У МінАПК розповіли про досягнення і труднощі експорту українських продуктів в ЄС

Цього року на підтримку тваринництва держава виділила 4 млрд гривень. Про це під час брифінгу повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк.

Кошти будуть розподілені за чотирма основними програмами. Перша — розрахована на агровиробників, які купують племінне поголів'я.

«Ми будемо відшкодовувати вартість племінного молодняка, ВРХ і свиней, а також біологічний матеріал для отримання продуктів молодняка», — пояснив М. Мартинюк.

Друга програма створена для підтримки агровиробників, які будуть будувати або реконструювати тваринницькі комплекси. Компенсація буде складатися з двох частин — відшкодування 25% тіла кредиту у разі залученя кредитних коштів і 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, якщо залучалися власні кошти інвестора, без залучення кредиту.

Третя програма створена для вирішення проблеми скорочення молочного поголів'я корів, розповів М. Мартинюк. Фермери зможуть компенсувати 1,5 тис. грн за кожну голову молочного стада.

Четверта програма створена для підтримки громадян, які утримують молодняк ВРХ — людям виділятимуть дотацію у розмірі 2,5 тис. грн за те, щоб телят дотримували до однорічного віку, а не здавали через 2 тижні після народження.

Мартинюк наголосив, що суть цьогорічної програми підтримки тваринництва кардинально відрізняється від минулорічної.

«В цьому році у нас інший слоган підтримки тваринництва: хто інвестує — той отримує. І завдяки низці виставлених обмежень, ми точно уникнемо перекосів у бік двох — трьох компаній і взагалі наша мета, щоб із цих 4 млрд грн ми забезпечили найбільше охоплення отримувачів такої допомоги. В галузях, які ми підтримуємо, є і свинарство і ВРХ, і птахівництво. Хочу додати, що птахівництво це не лише курятина, це ще й індики, і інша птиця», — резюмував він.

minagro

Відшкодування експортного ПДВ залишається лише на папері попри те, що у травні було прийнято рішення про відновлення.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

«На практиці аграрії досі очікують, коли система знову запрацює. Станом на кінець вересня ряд агропідприємств не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування і за січень», — уточнюють в асоціації.

За аналітичною інформацією деяких учасників УКАБ, якщо до війни 95% ПДВ відшкодування підтверджувалось камерально і лише 5% переводилось у перевірки, то за січень-лютий 2022 року лише 5% було підтверджено камерально, а 95% переведено у перевірки.

«Проте і по завершеним перевіркам сільськогосподарські виробники досі не отримали відшкодування. Тобто навіть якщо у компанії є всі офіційні підстави на отримання відшкодування ПДВ, цього не відбувається», — констатують в УКАБ.

І підкркеслюють, що держава не дає аграріям можливості поповнювати власні обігові кошти, незважаючи на те, що вони сплачують всі податки до державного бюджету (зокрема ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо) і продовжують забезпечувати продовольчу безпеку, стикаючись із проблемами логістики, низькими цінами на продукцію і зменшенням державної підтримки.

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, проте і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через „нетиповий експорт“.

Враховуючи критичну ситуацію, що склалася із затримками відшкодування ПДВ, вже вкотре звертаємося з проханням до уряду якнайшвидше врегулювати ситуацію та забезпечити повне та вчасне відшкодування ПДВ», — підсумували в УКАБ.

Французька аграрна група InVivo подала заяву до Європейського союзу про дозвіл використання місцевими фермерами землі, яка раніше була в сільськогосподарському вжитку (перелоги), для вирощування зернових білкових культур, що потенційно збільшить посівні площі на 10-15% наступного сезону, повідомляє Reuters.

Як зазначається, військовий конфлікт у Причорноморському регіоні призвів до рекордного зростання цін на пшеницю в ЄС, оскільки перебої у постачанні зерна з України та Росії мають невизначений характер. Окрім того, за деякими оцінками учасників ринку, воєнні дії на території України можуть скоротити виробництво пшениці в 2022 р. щонайменше вдвічі.

До того ж виконавчий директор InVivo Тьєррі Бландіньєр наголосив на необхідності фінансової підтримки аграріїв для розширення площ із метою компенсації затрат через різке зростання цін на добрива в ЄС.

В той самий час міністр сільського господарства Франції Жюльєн Денорманд відзначив, що Європейська комісія має розглянути пропозицію та її вплив на правила сільськогосподарської політики ЄС щодо збереження ґрунтів і біорізноманіття та внесе пропозиції на наступній зустрічі міністрів 21 березня п.р.

Відзначимо, що InVivo призупинила свою діяльність в Україні через вторгнення Росії. Також припинили діяльність американські компанії ADM і Bunge.

АПК-Інформ

 Тому державі вкрай потрібна підтримка міжнародних інституцій та партнерів у розширенні торговельних відносин.

На цьому наголосив заступник Міністра економіки — Торговий представник України Тарас Качка під час онлайн-заходу «Допомога у торгівлі під час війни — кейс України», організованого під егідою Європейської Комісії.

«Внаслідок неспровокованого та невиправданого військового вторгнення рф економіка України зазнала безпрецедентних руйнувань. За останніми даними Kyiv School of Economics непрямі економічні втрати у війні оцінюються у 126 мільярдів доларів. Значні виклики постали, зокрема, у сфері міжнародних торговельних відносин. За перше півріччя цього року експорт з України скоротився на 23,7% у порівнянні з першим півріччям 2021 року. В умовах війни для нашої держави вкрай важливо забезпечувати безперервність міжнародної торгівлі, що дозволяє отримувати валютні надходження та стабілізувати макрофінансові показники. Тож розширення торговельної співпраці з міжнародними партнерами має велике значення. Європейський Союз вже значною мірою лібералізував торгівлю з Україною, що дозволило нам збільшити постачання українських товарів автомобільним та залізничним транспортом. Очікуємо, що інші країни світу, міжнародні організації підтримають аналогічні заходи, адже розширення торговельних відносин з Україною має взаємовигідний характер», — зазначив Тарас Качка.

PigUA.info за матеріалами facebook.com