Світ немає інструментів для запобіганню голоду – Зеленський

24-трав-2022

Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу на Світовому економічному форумі у Давосі.

«Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту», — про це сьогодні заявив Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.

Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав — експортерів продовольства. Раніше Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.

Продовжуючи виступ Володимир Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.

Завершуючи своє звернення, Президент України підкреслив, що ця війна росії проти України переконує всіх, що допомога державі, на яку напали, тим цінніша, чим швидше її надають.

«Зброя, фінанси, політична підтримка, санкції — якби ми отримали їх 100% потреби одразу у лютому, результатом були би десятки тисяч збережених життів. Ось чому Україні потрібна вся зброя, яку ми запитуємо, а не тільки та, яку нам надають. Ось чому нам потрібні фінанси, щонайменше $ 5 млрд, і весь обсяг коштів, необхідних для відбудови», — наголосив він.

Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Президент закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.

president.gov.ua

Більше новин
Прогноз: Україна збільшить виробництво зерна та м'яса, зменшить — молока
07-лют-2022

Україна до 2030 року наростить виробництво основних видів зернових та олійних культур, а також олії та курятини, при цьому скорочення очікується у виробництві цукру, молока та яловичини.

Про це повідомила Українська асоціація аграрної експорту, передає «Інтерфакс-Україна».

Зазначається, що відповідні дані містяться у спільному звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де порівнюються середньорічні значення виробництва основних видів продукції АПК за 2018-2022 роки з прогнозними у 2030 році.

Так, зростання врожаю кукурудзи в Україні прогнозується з 33,99 млн т до 44,01 млн т (+29,4%), пшениці — з 26,01 млн т до 35,86 млн т (+37,8%), олійних культур — з 22,04 млн т до 26,29 млн т (+19,3%).

За вказаний період також очікується зростання виробництва рослинної олії з 6,88 млн т до 8,4 млн т (+22,1%), м'яса птиці — з 1,15 млн т до 1,54 млн т (+33,9%), свинини — з 0,71 млн т до 0,82 млн т (+15,5%), риби та морепродуктів – з 99 тис. т до 101 тис. т (+2%).

У той же час в Україні прогнозується скорочення виробництва молока з 9,82 млн т до 8,93 млн т (-9,1%), цукру — з 1,38 млн т до 1,24 млн т (-10,1%) та яловичини — з 0,37 млн ​​т до 0,33 млн тонн (-10,8%).

Детальніше
В Україні може залишитися 500 тис. т молока для потреб експорту у 2022 році — Максим Фастєєв
24-трав-2022

Війна в Україні спричинила загальне зменшення виробництва молока та потреби внутрішнього ринку. Пропозиція сировини для переробки в 2022 році може скоротитися до 2,9 млн. т у перерахунку на базові показники жиру і білка. Водночас самозабезпеченість молочного ринку буде вище 100% до кінця року. Максим Фастєєв, партнер проектів аналітичного агентства «Інфагро», обгрунтував необхідність експорту сухих молокопродуктів під час експертної дискусії з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

Рівень самозабезпеченості молочного ринку досягне піку в другому кварталі — 115%. Це означає, що молочна галузь потребує експортної підтримки.

«Розрахунок балансу на основі поточних оцінок показує нетто-позитивний прогноз зовнішньої торгівлі в еквіваленті молока. Попередня оцінка чистого експорту для 2022 року становить 0,2 млн. т. Щодо торговельного балансу в грошовому вираженні, то тут також прогнозується відновлення нетто- позитивної статистики. За умови включення до нього молоковмісних товарів, технічного казеїну, морозива та дитячого харчування, чистий експорт може становити близько100 млн. дол.», — розповідає експерт.

Проекція молочного експорту базується на фактичних даних перших двох місяців календарного року, опитуванні і оцінках обсягів та вартості зовнішньої торгівлі в березні-квітні, а також на балансових розрахунках надлишку молочних товарів до кінця 2022 року. Звісно, без розблокування експортної логістики у другому півріччі цифри зовнішніх продажів по результатах року можуть бути значно скромніші.

Незважаючи на проекцію зменшення обсягів зовнішньої торгівлі в еквіваленті сирого молока, експорт у грошовому вираженні може лишитися на минулорічному рівні через світову цінову кон'юнктуру та зміну міксу товарів в загальному переліку українських експортних позицій. Через ті ж фактори, вартість умовної тонни молочної продукції для експорту в 2022 році може теоретично зрости на 40% до показника минулого року.

Нагадаємо, що стартувала серія експертних зустрічей з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни. Захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), стартує серія.

Наступна дискусія на тему «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня.

milkua.info за матеріалами експертної дискусії

Детальніше
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Пташиний грип стрімко поширюється в ЄС
15-січ-2020

На початку січня вірус високопатогенного пташиного грипу штаму H5N8 виявили на польському промисловому підприємстві, що спеціалізувалось на вирощуванні індиків. Тоді довелося утилізувати 65 тис. птахів. Пізніше (10 січня) було повідомлено про випадок такого ж захворювання на птахофабриці на заході Словаччини, а цього тижня про спалах пташиного грипу повідомили в Угорщині.

Тепер власник індичої ферми на північному заході Угорщини, де виявили грип типу H5N8, змушений буде знищити все поголів’я птахів на підприємстві – 50 тис. голів. Утім, представники державної влади вже пообіцяли частково компенсувати збитки підприємства.

Результати аналізу біоматеріалу заражених птахів, підтверджують, що у нинішнього штаму вірусу пташиного грипу H5N8 є подібності з тим, який виявили у птиці 2016 року. Тоді вчені стверджували, що м’ясо, яке надійшло в продаж навіть від постраждалих птахів, і субпродукти з нього не викличуть проблем зі здоров’ям у споживачів.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок