В Україні хочуть підпорядкувати кооперативну ідею інтересам великого бізнесу

12-лип-2018

Внесений до Верховної Ради України групою народних депутатів проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018) містить положення, які суперечать ключовим принципам Міжнародного Кооперативного Альянсу, зауважив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи ситуацію, що склалася навколо даного законопроекту.

З огляду на це, наголосив він, прийняття проекту документу яким пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» та внести зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України», значно ускладнить процес розвитку сільськогосподарських кооперативів в Україні.

Запропоновані законопроектом новації передбачають внесення до чинного кооперативного законодавства норми, що не відповідають ідеям і змісту сільськогосподарської кооперації, зауважив академік.

Причому, це стосується фундаментальних основ сільськогосподарської кооперації, застеріг Юрій Лупенко.

Перш за все, йдеться про виключення з чинного законодавства понять «пай» та «пайовий фонд» для кооперативів, що не мають на меті одержання прибутку. Нині в Україні більшість існуючих кооперативів є обслуговуючими, які функціонують саме на неприбутковій основі, розподіляючи доходи між своїми членами. Тим самим члени таких кооперативів позбавляються можливості одержувати виплати на паї, пояснив науковець.

Крім того, законопроектом пропонується збільшити частки прибутку кооперативу, що розподіляється на паї, до 80%. При тому що фундаментальні принципи сільськогосподарської кооперації мають за пріоритет розподіл між членами кооперативу пропорційно до обсягу роботи, виконаної через кооператив, і обмеження виплат на капітал, якщо вони сплачуються. Такий розподіл характерний для господарських товариств і незрозуміло, чому його потрібно привносити до кооперативів, а не створювати товариство, зазначив Юрій Лупенко.

Законопроектом також пропонується наділити окремих членів кооперативу додатковою кількістю голосів залежно від їх участі у діяльності. Фундаментальним же принципом кооперації, який вигідно відрізняє її від інших форм господарської діяльності, є голосування за принципом «один член — один голос», нагадав академік.

Проект закону містить чимало інших спірних та суперечливих норм, спільною рисою яких є або привнесення до кооперації норм, характерних для корпоративного законодавства, або вихолощення найдемократичніших кооперативних принципів, наприклад, щодо компетенції загальних зборів в частині кооперативних виплат.

Зважаючи на згадані суперечності законопроекту № 6527-д, його ухвалення ускладнить процес формування сільськогосподарських кооперативів в Україні в інтересах фермерів відповідно до загальновизнаних принципів, а також їх ідентифікацію зарубіжними партнерами. Крім того, цілком вірогідним є сценарій використання кооперативної ідеї в інтересах великого аграрного бізнесу, підсумував Юрій Лупенко.

milkua.info

Більше новин
У Міністерстві юстиції зареєстровано нову Інструкцію щодо боротьби з АЧС
19-квіт-2017

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 року №111 «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 29 березня 2017 року під номером 432/30300.

Як зазначив директор департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Борис Кобаль, зараз документ проходить процедуру оприлюднення.

Відповідно до наказу з моменту оприлюднення втрачає чинність попередній наказ Мінагрополітики від 5 березня 2014 року №81 «Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» (реєстраційний номер у Мін`юсті №363/25140 від 21  березня 2014 року).

За словами директора департаменту, епізоотична ситуація щодо АЧС на території України залишається напруженою. Стара Інструкція, яка регламентувала правила локалізації спалахів АЧС, уже не відповідала потребам часу та потребувала актуалізації.

«Це дуже важливий документ як в частині приведення вітчизняного законодавства у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу, так і в частині застосування нових важелів впливу для вжиття більш дієвих заходів у боротьбі з АЧС», - зазначив Борис Кобаль.

Він наголосив, що затверджена Інструкція дає нові визначення процесам, які відбуваються в рамках профілактики та боротьби з АЧС. Зокрема, запроваджується поняття біологічної безпеки, господарств з високим рівнем біобезпеки, інфікованого об’єкту тощо. Документ деталізує, що таке закритий режим роботи, зменшує межі зони захисту та зони спостереження, визначає епізоотичним вогнищем не весь населений пункт, як це було раніше, а лише його частину. Крім того, відтепер буде дозволена переробка м’яса здорових тварин із зони захисту, які не є інфікованими, але підлягають знищенню.

«Як тільки Інструкція набере чинності, наші спеціалісти всіх рівнів забезпечать її виконання», - підсумував Борис Кобаль.

Довідково

Африканська чума свиней (АЧС) — це висококонтагіозна, гостра, інфекційна, вірусна хвороба свиней, що входить до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин та характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов'язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження. Вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.

www.consumer.gov.ua

Детальніше
Увага! Продовжено програму державної підтримки аграріїв
22-лист-2022

рядом прийнято рішення про подовження до 30 листопада поточного року терміну реєстрації заяв аграріїв у Державному аграрному реєстрі на отримання державної допомоги, збільшивши при цьому (на 100 млн гривень) загальний обсяг підтримки фермерів та інших виробників сільськогосподарської продукції.

З 1 вересня 2022 року, тобто початку реалізації програми, у Державному аграрному реєстрі, наказом Мінагрополітики затверджено до виплат 13 960 заявок, що дозволило розподілити майже мільярд гривень протягом одного місяця.

Кількість бажаючих учасників програми постійно зростає і наразі становить понад 33 тисячі потенційних отримувачів державної підтримки. Відтак, прийняте рішення дозволить більшій кількості сільгосптоваровиробників отримати кошти.

Кошти, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу на підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, використовуються за напрямами:

  • бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення(1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності;
  • спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби(корів) усіх напрямів продуктивності.

Нагадаємо, що учасниками програми можуть бути лише ті виробники сільськогосподарської продукції, котрі зареєстровані у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. Адже розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через ДАР.

За умовами програми, безповоротну допомогу можуть отримати аграрії, які мають від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Перші можуть отримати — 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення, але не більше 372 тис. гривень. Другі - 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача, але не більше 530 тис. гривень.

Важливо!

Можливість подання заявок відновиться після того, як набере чинності відповідна постанова. Потенційним заявникам радимо перевіряти інформацію в ДАР.

minagro.gov.ua

Детальніше
За січень Україна збільшила експорт м'яса птиці в 1,8 рази
08-лют-2018

 Україна в січні 2018 року експортувала 19,69 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що в 1,8 рази більше, ніж за аналогічний період 2017 року, повідомила Державна фіскальна служба.

За її даними, в грошовому вираженні експорт цієї продукції збільшився в 2,3 рази - до $ 30,4 млн - пише capital.ua

Імпорт м'яса птиці і субпродуктів виріс в 1,7 рази - до 12,12 тис. тонн, у грошовому еквіваленті - в 1,9 рази і склав $ 5,3 млн.

За інформацією ДФС, експорт свинини за підсумками січня в порівнянні з відповідним періодом 2017 року скоротився в 2,4 рази - до 0,16 тис. тонн. Цієї продукції було поставлено на суму $ 0,38 млн проти $ 0,69 млн за січень 2017 року.

Імпорт свинини в Україну за цей період виріс в 4,4 рази - до 0,29 тис. тонн. В країну цього виду м'яса було ввезено на суму $ 0,47 млн, що в 3,7 рази більше, ніж в січні 2017 року.

Як повідомлялося з посиланням на митні дані ДФС, Україна в 2017 році збільшила поставки свинини на зовнішні ринки в 1,6 рази - до 4,92 тис. тонн, імпорт цієї продукції зріс в два рази - до 5,6 тис. тонн.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Експорт молочних продуктів у червні ― падіння чи зростання?
18-лип-2019

За підсумками зовнішньої торгівлі у червні місяці молочних товарів було продано на загальну суму 25,7 млн дол. Це на 4,9% більше, ніж у червні минулого року ― 24,5 млн дол.

Зростання забезпечили група товарів сухого та згущеного молока. Їх експорт значно зріс ще у травні місяці і наразі продовжує лідирувати у зовнішній торгівлі молокопродуктами. Так, у червні на зовнішніх ринках їх було продано 6 тис. т, що на 36,6% більше, ніж минулого року ― 4,4 тис. т. Така ситуація не виглядає дивною, адже зараз на світових ринках є значний попит на сухе незбиране молоко і українські виробники вчасно переорієнтовують виробництво враховуючи більш вигідні глобальні тенденції.

Зростання експорту відмічалося і в групі молока та вершків незгущених, який наростив об’єми продажів на 4,6% ― до 1,7 тис. т, порівняно з червнем минулого року.

Об’єми зовнішньої торгівлі рештою молочних товарів суттєво знизилися. Особливо відреагували експорторієнтовані групи, зокрема масло, торгівля яким скоротилася до 1,5 тис. т, що на 61,3% менше, ніж у червні 2018 року і на 148,8% менше, ніж у 2017 р. На глобальний ринок масла наразі суттєво  впливає європейська пропозиція та ціна. Так, за період з січня по травень 2019 року європейськими виробниками було вироблено 973,9 тис. т масла, що на 1,5% перевершило виробництво минулого року, при цьому середньоєвропейська ціна склала 4179 євро/т, що на 33,9% нижче, ніж минулого року ― 5596 євро/т. Проте травень є сезонним піком виробництва цього продукту в Європі і в наступні місяці воно буде знижуватися, що може відобразитися на кон’юнктурі ринку даного продукту.

Експорт сиру також зазнає серйозних втрат. У червні він скоротився на 40,4%, до 372 т, порівняно з 2018 роком ― 624 т. Ситуація із зовнішньою торгівлею сиром для українських виробників досить складна. Її витоки йдуть від початку російської агресії щодо України та, відповідно, закриттям російських ринків збуту, які були для нас основними, а також транзитних коридорів. До цього часу українським виробникам не вдалося знайти альтернативних зовнішніх ринків з аналогічним попитом на український сир. Наразі є лише надія на пожвавлення експорту у країни пострадянського простору, так як Росія нещодавно зняла заборону на транзит українських товарів по її території. Тому у разі зростання попиту, українські виробники матимуть можливість нарощувати об’єми експорту, особливо сирів та сирного продукту.

У червні також суттєво скоротився і експорт сироватки ― до 1,8 тис. т, що на 41,6% менше, ніж у минулому році. Ситуація виглядає досить не типовою з огляду на сезонність, адже у минулі роки експорт української сироватки зростав від початку року до червня включно. Натомість цього року скорочення зовнішніх поставок почалося ще з квітня і виглядає досить динамічним ― 44% відносно найвищого об’єму поставок у березні ― 3,1 тис. т. Причин тут декілька і головна з них ― це падіння світової ціни на молочну сироватку, яке триває ще з початку року, інша ― зниження попиту з Китаю на кормову сироватку у зв’язку з епізоотією африканської чуми свиней, остання ― внутрішній фактор, який змусив переробників переорієнтувати виробництво на більш вигідні експортоорієнтовані товари ― СНМ та СЗМ.

В цілому, слід віддати належне національним виробникам експорторієнтованої продукції, яким вдалося вчасно переорієнтувати виробництво і підлаштуватися під досить динамічний та мінливий глобальний молочний ринок, що навіть дало можливість наростити експортну виручку, порівняно з червнем минулого року.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок