у 2019 році.

Згідно зі звітом, найбільшим експортером курятини в Євросоюз у 2020 році стала Бразилія (227,6 тис.тонн), на другому місці - Таїланд (131,3 тис. тонн).

Імпорт курятини з ЄС в Україну за минулий рік, хоч і перевищив експорт, але скоротився у порівнянні з 2019 роком на 18,2% - до 145,8 тис.тонн. Україна стала третім топ-імпортером м'яса птиці з ЄС після Гани (213,8 тис.тонн) і Філіппін (195,8 тис. тонн).

Що цьому передувало

Україна у 2020 році оновила абсолютний рекорд за обсягами експорту курятини - 431 тис. тонн, тоді як виручка від продажу продукції скоротилася, склавши 555 млн дол. (проти 579 млн дол. у 2019 році).

unian.net

У 2020 р. збережено державну підтримку АПК для подальшого стимулювання галузі та досягнення соціально-економічного ефекту.

Про це розповів міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко, пише прес-служба міністерства.

Зокрема, в бюджеті закладено втрати в сумі в 4 млрд грн за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки та компенсація відсотків кредитів. Таке рішення прийнято 13 квітня на позачерговому засіданні Верховної Ради України. За внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проголосували 249 народних депутатів.

«При активній позиції аграрного комітету ми повністю зберегли державну підтримку аграрної галузі. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту і відкриття нових експортних ринків. Ми очікуємо, що нинішня підтримка дозволить залучити близько 14,7 млрд грн інвестицій в економіку України і створити більше 85 тис. нових робочих місць", — зазначив Ігор Петрашко.

Він вважає, що закладені внутрішні інвестиції в агросектор матимуть мультиплікативний ефект і позитивно вплинуть на розвиток суміжних галузей економіки.

Так, на підтримку шляхом здешевлення кредитів, згідно з повідомленням, закладена сума в розмірі 1,2 млрд грн. За словами Ігоря Петрашко, це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів і зменшить їх вартість до 5%. Очікується, що сукупний обсяг залучених кредитних ресурсів складе 16,4 млрд грн.

На підтримку галузі тваринництва виділено 1 млрд грн. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм і комплексів, створення 1700 додаткових робочих місць.

У повідомленні наголошується, що 1 млрд грн залишився на компенсації із закупівлі техніки та обладнання вітчизняного виробництва Це збільшить обсяги реалізації вітчизняної техніки мінімум на 15% в 2020 році. Очікувані надходження податків і зборів у 2020 році від учасників програми і суміжних виробництв складуть близько 2 342,3 млн грн, з яких понад 550 млн грн — це податки на фонд оплати праці.

У свою чергу на програму розвитку фермерства та кооперативів заплановано направити 400 млн грн. Підтримка цього сегмента спрямована на збільшення кількості об'єктів місцевої переробки сільськогосподарської продукції, збільшення рівня зайнятості сільського населення, підвищення рівня знань і умінь сільського населення у виробництві сільськогосподарської діяльності.

На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства виділено 400 млн грн. Очікується збільшення нових насаджень інтенсивного типу на площі понад 4,0 тис. га, збільшення продукції з високою доданою вартістю за рахунок будівництва об'єктів зі зберігання та переробки, нарощування експортного потенціалу, скорочення обсягів імпорту та створення нових робочих місць.

Військові дії та окупація територій фізично не вплинули на виробничі потужності основних виробників м'яса бройлерів в Україні.

Про це розповів виконавчий директор Спілки птахівників України Сергій Карпенко.

«Так цього не можна сказати про виробників яєць: втрачено низку провідних підприємств у Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях, – зазначив він. – На превеликий жаль, тут будуть зміни щодо обсягів виробництва основних гравців».

За словами Сергія Карпенка, ринки продукції птахівництва залишаються профіцитними, що за військового стану добре для продовольчої безпеки держави, але негативно впливає на фінансові результати діяльності сектору.

"Сподіватися на швидке відновлення внутрішнього попиту найближчим часом не варто, - зазначив він, - тому найважливішим напрямком збуту м'яса бройлерів буде експорт, тим більше зараз складаються дуже сприятливі цінові тренди на деяких ключових ринках".

Виробники яєць традиційно більше орієнтуватимуться на внутрішній ринок, додав експерт. Однак переробка та експорт будуть важливими каналами збуту для балансування ринку та підтримки належного рівня прибутковості яєчного сектора.

ptichki.net