Аграрії отримали лише 2,3% коштів за програмою компенсації вартості сільгосптехніки

Поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 серпня 2017 року склало майже 4,255 млн голів, що на 0,7% менше, ніж на аналогічну дату 2016 року.

У той же час, за даними відомства, поголів'я корів за цей період знизилося на 2,3% і склало 2,134 млн голів.

Згідно з даними Держстату, в січні-липні 2017 року поголів'я свиней скоротилося на 8,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року — до 6,893 млн голів, овець та кіз — зросло на 1,2%, до 1,685 млн голів.

Поголів'я птиці в країні в порівнянні з липнем 2016 року зросло на 1% — до 237,314 млн голів.

Як повідомлялося з посиланням на дані Держстату, поголів'я ВРХ в Україні в 2016 році склало 3,682 млн голів, що на 1,8% менше, ніж у 2015 році. Поголів'я свиней в 2016 році скоротилося на 5,8% — до 6,669 млн голів, овець та кіз — на 0,8%, до 1,315 млн голів, птиці — на 1,1%, до 201,7 млн ​​голів.

Державна служба статистика

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua

Катар відкрив ринок для українських продуктів харчування. Про це повідомляє прес-служба Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

Так, Україна отримала право поставляти до Катару м'ясо птиці та яловичину, м'ясні продукти, молоко та молочні продукти, столові яйця та яєчні продукти, рибу та рибопродукти, а також перероблені харчові продукти.

В UFEB нагадали, що українсько-катарський товарообіг суттєво зріс у 2018 році. Особливо в частині поставок вітчизняної продукції АПК.

"Очікуємо зростання експорту і цього року", - спрогнозували в UFEB.

Джерело: УНН

За прогнозами експертів, до 2030 року попит на молочну продукцію в світі зросте на 25%. Сучасні топові експортери, такі як Нова Зеландія, Австралія, Європа та США не зможуть повністю покрити попит, тому Україна має хороший значний потенціал для задоволення такого зростаючого попиту.

«Фахівці вказали на ряд факторів, які потрібно удосконалити, аби Україна могла стати потужним гравцем на світовому ринку. Асоціація виробників молока (АВМ) вже кілька років активно працює над більшістю з них, а саме над збільшенням продуктивності корів, створенням кооперативів та контролем безпечності і якості молочних продуктів», — зазначила Ганна Лавренюк, віце-президент АВМ.

«Крім того, обов’язковим пунктом на шляху розвитку України, як потужної молочної країни є рух в напрямку відкриття нових країн для експорту. На сьогодні, географія українського експорту більше націлена на країни пострадянського простору, а такі найбільші імпортери як Гонконг, Китай, Алжир, Венесуела, ОАЕ нами практично не досліджено» — поділилась Яна Музиченко, аналітик АВМ.

Наразі Україна займає 18 місце у світі за виробництвом молока. Ціна українського молока на 16% нижча світової, що підвищує нашу конкурентоспроможність у порівнянні з іншими країнами.

Прес-служба АВМ