У загальній структурі експорту курятини з України частка ЄС склала 46%

За сумою виручки від експорту агропродовольчої продукції у $18,6 млрд Україна посідає 25 місце у світі.

Про це повідомив керуючий партнер компанії Start Global Дмитро Швець.

За його словами, за цим показником наша держава майже вдвічі відстає від сусідньої Польщі, яка займає 13-ту позицію у світовому рейтингу та експортує агропродовольчих товарів на суму $ 34,7 млрд.

«До топ-5 продуктів вітчизняного експорту входять зернові культури, жири, олії, залишки від виробництва, включно з кормами, та м’ясо. У Польщі ж це м’ясо, тютюн, 04 група УКТЗЕД (сир, масло-молочні вироби, яйця, мед), 19 група УКТЗЕД (готові продукти з зернових) та інші харчові продукти (соуси, концентрати, дріжджі та інше). Як бачимо, переважають товари з високою доданою цінністю», — зазначає Дмитро Швець.

Для прикладу слід детальніше розглянути, яка ситуація в категорії «Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби» в Україні та Польщі.

Так, український експорт цієї групи у 2018 році склав $ 268 млн, що майже вдесятеро менше, ніж у Польщі, яка входить в топ-10 експортерів цієї групи в світі. При цьому експорт цієї групи товарів Польща наростила в середньому на 13% з 2014 по 2018 роки, а в Україні за той самий час цей показник упав на 6% та на 10% з 2017-го по 2018-ий.

Загалом, експорт усієї групи агропродовольчих товарів у світі становить $ 1,6 трлн, а до п’ятірки лідерів-експортерів входять США, Нідерланди, Німеччина, Бразилія та Китай.

agronews.ua

«Украинская зерновая ассоциация» (УЗА) в апрельских прогнозе оценивает потенциальный урожай в этом году в 96,2 млн т зерновых и масличных (в прошлом году урожай составил чуть более 84 млн т).

Об этом сообщила пресс-служба УЗА.

«Этому способствовали хорошая перезимовка всех озимых культур и благоприятные погодные условия как для проведения весенней посевной кампании, так и дальнейшего роста и вегетации культур. Если погодные условия и в дальнейшем будут благоприятными в получения урожая, то в этом году Украина получит один из лучших урожаев. Экспорт в новом сезоне может достичь 59,8 млн т зерновых и масличных, тогда как в текущем сезоне по прогнозу УЗА он составит около 46,8 млнт», - отметили в УЗА.

Кроме того, УЗА оценивает будущий урожай пшеницы - на уровне 27,7 млн т (в 2020/21 МГ – 25,3 млн т). При этом оценка экспорта пшеницы в новом 2021/22 МГ составила 21 млн т. Кроме того, УЗА снизила показатель экспорта пшеницы из Украины на 1,5 млн т с 17,5 млн т (оговоренных в рамках Меморандума между профильным министерством и участниками рынка) - до 16 млн т из-за конъюнктуры мирового рынка.

«Относительно показателя прогноза урожая кукурузы, то в этом он может составить 35,5 млн т (в 2020/21 МГ - 30 млн т), а экспорт в новом сезоне может достичь 30 млн т. В текущем же сезоне экспорт кукурузы НЕ превысит 22 млн т », - прогнозируют в УЗА.

Урожай ячменя в этом году, по оценкам УЗА, может составить 8,2 млн т (в 2020/21 МГ - 8 млн т), а экспорт 4,2 млн т, что соответствует прогнозному показателю и текущего сезона.

Урожай подсолнечника прогнозируется на уровне 16,50 млн т (в то время как в прошлом году он составил всего 12,9 млн т) и этот показатель сопоставим с 2019/20 МГ, когда урожай подсолнечника составил 16,3 млн т. Эксперты отметили, что Украина львиную долю подсолнечника 98,5-99% перерабатывает на подсолнечное масло.

latifundist

Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на Світовому економічному форумі у Давосі.

«Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту», — про це сьогодні заявив Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.

Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав — експортерів продовольства. Раніше Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.

Продовжуючи виступ Володимир Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.

Завершуючи своє звернення, Президент України підкреслив, що ця війна росії проти України переконує всіх, що допомога державі, на яку напали, тим цінніша, чим швидше її надають.

«Зброя, фінанси, політична підтримка, санкції — якби ми отримали їх 100% потреби одразу у лютому, результатом були би десятки тисяч збережених життів. Ось чому Україні потрібна вся зброя, яку ми запитуємо, а не тільки та, яку нам надають. Ось чому нам потрібні фінанси, щонайменше $ 5 млрд, і весь обсяг коштів, необхідних для відбудови», — наголосив він.

Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Президент закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.

president.gov.ua

 Наразі у Міністерстві аграрної політики та продовольства України створено робочу групу з ідентифікації та категоризації об’єктів критичної інфраструктури в секторі харчової промисловості та агропромислового комплексу.

Відтепер підприємства, що належать до зазначеного сектору, можуть подавати до Мінагрополітики документи для включення їх до переліку об’єктів критичної інфраструктури відповідно до Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 1109 «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури».

З метою ідентифікації підприємства як об'єкта критичної інфраструктури, а також його категоризації, йому необхідно подати згідно з пунктом 8 розділу V Методичних рекомендацій щодо категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затверджених наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15 січня 2021 року № 23, дані щодо:

• належності об’єкта критичної інфраструктури до певного сектору(ів) (підсектору(ів)) критичної інфраструктури;
• типу основної послуги (основних послуг), яку(і) об'єкт критичної інфраструктури надає;
• повної назви організації, форми власності, ЄДРПОУ власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури, місцезнаходження організації;
• керівника власника (розпорядника) об'єкта критичної інфраструктури (прізвище, ім'я, по батькові, номери контактних телефонів, email);
• найменування об'єкта критичної інфраструктури, фактичної адреси місцезнаходження об'єкта критичної інфраструктури;
• отримання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг від інших об'єктів критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування об'єкта критичної інфраструктури;
• надання об'єктом критичної інфраструктури основних послуг іншим об'єктам критичної інфраструктури, ненадання яких вплине на функціонування інших об'єктів критичної інфраструктури;
• рівнів негативного впливу, які особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об'єкта критичної інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2 до Методики.

Документи з супровідним листом довільної форми надсилаються на поштову адресу Міністерства: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24 або на e-mail: agro-ki@minagro.gov.ua.

minagro.gov.ua