У Мінекономіки пояснили, як буде розподілено бюджетні кошти на підтримку агросектору

Агрохолдинг МХП заявив, що продовжуватиме виробляти зерно та м’ясо птиці на своїх підприємствах у центрі та на заході України, які відносно безпечні, ніж решта регіонів, пише Euromeatnews.

Також найбільший виробник м’яса птиці в Україні заявив, що продовжуватиме експортувати курятину за допомогою вантажівок.

До вторгнення росії в Україну MХП, який також вирощує кукурудзу, соняшник, пшеницю та ріпак, отримував близько 60% свого щорічного доходу від експорту в $1,9 млрд. Ця частка впала майже до нуля, оскільки війна відірвала компанію від звичайних морських маршрутів перевезень, що змусило її шукати альтернативи.

«Ми розглядаємо експорт залізницею, але це складно через відмінності в інфраструктурі української та європейської залізниць, – зазначила фінансова директорка МХП Вікторія Капелюшна для Bloomberg News. – Ми почали експорт м’яса птиці вантажівками, і найближчим часом очікуємо збільшення обсягів».

Нинішня посівна кампанія може охопити майже 95% земель, що належать агрохолдингу. МХП був основним постачальником птиці до ЄС, на Близький Схід та Азію. Частина цих ринків може бути втрачена через зрив, спричинений вторгненням росії в Україну. Однак компанія володіє ще птахофабрикою в Словенії та п’ятьма новими фермами у Сербії.

Як повідомлялося, Вінницька птахофабрика передала громадам 1,7 тис. тонн курятини.

Нагадаємо, через обстріли й пожежу на складі під Києвом знищено продукцію МХП.

 poultryukraine.com 

1 вересня, на засіданні Уряду прийнято постанову про утворення робочої групи на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, ЄБРР, Американською торговельною палатою в Україні та Агентством США з міжнародного розвитку, а також затвердження її посадового складу та положення про неї.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою робочої групи є створення в Україні національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках — NEXT-UA, як інтегрованої універсальної інфраструктури, що включатиме торговельний, кліринговий та розрахунковий функціонал. Йдеться про торгівлю різними активами, включно з цінними паперами (як державними, так і корпоративними) та товарними деривативами (продукцією енергетичного та аграрного ринку).

«Серед фінансових інструментів у 2020 році найбільшим попитом на українському фондовому ринку користувалися державні облігації України. Обсяг торгів ними становив 329,8 млрд грн, це 98,3% обсягу торгів організованого ринку цінних паперів. В той час як обсяг торгів акціями складав лише 0,6 млрд грн, а корпоративними облігаціями — 0,9 млрд грн. Створення національного механізму біржової торгівлі NEXT-UA стане головним завданням робочої групи, що сприятиме зміцненню інфраструктури ринків капіталу та організованих товарних ринків», — прокоментував перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк.

Співголовами Робочої групи визначено Першого віце-прем'єр-міністра України — Міністра економіки України, заступника Голови Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні та заступника директора Агентства США з міжнародного розвитку, які затверджуватимуть персональний склад робочої групи.

Крім того, функціонування робочої групи прискорить реалізацію положень Меморандуму, яким серед іншого передбачено розвиток ринків внаслідок впровадження NEXT-UA, визначено напрями вирішення ключових питань для створення сприятливого середовища розвитку ринків, належних регуляторів (НБУ та НКЦПФР), які підтримуватимуть створення оптимальної майбутньої моделі ринкової інфраструктури в Україні тощо.

Наступного року в Україні можуть бути запущені дві програми державної підтримки агропромислового комплексу, перша з яких полягатиме в наданні доступу сільгоспвиробників до банків, а друга — у здешевленні відсоткових ставок за кредитами.

Про це повідомив керівник Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов на брифінгу в Києві.

«Щонайменше дві програми, потенційно. Перша програма — це компенсація відсотків. Просто буде менший відсоток. Частину відсоткової ставки компенсуватиме держава, платник податків, тобто вся держава», — сказав Милованов.

Другою формою підтримки, за словами міністра, може стати так званий partial guarantee fund (Фонд часткового гарантування, — прим.), який буде спрямований на те, щоб відкрити доступ до вкладів сільгоспвиробників, котрі тривалий час працювали в тіні або не працювали взагалі.

«Податки — це не самоціль, це наслідок. Нам необхідно, щоб економіка існувала. Я за те, щоб розвивалася економіка. Тому таких людей необхідно підтримати. Банки боятимуться давати їм гроші. Для цього створюється фонд, який гарантує, на зразок страхової компанії, що ця людина, фермер, якщо вона не повернула гроші, ми страхуємо це і повертаємо з даного фонду», — пояснив Милованов.

Таким чином, зазначив міністр, наступного року буде дві програми, одна з яких надає доступ до банків, а друга — компенсує відсоткові ставки.

Крім того, додав Тимофій Милованов, можливі також варіанти надання відтермінування сільгоспвиробникам, які захочуть купити державну землю сільгосппризначення, а також надання грантів.

agropolit.com

У третій декаді жовтня ціни на ринку живця продемонстрували найвідчутніше послаблення з початку осені, втративши за тиждень майже 5%. Про відповідну динаміку середньої ціни закупівлі свиней забійних кондицій свідчать результати моніторингу, який проводить аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України». Згідно з відповідними спостереженнями, цього тижня свиней забійних кондицій у середньому закуповували по 45,6 грн/кг, що більш ніж на 2 грн менше за середню ціну закупівлі минулого тижня.

Так, опитування операторів ринку вказало, що більшість товарних обсягів цього тижня закуповували в межах 44−46 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі ціни. При цьому, якщо максимальну ціну фіксували у Центральних областях України, то на Заході та Сході вони переважно тяжіли до 44−45 грн/кг. Закупівельники зауважують, з одного боку, достатню пропозицію живця, з іншого — частина з них нарікає на те, що не усі тварини мають звичну забійну кондицію (110−115 кг). Реалізація, на думку переробників, залишається передбачувано млявою, що відповідає сезонним споживчим трендам: продажі протягом жовтня традиційно погіршуються через завершення шашличного сезону та більшу пропозицію альтернативних видів білку (початок «грибного» періоду, активізацію вилову риби та присадибного забою худоби та птиці).

Враховуючи такі сезонні тренди частина м’ясопереробників налаштована на продовження низхідного руху цін, проте повільнішими темпами — мінус 0,5−1 грн/кг до середньої ціни цього тижня. Так, за очікуванням учасників Асоціації «М'ясної галузі», протягом останнього тижня жовтня живець свиней забійних кондицій коштуватиме 44−45 грн/кг. Що стосується листопада, то представники м’ясопереробки передбачають поступову стабілізацію цін на початку та в середині місяця, а вже у другій половині — передсвяткову активізацію ринку.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ