Увага! Продовжено програму державної підтримки аграріїв

22-лист-2022

рядом прийнято рішення про подовження до 30 листопада поточного року терміну реєстрації заяв аграріїв у Державному аграрному реєстрі на отримання державної допомоги, збільшивши при цьому (на 100 млн гривень) загальний обсяг підтримки фермерів та інших виробників сільськогосподарської продукції.

З 1 вересня 2022 року, тобто початку реалізації програми, у Державному аграрному реєстрі, наказом Мінагрополітики затверджено до виплат 13 960 заявок, що дозволило розподілити майже мільярд гривень протягом одного місяця.

Кількість бажаючих учасників програми постійно зростає і наразі становить понад 33 тисячі потенційних отримувачів державної підтримки. Відтак, прийняте рішення дозволить більшій кількості сільгосптоваровиробників отримати кошти.

Кошти, що надаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу на підтримку суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, використовуються за напрямами:

  • бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення(1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності;
  • спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби(корів) усіх напрямів продуктивності.

Нагадаємо, що учасниками програми можуть бути лише ті виробники сільськогосподарської продукції, котрі зареєстровані у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. Адже розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через ДАР.

За умовами програми, безповоротну допомогу можуть отримати аграрії, які мають від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Перші можуть отримати — 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення, але не більше 372 тис. гривень. Другі - 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача, але не більше 530 тис. гривень.

Важливо!

Можливість подання заявок відновиться після того, як набере чинності відповідна постанова. Потенційним заявникам радимо перевіряти інформацію в ДАР.

minagro.gov.ua

Більше новин
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
Перше виробництво кормових добавок з водоростей буде запущено в Австралії
23-черв-2021

Будівництво першого заводу з переробки червоних водоростей для виробництва кормових добавок для великої рогатої худоби з метою значного скорочення вироблення їм метану почнеться в кінці цього року на майданчику недалеко від Порт-Пірі в Південній Австралії.

Проєкт є результатом партнерства між CH4 Global з США і австралійськими компаніями Pirie Meats, Organic Technology Holdings і Siemens Australia. Будівництво планується почати в четвертому кварталі 2021 року і завершити протягом року. Завод також буде працювати як центр технологічних інновацій в напрямку стійкої вуглецево-нейтральної сільськогосподарської діяльності, заявили автори проєкту.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Зернотрейдери розповіли, як змінилися ціни на ринку фуражного зерна
19-січ-2021

Зростання попиту на кукурудзу на світовому ринку, а також зростання котирувань сприяли суттєвому підвищенню цін на кукурудзу в українських портах. Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Переробні підприємства були змушені підвищувати ціни. Рівні цін досягали 6 700-8 200 грн/т (+ 200-500 грн/т), СРТ-підприємство. Зростання цін на кукурудзу буде зберігатися», - пояснили аналітики.

Крім того, як зазначили фахівці, активізація попиту на ячмінь з боку китайських і турецьких імпортерів сприяли зростанню експортних цін. Зростання цін на зернові на суміжних ринках також надавали підтримку цінам на фуражний ячмінь. Ціни в портах на базисі поставки СРТ-порт з вівторка виросли в середньому на 50-500 грн/т.

«Зростання цін попиту переробних підприємств було обумовлено переважно недоліком пропозицій. Діапазон цін на ячмінь озвучувався в межах 6550-7700 грн/т (+ 100-1150 грн/т) з урахуванням вартості доставки на підприємство. Недостатня пропозиція ячменю на тлі помірного попиту сприятиме зростанню цін », - вважають в G.R. Agro.

latifundist.com

Детальніше
Україна готова протягом двох років укласти 5 «безвізів» із ЄС
02-лют-2022

Українська влада в умовах гібридної війни з боку Росії здійснює непрості реформи, будуючи сильну, стабільну країну, яка найближчим часом прагне стати членом Європейського Союзу.

Про це заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, під час зустрічі з виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом, передає прес-служба «Урядового порталу».

«Україна вже виконала 63% завдань, передбачених Угодою про асоціацію. Ми готові наполегливо працювати далі в цьому напрямку. Звичайно, ми хочемо чути у відповідь на прогрес конкретні дати, коли Україна зможе бути країною-кандидатом, коли Україна зможе бути включеною до Європейського Союзу», — розповів Шмигаль.

Разом з тим, Україна готова протягом двох років укласти й імплементувати 5 «безвізів» із Європейським Союзом. Зокрема ідеться про промисловий безвіз (укладення угоди АСАА), енергетичний (приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E), митний, цифровий безвізи, а також подальшу імплементацію угоди про Спільний авіаційний простір.

«Домовленості, досягнуті під час візиту Виконавчого віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса до Києва, нададуть потужного поштовху для розвитку та поглиблення відносин між Україною та ЄС», — стверджує очільник уряду.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок