У США розробляють вакцину проти КЧС на рослинній основі

У парламенті планують створити план дотацій аграріям на 3−5 років.

Про це заявив голова комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної ради Микола Сольський.

За його словами, зараз дотації не стимулюють і мають корупційне підґрунтя.

«Позиція комітету в тому, що потрібно для початку зменшити корупційні дотації, а решту залишити на наступний рік. Нам наступного року потрібно зробити план дотацій на три-п'ять років. Не можна це робити кожен рік. Вони у нас зараз не стимулюють. Їх дають людям, які в цей рік щось здають в експлуатацію — або елеватор, або якусь переробку», — сказав Микола Сольський.

У комітеті розглядають варіант дотації, яка страхує прибуток від поганих погодних умов.

«Треба розглянути такий варіант для дотації, як страхування прибутку або доходу, зокрема, від поганих погодних умов. Це хороша і зрозуміла дотація, яка є у багатьох країнах, вона йде через страхову компанію. І якщо фермер щось «хімічить», страхова його так виверне, як жоден правоохоронний орган. Це схема, яка правильно працює», — сказав голова комітету з питань аграрної та земельної політики.

РБК-Україна

Обсяги виробництва свинини в ЄС збільшилися на 190 тис. тон (+ 3%) у другому кварталі 2018 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, сягнувши в цілому 5,8 млн тонн, відповідно до даних Ради розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB).

Аналітики AHDB стверджують, що це є результатом збільшення на 3% (1,8 млн голів) забою свиней упродовж періоду, до 63,4 млн голів, і невеликого збільшення (+400 гр) забійної ваги свиней до 92.2 кг.

Виробництво свинини в першій половині року в ЄС збільшилося на 4%, сягнувши 12 млн тонн. Забій свиней склав 130 млн голів в зазначений період, що на 3% (3,5 млн голів) більше, ніж рік тому.

Збільшення обсягів виробництва по всій Європі в останньому кварталі обумовлено нарощенням виробництва свинини у Іспанії  — 1,1 млн тонн свинини, що на 10% (+110 тис. тонн) більше в порівнянні з 2017 роком. Також спостерігали зростання польського виробництва — на рівні 5% (+26 тис. тонн) до 500 тис. тонн. Німеччина склала 22% загального обсягу виробництва свинини в ЄС у другому кварталі, однак німецьке виробництво незначно зменшилося — на 2% (-30 тис. тон) до 1,3 млн тонн.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Цього тижня заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева у складі урядової делегації бере участь в роботі 11 Міністерської конференції СОТ (найвищим органом ухвалення рішень в рамках СОТ) в м. Буенос-Айрес (Аргентина).

«СОТ на сьогодні є основною рамковою світовою системою регулювання багатосторонніх торговельних відносин в різних сферах, починаючи з сільського господарства та закінчуючи електронною комерцією. При цьому, все більшим викликом для СОТ є необхідність пошуку компромісних рішень між розвинутими країнами, тими, що розвиваються, або країнами з перехідною економікою, як Україна, та найменш розвинутими країнами. Ми розуміємо виклики, які існують в міжнародній аграрній торгівлі сьогодні і намагаємось займати конструктивну переговорну позицію як країна нетто-експортер аграрної та харчової продукції», — зазначила заступник Міністра Ольга Трофімцева.

Вона додала, що Україна має відстоювати інтереси своїх фермерів та сільськогосподарських виробників, використовуючи наявні цивілізовані інструменти підтримки агросектору та регулювання торгівлі в рамках СОТ.

За словами заступника Міністра, основними наріжними темами дискусій щодо аграрного сектору в рамках Міністерської Конференції цього року є формування державних резервів з метою продовольчої безпеки, експортні обмеження та внутрішня підтримка сектору, застосування спеціальних захисних механізмів та субсидування рибної галузі.

«Участь в багатосторонніх торговельних перемовинах з аграрної тематики дозволяє більш ефективно відстоювати інтереси нашої країни на міжнародній арені, зважаючи на експортну орієнтованість нашого аграрного експорту. Активна робота в рамках СОТ паралельно з формуванням низки двосторонніх та регіональних торговельних угод є запорукою реалізації нашої основної цілі — становлення України, як глобального впливового гравця на аграрних та продовольчих ринках. Саме тому ми разом з МЕРТ використали дану Конференцію для проведення низки двосторонніх зустрічей з країнами — важливими торговельними партнерами України, такими як Туреччина та Єгипет», — підкреслила заступник Міністра.

Прес-служба Мінагрополітики

В Україні вся лікована антибіотиками велика рогата худоба потрапляє на забійний пункт. Це — загальна практика в державі.

На цьому наголосив національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.

«Говорячи про ВРХ, ми маємо розуміти, що це — ­передусім свідомість виробників. Коли ми зустрічаємося з іноземними місіями — з ЄС, Саудівської Аравії та інших, це питання постає дуже гостро. Наприклад, яким чином виробник яловичини або м’яса дрібної рогатої худоби контролює періоди каренції, — розповів він. — І виявляється, що період каренції по молоку в Україні дотримується не більше, як у 12% випадків, а період каренції по м’ясу хворих тварин, які невдало були ліковані, майже не дотримується. Всі ліковані тварини потрапляють на забійний пункт — 99%, а 1% — це ті, які не доїхали в машині».

Найбільше уваги приділяється тваринам із короткими циклами або відносно короткими циклами вирощування (птахівництво і частково свинарство), де використання антимікробних засобів із профілактичною метою найширше було і нині застосовується в світі.

«Та якщо 50 курей, які захворіли, можна вибракувати, знищивши їх, то 50 корів після того, як вони лікувалися п’ять днів, і лікування було неефективним, швидше за все, відправлять на забійний пункт, — пояснив Віталій Башинський. — І там залишки антибіотиків будуть у надзвичайно великих концентраціях».

За його словами, проконтролювати це точково по всій території України дуже складно, тому що план моніторингу не може відслідковувати навмисні дії. Він відслідковує загальні тенденції.

«Навіть за старим законодавством ми маємо попередити власника про неефективність лікування, але не зобов’язані вилучити таких тварин і знищити, — зауважив Віталій Башинський. — Тому це — також нове законодавство, яке потребує імплементації в Україні. А потім ще необхідно переконати людей: якщо в них є підозра, що лікування не буде ефективним, не треба починати його з антимікробних засобів. У такому разі власники тварин матимуть право здати їх на забій».

AgroTimes