В Украине ложная статистика производства молока

Молочна галузь переживає складні часи. До проблем мирного часу додалися проблеми, пов'язані з ракетними обстрілами та пошкодженням енергетичної інфраструктури. СМПУ не втомлюється нагадувати посадовцям та енергетикам про особливу чутливість молочної галузі до відключень. Адже наші заводи переробляють молоко, швидкопсувний продукт, і тому будь-яка перерва в електроживленні призводить до великих втрат і тягне за собою відмову приймання молочної сировини. А це означає, що виникає загроза продовольчій безпеці. Про це у телеграм-каналі UA-82.5 розповідає Арсен Дідур, виконавчий директор СМПУ.

Молочні компанії шукають вихід і готові самостійно купувати електрогенератори. Але у випадку молокозаводів мова йде про потужні генераторні установки. Це дуже дорого навіть для успішних підприємств. Тому СМПУ звернулася до уряду з проханням звільнити операції з ввезення цих установок в Україну від стягнення ПДВ. Це б полегшило фінансове навантаження переробників, які змушені самі турбуватися про безперебійну роботу своїх підприємств і знаходити кошти на забезпечення виробництва електроенергією. Поки що конкретних задокументованих рішень з цього питання, підтверджених законодавчо, немає.

Переробників турбують і ціни на сировину. Вони підвищуються, у той час як в ЄС почалося їх зниження. Таким чином зникає цінова перевага українських експортерів молочної продукції, яка протрималася деякий час і дала можливість нашій молочній галузі витримати економічний тиск, не згортати виробництво і зберегти поголів'я. Ситуація зараз розвивається так, що нашому внутрішньому ринку знову загрожує засилля імпорту, що змусить вітчизняні заводи скорочувати виробництво, яке і так скоротилося через падіння споживчого попиту внаслідок масової міграції та падіння купівельної спроможності наших громадян.

Відчуваючи постійний дефіцит обігових коштів, переробні підприємства не можуть скористатися кредитами. Розрекламована схема «5−7-9%» не працює.

Гострою залишається і проблема неплатежів торговельних мереж молочним компаніям-постачальникам. Численні засідання та наради, що деякий час активно проводилися відповідними комітетами ВР та Мінекономіки, фактично, не дали реального результату. Під різними приводами пропозиція СМПУ навести лад у цій справі шляхом законодавчого врегулювання постійно відхиляється. Максимум чого вдалося добитися за місяці дебатів різного рівня — це пропозиція урядовців мережам і компаніям-постачальникам підписати Меморандум про «джентльменське» дотримання правил. При цьому нехтуються напрацьовані європейські практики і зобов'язання України щодо гармонізації нашого законодавства з законодавством ЄС.

Не можна робити вигляд, що проблем немає. Вони є, і їх потрібно вирішувати. СМПУ буде продовжувати докладати зусиль, щоб проблеми таки вирішувалися, щоб саме результат вирішення проблем, а не кількість проведених нарад, був показником роботи нашого уряду і депутатів.

15 ноября во селе Коросное Перемышлянского района Львовской области открыли фермерское хозяйство, занимающееся выращиванием коз и реализацией козьего молока «Коза-Дереза».

Об этом сообщила пресс-служба Львовской ОГА.

На 32 га, что использует хозяйство, расположены пастбища, еще 2 га — отведены под заготовку кормов. Всего сегодня в хозяйстве содержится 132 козы, из них 95 козематок.

Предприятие реализует полученное козье молоко на рынках Львова.

«Львовская облгосадминистрация вместе с Львовским облсоветом разработали и приняли две программы, одна из них касается конкурентоспособной экономики, вторая — агропромышленного комплекса. Она предусматривает льготные кредиты для фермерских хозяйств до 500 тыс. грн под минимальный процент», — сообщил первый заместитель председателя Львовской ОГА Ростислав Замлинский.

Следовательно, в 2016 хозяйство получило финансовую поддержку в виде льготного кредита на реализацию бизнес-плана в размере 500 тыс. грн из областного бюджета в соответствии с Комплексной программой поддержки и развития агропромышленного производства на селе в 2016—2020 гг.

За эти средства закупили поголовье племенных коз, доильное оборудование и строительные материалы для реконструкции помещения. Соответственно, хозяйство провело реконструкцию помещения для содержания 300 голов коз, сегодня закупают племенное поголовье коз.

Также на территории фермы обустроили сыроварню. По словам ее руководителя, Ярослава Сирака, продукцию уже поставляют на рынки Львова, а также экспериментируют и изготавливают различные виды как мягких, так и твердых сыров, используя опыт европейских стран.

В будущем хозяйство планирует развивать сыроварню и окультурить территорию для экотуризма с осмотром коз на ферме и дегустацией сыра.

milkua.info

Міжнародна рада із зерна прогнозує зниження загального обсягу виробництва зерна на 13 млн т у 2022/23 році.

Міжнародна рада із зерна опублікувала свій перший повний набір прогнозів загальної пропозиції та попиту на зерно на 2022/23 рік, які є особливо умовними з огляду на конфлікт у Чорноморському регіоні. Незважаючи на збільшення перехідних запасів, світова пропозиція зерна (виробництво плюс початкові запаси), згідно з прогнозами, дещо скоротиться на тлі порівняно різкішого падіння виробництва, яке у річному обчисленні знизиться майже на 1% і становитиме 2 275 млн т. Хоча зростання споживання, згідно прогнозам, буде повільніше за середній, запаси на кінець сезону різко скоротяться.

У 2022/23 році прогнозується зниження загального обсягу виробництва зернових на 13 млн. тонн, включаючи скорочення виробництва кукурудзи (-13 млн.), сорго (-2 млн.) та пшениці (-1 млн.), але з очікуваним збільшенням виробництва ячменю (+2 млн.) та вівса (+2 млн.). Незважаючи на прогнози повільнішого, ніж у середньому, зростання споживання кормів та продуктів харчування, пов'язаного з потенційно високими цінами та викликаним ними раціонуванням попиту, очікується, що світове споживання досягне нового піку. За прогнозами, світові запаси на кінець 2022/23 року становитимуть 581 млн. т, що на 26 млн. т менше порівняно з минулим роком, в основному за рахунок скорочення запасів кукурудзи та пшениці. Світова торгівля скорочується другий рік поспіль на 2% —до 407 млн. т.

pig333.com

Основная цель развития агросектора — создание агропродукции с добавленной стоимостью, чего можно достичь делая ставку на развитие животноводства.

Об этом в интервью Latifundist.com заявил народный депутат Украины («Партия» За будущее «), секретарь комитета по вопросам аграрной и земельной политики Иван Чайковский, пишет agropolit.com.

«Государство должно получить отдачу от того, что оно поддерживает сектор. Это не должны быть средства проедания. Поэтому, я думаю, мы должны писать программы на поддержку тех отраслей в аграрном секторе, которые сегодня будут генерировать добавленную стоимость», — говорит он.

Иван Чайковский также назвал перечень приоритетных направлений для развития агросектора на 2021 год с участием государственной поддержки.

Во-первых, это мясная отрасль: на откорм бычка, свиней, птицы, на производство молока, аквакультуру. Это выгодно. В будущем такие программы только принесут добавленную стоимость на всех этапах производства аграрной продукции и рабочих мест в сопутствующих отраслях. А это и есть конечная цель нашего агросектора — производство продукции с добавленной стоимостью", — объясняет он.

Также следует дать средства на улучшение генетики.

Нам надо завозить в Украину высокопроизводительное поголовья. Нам надо поменять поголовье, которое у нас есть. У нас очень много ферм, которые сегодня еще совершенно далеки от той производительности, которая есть в мире: в Европе, в Америке и так далее. Нам надо менять ситуацию. Но, к сожалению, фермеры не имеют для этого ресурсов. Поэтому надо помочь им поменять поголовья. Как только это будет сделано, мы буквально за короткий период времени, за следующие 2−3 года увидим, насколько эффективным станет животноводство. И насколько увеличится количество тех, кто захочет заниматься этим", — рассказывает Иван Чайковский.