У Нідерландах почали тестувати куряче м'ясо на фіпроніл

За даними Мінагрополітики, станом на 1 жовтня 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки. А це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у держбюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький, повідомляє прес-служба ННЦ.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей — 24 підприємства — придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки — 10 одиниць на суму 3 млн грн — в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області — 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської — 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей — на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

«Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки», — зауважив Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу — оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільгосптехніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів держбюджету, до 1 травня. Адже до цього часу агропідприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно з бюджетним розписом Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Читайте також: Як держава підтримає свинарів у 2018-му?

«Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми „Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників“ за напрямом „Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва“, є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі», — підсумував Навроцький.

Нагадаємо, за даними Мінагрополітики, станом на 3 жовтня, вже 74 аграрним підприємствам направлено 11,58 млн гривень за програмою часткової компенсації за придбану сільгосптехніку українського виробництва в рамках бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

У червні компанія KFC взяла на себе зобов’язання щодо покращення якості курятини, яку продає в Європі. Це знаменує суттєві зміни для гіганта фаст-фуду, що приведуть до зміни орієнтації виробників та експортерів. У Великобританії, роздрібні торговці Marks & Spencer та Waitrose взяли на себе схожі зобов’язання на початку цього року.

Зміни полягають у тому, що до 2026 року компаніям доведеться перейти від закупівлі порід птахів, які швидко ростуть, до таких, які ростуть розмірено, а на птахофабриках поголів’я матиме розташовуватись з розрахунку 30 кг / кв.м. Інші пристосування, які відносно поширені – принаймні у Західній Європі – включають наявність у приміщеннях, де утримують птахів, вікон та тюків.

Деякі країни вже застосовують такі практики вирощування курей. У Франції приблизно чверть птахів вирощується повільніше, а у Великобританії цей показник становить близько 11%, включаючи вільний вигул та органіку.

Хоча м’ясо птахів, вирощених в таких умовах є кориснішим для здоров’я людини, виробництво такого типу курятини завдає більше шкоди довкіллю, оскільки потребує більше ресурсів та продукує більше парникових газів.

Meat-Inform

Лікар ветеринарної медицини та експерт Асоціації виробників молока Ігор Присяжнюк 20 липня взяв участь в координаційній зустрічі щодо планування та впровадження стратегії підвищення рівня обізнаності про безпечність сирого молока, повідомляє прес-служба АВМ. 

У заході також взяли участь: Владислава Магалецька, Голова Держпродспоживслужби; Манон Шуперс, директорка SAFOSO; Ігор Кравченко, місцевий керівник QFTP, Олександр Бондаренко, керівник спецпроектів агентства RMA; Ірина Висоцька, координатор компонента «Молочний сектор» QFTP та представники бізнес-об'єднань молочного сектору.

Учасники обговорили кроки, які варто здійснити для підвищення рівня обізнаності суспільства щодо безпечності та якості молока. Залежно від цільової аудиторії — споживачі, виробники і переробники, керівництво країни, урядовці, парламентарі, ОТГ і дрібні фермери — розроблені плани впровадження стратегії.

Довіру споживачів до молока та молочних продуктів потрібно відновлювати, тому Асоціація виробників молока підтримує окреслені ініціативи та вітає готовність держави в особі Держпродспоживслужби долучитись до процесу.

Готові руйнувати міфи та як ніхто хочемо показати, що українське молоко — це здорово, якісно і безпечно.

Захід проводився за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

За результатами роботи Держпродспоживслужби та враховуючи звіт, поданий до Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ), Компетентний орган Іраку зняв обмеження з України стосовно грипу птиці. Про це йдеться в офіційному листі Головного державного інспектора Іраку, який надійшов на адресу Держпродспоживслужби, повідомляє УНН.

Як повідомлялося, Європейська Комісія прийняла рішення щодо внесення України до списку країн, щодо яких застосовуються принципи зонування під час реєстрації спалаху грипу птиці, яке набуло чинності 7 березня 2020 року.

Таким чином Європейська Комісія скасувала обмеження на сертифікацію продукції птахівництва для експорту до країн-членів ЄС з усієї території України, а це означає, що з 07.03.2020 експорт курятини до країн ЄС відновлено.

“Цьому рішенню передувала кропітка щоденна робота щодо вжиття заходів, передбачених інструкцією із профілактики грипу птиці та головне попередження про його виникнення та поширення, інтенсивні переговорні процеси і постійна комунікація Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Держпродспоживслужби та Представництва України в ЄС з членами Європейської Комісії”, — повідомили в Держпродспоживслужбі.

Джерело: УНН