В Україну прямує обладнання для тимчасового зберігання зерна

До пілотного проєкту з контролю сирого молока будуть додані нові області. Саме ця програма допомагає впроваджувати в країні європейські стандарти контролю сирого молока. Програма має сприяти українським виробникам посилити позиції, зокрема на ринках ЄС, а вітчизняному споживачу — отримати більш якісні молочні продукти.

Про це заявила Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька за результатами зустрічі з представниками швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України»., йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

«Сьогодні пілотний проєкт реалізується у 9 областях, але деякі загальні висновки вже можна зробити. Головний виклик, який стоїть перед нами — уніфікація протоколів та процедур, а також посилення лабораторного ресурсу. Єдині критерії, єдині стандарти якості — це той результат, якого ми прагнемо», — наголосила В. Магалецька.

За словами очільниці Держпроспоживслужби, одним з ключових інструментів наближення українського ринку молока до європейських зразків є онлайн-платформа «Молочний модуль». Це додаток, синхронізований з базою даних Держпродспоживслужби, лабораторіями та операторами молока.

«Онлайн-рішення — це шлях, яким йде весь цивілізований світ. Вони дозволяють пришвидчити виробничі процеси та мінімізувати людський фактор. Саме тому диджиталізація є одним з пріоритетів діяльності нашої команди», — сказав заступник Голови Держпродспоживслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформації та цифровізації Анатолій Вовнюк.

Станом на 10 червня українським аграріям нарахували 131,4 млн грн часткової компенсації вартості за купівлю техніки та обладнання вітчизняного виробництва за період грудень 2018 року та січень-квітень 2019 року.

Така інформація надійшла до Мінагрополітики від 10 уповноважених банків — Ощадбанк, ПриватБанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Райффайзен банк Аваль, Південний, Банк інвестицій та заощаджень, ПУМБанк, Індустріалбанк, Кредобанк. Загалом, сума коштів, що підлягає частковій компенсації вартості техніки та обладнання українського виробництва становить 174,6 млн грн.

За вказаний період програмою скористалося 1513 сільськогосподарських товаровиробника, в тому числі 773 фермерських господарства, якими придбано 2583 одиниці техніки та обладнання.

На сьогодні оновлений Перелік вітчизняної сільськогосподарської техніки та обладнання включає 11 374 найменувань техніки та обладнання від 163 заводів-виробників. Із Переліком можна ознайомитись за посиланням.

Нагадаємо, на 2019 рік Державним бюджетом України за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» передбачено видатки на суму 881,79 млн грн за напрямами.

Деяке зростання цін на сировину, ймовірно, спровокує підвищення вартості комбікормів на ключових ринках світу, що в свою чергу скоротить доходи в індустрії тваринництва в 2018 р До таких висновків, в результаті маркетингового дослідження прийшла група вчених з Університету Міссурі в США.

Зокрема, на думку фахівців, деяке зниження рентабельності неминуче в галузі свинарства, в тому числі на території США.

Базовий прогноз, передбачає, що ціна на кукурудзу в цьому сезоні складе 3,57 дол. За бушель, що буде трохи вище, ніж в минулому році, коли ця культура коштувала в середньому 3,2 дол. Схожою є й ситуація з сої, яка виросте в ціні до 9,38 дол. (в 2017 р - 9,23 дол.). У минулому році рентабельність в тваринництві підтримувалася за рахунок підвищеного попиту на м'ясо-молочну продукцію на світовому ринку. Проте в нинішньому сезоні цей фактор, очевидно, зійде нанівець, що не дозволить нівелювати ефект від зростання цін на сировину для тваринницького бізнесу, переконані вчені.

За матеріалами Feed Navigator

Розробка унікальної безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях України — компанія FRENDT разом із Вінницьким національним технічним університетом за підтримки українських аграріїв розпочала розробку нового проекту.

Про це повідомляють в компанії Pro-consulting.

Головна мета безпілотного шукача мін — прискорити пошук вибухонебезпечних предметів та допомогти аграріям безпечно очистити їхні поля. Ідея — ізолювати людей від процесу пошуку. Адже найголовніше — зберегти життя працівників.

Як працюватиме система:

• Дрон визначає межі сільськогосподарського поля;
• Програма генерує навігаційні лінії та прокладає безпечний маршрут для безпілотного транспорту, оснащеного дистанційною системою керування;
• Мапа завантажується в систему керування транспортним засобом (трактор), який рухатиметься цим маршрутом через сільськогосподарське поле на автопілоті;
• Небезпечні об'єкти відзначаються на онлайн-мапі, що полегшує пошук об'єктів для розмінування чи знешкодження;
• Далі мапа з відмітками небезпечних об'єктів передається до спеціальних служб розмінування.

Інноваційна цінність нового безпілотного шукача мін для сільськогосподарського сектору полягає в наступному:

• Низька вартість (порівняно з існуючими зразками);
• Простота використання для кінцевого користувача (фермерів);
• Можливість використання існуючої сільськогосподарської техніки (тракторів) як транспортного засобу.

Досягається це за рахунок високої автоматизації операційних процесів робототехнічного комплексу. Подібні розробки проводилися різними приватними та державними компаніями світу. Більшість промислових зразків розроблялися в США, Канаді та Великобританії, так як є великий досвід цих країн у технологіях розмінування повоєнних територій (Ірак, Мозамбік, Ангола, Афганістан та ін.). В якості прикладу такого обладнання для розмінування можна навести продукцію Defense Research Establishment Suffield (DRES; Medicine Hat, Альберта, Канада), яка поєднує різні промислові моделі міношукачів. Але технологія має низку недоліків, таких як складність експлуатації та вартість спеціалізованого автомобіля, на якому перевозиться обладнання.

Вкрай важливо розпочати розробку нового безпілотного шукача мін для агропромислового комплексу України прямо зараз. Український аграрний сектор годує понад 400 мільйонів людей у всьому світі, за оцінкою Pro-Consulting. Російське вторгнення призводить до значного зростання цін, смертей працівників агросектору, створює загрозу продовольчій безпеці та збільшує небезпеку голоду.