В перші два дні повномасштабної війни росії проти України стало зрозуміло, що логістичні ланцюги поставок аграріям палива, добрив та насіння зруйновані. На четвертий тиждень, можна сказати, що ситуація залишається складною, але її стан стабілізується.
Перемогу не очікують, а наздоганяють.
Останні 8 років, у відносно мирній Україні, діяли звичайні ринкові умови роботи. І всі проблеми із логістикою проявлялись лише в часи збору врожаю і то лише на залізниці. Всі господарства переймались виключно здешевленням перевезень. Сьогодні, в умовах великої війни з росією, знайти хоча б один повний паливовіз вже стає проблемою. А для посівної потрібні ще добрива, ЗЗР та насіння. До купи перелічених проблем, додається ще одна — відсутність в аграріїв коштів.
Переважна більшість необхідного для посівної йшло в Україну із росії, білорусі та наших портів. Сьогодні ці напрямки закриті. Всі імпортні поставки переорієнтуються на наземну логістику через західні сусідні країни: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова. Але пропускна здатність в цьому напрямку не є значною. До того ж, окрім імпорту, із країни потрібно вивозити зерно на продаж. І, знов таки, тільки цим маршрутом. До цього часу 90% вантажів з України йшли через морські порти. Не слід забувати, що на сьогодні в пріоритеті для проходу через кордон та залізничними шляхами надається військовому, гуманітарному вантажу та пасажирським перевезенням. Ситуація погіршується військовими діями, новими окупованими територіями та відсутністю персоналу, який забезпечував логістику – багато хто пішли в армію чи в територіальну оборону. Більш того, на окупованих територіях чи поруч з ними залишаються багато виробників насіння та добрив. Але всі негаразди, які український агросектор пройшов за останні десятилітті, начебто готували нас до великої війни.
