У Новій Зеландії збираються знищити 22 300 голів ВРХ

Аграрії повинні враховувати існуючу невизначеність на світовому ринку зерна, коли приймають рішення про укладення форвардного контракту і продажу майбутнього врожаю.

Таку думку висловив генеральний директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Експерт уточнив, що сільгоспвиробники зараз визначаються, коли продавати майбутній урожай - зараз, і відповідно фіксувати ціни, або відкласти укладання форвардних контрактів на 4-6 тижнів.

Він розповів про нинішню ситуацію - продажу пшениці пожвавилися, надходять дзвінки фермерів трейдерам і експортерам. Причини - зростання експортних цін і девальвація гривні.

«Ми впевнені, що ціни на пшеницю продовжать зростання і в короткостроковій перспективі. На тлі коронавірусу попит на борошно, крупи виросли не тільки в Україні. Підвищився внутрішній попит і в країнах Європи, Африки. А ось в міжнародній логістиці виникли проблеми. Кораблі після заходу, наприклад, в Італію повинні стояти на карантині 2 тижні. Це скорочує наявність вільного фрахту, як наслідок, труднощі з поставками по споту в ту ж Африку, і зростання цін», - констатує експерт.

Тиск фундаментальних факторів, за його словами, теж зростає. Площі озимої пшениці в США низькі, стан посівів в Європі відносно слабкий. Інтерес до пшениці з Чорноморського регіону посилюється, але це не довгостроковий фактор.

«Інша ситуація на ринку кукурудзи, ціни на яку багато в чому зав'язані на нафту, опосередковано через етанол / біопаливо. У майбутньому році Україна може збільшити площі кукурудзи, але це ж планують і США», - зазначив Фефофілов.

У той же час, він уточнив, що в структурі ярих площ очікується скорочення посівів ячменю на користь кукурудзи. Велику частину сезону 2019/20 рр. кукурудза виглядала набагато більш прибутковим товаром. Однак після падіння ціни на нафту і зниження попиту на кукурудзу з боку біоетанольної промисловості, переваги кукурудзи вже не настільки очевидні.

Експерт припустив, що на ринку кукурудзи варто чекати такої ж ситуації, яка була з ячменем 2 роки тому - ціни і зростання пропозиції з одного боку, і стабільна ємність ринку / попиту, з іншого.

Позачергова рада АФЗУ, яка відбулася 25 жовтня 2017 року, прийняла план дій на 3 роки, яким передбачено, у відповідності до прийнятої «Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів», збільшення кількості фермерських господарств до 250 тисяч.

Цим планом передбачається створення сприятливих умов для розвитку сімейних ферм та фермерських господарств, та досягнення на кінець 2018 року збільшення їх кількості у 2 рази, а саме — до понад 65 000.

Участь у позачерговій Раді АФЗУ прийняли в. о. мініста агрополітики Максим Мартинюк, заступник міністра Віктор Шеремета, директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко. 

milkua.info за матеріалами farmer

Обсяг виробництва комбікормів у країнах Європейського союзу у 2021 р. знизився на 0,16% — до 149,9 млн т, в основному через активне поширення хвороб тварин, зазначається у доповіді Європейської федерації виробників комбікормів (FEFAC). Так, АЧС призвела до скорочення виробництва комбікормів для свиней на 1,3%.

Пандемія коронавірусу також опосередковано вплинула на стан попиту, підірвавши переважно споживання тваринницької продукції на експортних ринках, зазначають у FEFAC.

За матеріалами Feed Navigator

До Верховної Ради України група з 22 народних депутатів подала проект закону № 5197 «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік“ щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України».

Про це свідчать дані офіційного сайту ВРУ.

«Метою оновленого проекту є визначення обсягу фінансування з державного бюджету України у 2021 році видатків на реалізацію своїх функцій Міністерством аграрної політики та продовольства України», — йдеться в документі.

Проєктом закону вносяться зміни до додатків № 3 та № 4 закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» в частині фінансування бюджетних програм діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства рибного господарства України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за рахунок перерозподілу коштів між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Так, у додатку до законопроекту вказано, що на діяльність Мінагрополітики, пропонують виділити понад 6,87 млрд грн, з яких на апарат міністерства — 4,93 млрд грн, Держрибагентство — 422,3 млн грн, Держгеокадастр — 1,52 млрд грн.

Слід додати, що при цьому пропонується фінансування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства знизити з 15,8 млрд грн до 9,4 млрд грн, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів — з 11,45 млрд грн до 11,04 млрд грн.