В Україні хибна статистика виробництва молока

До недавнього часу українські експортери молокопродуктів демонстрували досить високі, інколи навіть рекордні за тривалий час, показники продажів. Зараз ситуація змінилася. 

З одного боку, сезонно скоротилася пропозиція сировини для виготовлення продукції на експорт, з іншого, під впливом формування несприятливої кон’юнктури світових ринків суттєво знизився попит імпортерів. В результаті вже в жовтні експорт сухого молока, казеїну та сироватки скоротився більш як вдвічі в порівнянні з попереднім місяцем. У той же час, зростає експорт сирів.

Обсяги імпорту сиру та свіжих молокопродуктів, здається, припиняє зниження. Не виключено навіть, що обсяги ввезення цих продуктів найближчим часом зростуть, зважаючи на падіння цін в Європі та їх високу ціну в Україні.

Відповідно до даних COMEXT, Україна в 2022 році посідає ключові ролі у переліку постачальників наймаржинальних біржових молочних товарів в ЄС, а саме, вершкового масла та сирів.

Так, за підсумками дев’яти місяців, Україна поставила в ЄС 4,3 тис. тонн вершкового масла і посідає першу позицію в рейтингу. «Конкуренцію» нашій країні складають Туреччина та Нова Зеландія, але впевнений, за підсумками року Україні вдасться зберегти лідерські позиції.

За цей же період в ЄС з України поставлено 1,5 тис. тонн товару по сирному коду. Насправді, цей факт навіть більш позитивний, тому що досвіду продажів сирів в ЄС, на відміну від масла, ми до цього року не мали. До кінця року навряд чи випередим Швейцарію (жарт), але цілком можемо посперечатися за другу позицію з Сербією та Норвегією. 

Дані успіхи (крім, звісно, роботи всіх дотичних операторів) є результатом з трьох компонентів:

— зміна промислового балансу через війну;
— зняття торгівельних обмежень зі сторони ЄС;
— цінова кон’юнктура в ЄС та Україні (цей же фактор можна назвати як причину росту поставок масла в ЄС з Туреччини та Нової Зеландії).

infagro.com.ua

У 2022 році відбудеться спад обсягів виробництва практично по усіх видах сільськогосподарської продукції. Це зумовлено нестачею паливно-мастильних матеріалів, ЗЗР, добрив, а подекуди й насіння, мінуванням полів та окупацією територій.

Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов, пише SuperAgronom.com.

За словами експерта, у регіонах, де відбуваються бойові дії, прогнозується найбільше зменшення обсягів виробництва продукції у порівнянні з торішнім результатом.

«У Миколаївській області виробництво зернових і зернобобових культур у 2022 році становитиме, відповідно, 41% від торішнього рівня, пшениці — 40%, соняшнику — 34%. На Херсонщині цього року виробництво зернових і зернобобових культур очікується на рівні 49% проти показників 2021 року, пшениці — 47%, соняшнику — 46%», — зазначає експерт. 

Відмічається, що набагато кращими є умови у центральних і західних регіонах України. Проте навіть там буде складно забезпечити високі показники врожайності. 

«‎За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у цих регіонах спад обсягів виробництва у порівнянні з 2021 роком становитиме по зернових і зернобобових культурах — 18-25%, соняшнику — 15-22%, м’яса — 8-18%, а молока — 6-18%»‎, — акцентував Микола Горбачов.  

Додається, що весняна посівна кампанія триває. Наразі засіяно менше ніж 20% планових площ і складно говорити про реальну структуру посівів. Прогнозується, що виробники сільськогосподарської продукції віддаватимуть перевагу простішим у технологіях вирощування та обробітку культурам — ячмінь, овес, горох, просо, сорго, бобові та інші нішеві.

milkua.info

Європейські партнери України відзначили позитивний темп у реформах за останні місяці, зокрема й у реалізації семи пунктів, які були визначені під час надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Про це говориться у повідомленні Урядового порталу.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль відзначив, що за останні шість місяців була проведена продуктивна робота в частині повноцінного функціонування секторальних «безвізів» із Євросоюзом.
«Енергетичний, транспортний „безвізи“, економічний „безвіз“ щодо скасування тарифів і квот. З 1 жовтня запрацює митний „безвіз“, наступного року — промисловий. Для українського бізнесу — це мільярди гривень прибутків уже зараз і десятки мільярдів у можливостях для розвитку», — зауважив він.
Крім того, під час візиту було підписано п’ять важливих угод. Як відзначив Денис Шмигаль, Україна тепер є частиною «Цифрової Європи» — угоди для фінансування проєктів цифровізації та ІТ-технологій на 7,5 млрд євро.
«Ми отримали додаткові 500 млн євро на житло для внутрішньо переміщених осіб і підтримку малих фермерських господарств. Ще 122 млн євро на різні гранти для держави та громадянського суспільства», — зазначив очільник уряду.
Підписано також угоди про співробітництво в митній та податковій сферах, що, за словами прем'єр-міністра, дозволить Україні повністю привести ці органи до найкращих європейських стандартів.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій офіційно затвердило перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Відповідний наказ (№309) опубліковано на сайті міністерства, повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

«Даний документ скасовує попередній наказ №75 (від 25 квітня), яким було затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, однак до якого не увійшли деякі території, які вже на цю дату були деокуповані (Київська, Житомирська, Чернігівська області)», — говориться у повідомленні.

В асоціації підкреслили, що бізнес наголошував на необхідності доопрацювати та затвердити оновлений перелік. Адже змінами до Податкового кодексу від 15 березня було передбачено, що бізнес, який працює на таких територіях, може не сплачувати екоподаток на час війни. Аналогічні пільги було запроваджено по платі за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. Проте через відсутність постанови КМУ, яка б затверджувала перелік таких територій для цілей оподаткування, скористатись даними пільгами було неможливо, пояснили в ЄБА.

«Водночас до постанови №309, що набрала чинності вчора, включено як вищезазначені області, так і окуповані з 2014 року території (Крим) — документом затверджено цілі населені пункти. Тож бізнесу, який працює на даних територіях, потрібно буде, аби скористатись пільгами, задекларувати вищевказані пільги в податковій звітності, яка подається до Державної податкової служби», — уточнили в асоціації.

agroportal.ua