У МінАПК вражені сумою цьогорічних інвестицій в агрогалузь

В рамках XXXI Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019» відбувся форум «Безпечне молоко — це просто», на якому було обговорено останні зміни нормативно-правового поля, які закладуть основу для нової системи контролю сирого молока відповідно до європейських норм. Зокрема, розглядалися основні положення наказу Мінагрополітики «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який набере чинності з 1 січня 2020 року.

«Впровадження наказу дозволить наблизити молочну галузь України до норм та практик Європейського Союзу, а також встановити єдині вимоги щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока і молочних продуктів. За останні 5 років обсяги надходження молока на переробку екстра класу збільшилися в 2,6 разу, досягнувши в 2018 році майже 600 тис. тонн. Тенденції до покращення якості молока мають стати невідворотними, адже вони націлені на забезпечення громадського здоров’я, зокрема через споживання якісної молочної продукції, виготовленої з безпечної сировини з дотриманням гігієнічних вимог і без залишків антибіотиків. Проте рухатися лише шляхом встановлення вимог неможливо, тому велика частина програм державної підтримки спрямована саме на стимулювання розвитку молочного сектору», — зауважила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

За її словами, на сьогодні вже на шляху до отримувачів 324 мільйони гривень на дотації за утримання молодняку ВРХ, 275 мільйонів гривень — на дотації за утримання корів для 885 суб'єктів господарювання.

Олена Ковальова зауважила, що здійснення трансформації галузі можливо лише у випадку спільних дій виробників та переробників молока, громадських організацій та держави. Так, під час заходу представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань, Проекту з безпечності молока, агрохолдингів та фермерських господарств обговорили наступні спільні кроки щодо підвищення безпечності та якості сирого молока.

прес-служба Мінагрополітики.

У селі Станово Мукачівського району Закарпатської області загинуло дві корови. Імовірно їх вкусила скажена лисиця.

Як розповідає начальник Мукачівського районного управління ГУ Держпродспоживслужби Василь Туряниця, одна із ознак, що має насторожити при зустрічі з лисицею — це відсутність страху перед людиною.

У корів однією з клінічних ознак сказу є надмірне слиновиділення та неадекватна поведінка.

Інкубаційний період сказу може тривати до року. Відповідно корови контактували з дикою лисицею ще восени, а хвороба проявилася тільки зараз. У зв’язку з вже зафіксованими випадками у селі провели профілактичні щеплення іншій худобі та тваринам, а також вакцинували тих людей, що контактували з зараженими коровами. Такі щеплення тварин проводять постійно згідно з державною програмою.

Василь Туряниця наголошує, що у профілактичних цілях та при контакті з дикою твариною варто звернутися до ветеринарної дільниці та безкоштовно зробити щеплення.

zakarpattya

Про послаблення цін на товарних поросят для відгодівлі повідомляють в Асоціації «Свинарі України» за результатами моніторингу цін у цьому сегменті. Зокрема, аналітики АСУ зазначають, що на початку року постачальники таких тварин понизили ціни реалізації у порівнянні з розцінками кінця 2018-го.

Згідно з останнім моніторингом ситуації на ринку поросят для відгодівлі актуальний діапазон цін на тварин вагою 20-30 кг варіює в межах 85-105 грн/кг, а середньоринкова позначка складає 93 грн/кг живою вагою. Тож, хоча у четвертому кварталі 2018-го верхня цінова межа була на цьому ж рівні, мінімальна позначка була на 10 грн/кг вищою, а середня — на 7,5% та наближалася до 100 грн/кг.

«Причинами здешевлення поросят є як відповідна зміна цін на ринку живця, так і зменшення попиту з боку відгодівельників. Зокрема, з огляду на послаблення цін на свиней забійних кондицій, деякі відгодівельники вирішили «пропустити» цей сезон, адже не мають впевненості, що їх витрати окупляться. Унаслідок цього конкуренція між постачальниками товарних поросят посилилась. Крім цього, конкуренцію для вітчизняних тварин для відгодівлі та, як наслідок, тиск на ціни здійснює пропозиція імпортних поросят відповідної вікової категорії», — коментують в АСУ.

«Що стосується цін на поросят у меншій ваговій категорії, зокрема 10-12-ти кілограмових тварин, то в цьому сегменті середня цінова позначка також дещо послабилася. Проте у наслідок меншої пропозиції таких тварин, ціни на них стійкіші, а їх діапазон залишився в межах 140-200 грн/кг», — додають представники Асоціації.

Діапазон цін на товарних поросят залежно від вагової категорії у січні 2019-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними власного моніторингу

Детальніше про актуальні ціни на товарних поросят, а також племінних тварин та спермопродукцію можете дізнатися рубриці «Ціни. Племінне, товарне поголів'я, спермопродукція».

pigua.info

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal