У світі зросли ціни на яловичину

Представники мікро, малого та середнього підприємництва (ММСП) отримали нові можливості завдяки запровадженню державної програми фінансового лізингу у рамках програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«Уряд затвердив порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу. Порядок визначає механізм надання фінансової державної підтримки ММСП шляхом часткової компенсації фактичних витрат на сплату базової винагороди за договорами фінансового лізингу до рівня 5% або 7%, або 9% річних. Мінфін зацікавлений розвивати цей інструмент, який успішно використовується розвинутими економіками, і без якого важко уявити повноцінний розвиток малого бізнесу», — розповідає Юрій Драганчук, заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції, голова ради Фонду розвитку підприємництва.

За його словами, перевагою лізингової форми фінансування порівняно з класичним банківським кредитуванням є відсутність необхідності внесення застави, невеликий розмір власного внеску ММСП порівняно з банківським кредитуванням, оскільки власником предмету лізингу залишається лізингова компанія.

«З огляду на таку перевагу лізингу, зазначена форма фінансування також є найбільш популярною серед мікропідприємців, оскільки дозволяє швидко та без необхідності внесення забезпечення отримати предмет лізингу — транспортні засоби, с.-г. техніку, інше обладнання, яке так необхідне у господарській діяльності майже кожного підприємця», — наголошує Драганчук.

Додамо, що важливість включення лізингу до програми «Доступні кредити 5−7-9%» також зумовлена тим, що мало місце певне викривлення конкурентної боротьби за клієнтів між лізинговими фінансовими компаніями та банками, які завдяки участі у цій програмі можуть запропонувати набагато вигідніші умови фінансування інвестиційних проектів.

«Включення лізингу до програми „Доступні кредити 5−7-9%“ не призведе до суттєвих, додаткових витрат бюджету, оскільки буде відбуватись фактичне заміщення банківських кредитів на фінансовий лізинг. Але завдяки цьому, держава створить рівні умови участі у своїй програмі для всіх основних гравців фінансового та банківського ринків», — зауважує заступник міністра.

Разом з тим, включення лізингу до державної програми «Доступні кредити 5−7-9%» дозволить суттєво збільшити питому вагу інвестиційного компонента цієї програми, сприяючи зростанню капітальних інвестицій в економіку України.

Додавання висушеного розпиленням свинячого плазмового порошку в заражені мікотоксином комбікорми підтримує імунну систему поросят, з'ясували дослідники.

Міжнародна команда вчених з Бразилії і США вивчила вплив висушеної розпиленням свинячий плазми (SDPP) в раціоні поросят, які отримували комбікорм, заражений декількома видами мікотоксинів. Результати роботи були опубліковані в міжнародному журналі Microbial Pathogenesis.

Група фахівців виявила, що поросята, які одержували дієту з деяким рівнем мікотоксинів і SDPP, мали кращі рівні лейкоцитів і краще набирали вагу в порівнянні з поросятами, які отримували комбікорми з мікотоксинами, але без цієї добавки.

Серія лабораторних досліджень також продемонструвала, що нейтралізація негативної дії мікотоксинів відбувалася за рахунок наявності в SDPP імунореактивних глобулінів, а також нуклеотидів. Разом з тим, для уточнення рекомендацій по використанню даного продукту потрібно проведення додаткових досліджень.

За матеріалами Feed Navigator

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Загальне племінне поголів'я кіз в Україні становить близько 2000 голів. Про це повідомляє сайт Національної академії аграрних наук України.

Племінна база молочних кіз в Україні зосереджена у семи племінних репродукторах і представлена трьома породами — зааненською, альпійською та англо-нубійською.

У господарствах поголів'я кіз в основному молочного та комбінованого напрямів продуктивності з середньодобовим надоєм 3,5 л. Річне виробництво козиного молока коливається в межах 220−235 тис. тонн.

Найпопулярнішою серед козівників є зааненська порода, яку використовують для підвищення молочної продуктивності місцевих безпородних кіз.

Поголів'я цієї породи в Україні сформовано з поголів'я кіз певних генотипів, завезених із європейських країн. В результаті обміну племінним матеріалом між господарствами популяція тварин має покращені ознаки екстер'єру та рівень продуктивності порівняно з вихідними формами.

milkua.info