У Мінагрополітики працюють над розширенням зовнішніх ринків

За програмою підтримки розвитку фермерських господарств за напрямом «Дотація за утримання корів» фермерам протягом 2020р. нараховано та виплачено 35,14 млн грн субсидій за утримання 7027 корів.

Про це повідомив на своїй фейсбук-сторінці заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

ТОП-5 областей, в яких найбільше фермерських господарств отримали дотацію за утримувану корову:

Львівська 6,48 млн грн,

Волинська 3,4 млн грн,

Рівненська 3,01 млн грн,

Житомирська 2,89 млн грн,

Чернігівська 2,64 млн грн.

Нагадаємо, що фермерські господарства, які утримують від 5-ти зареєстрованих та ідентифікованих корів і мають чистий дохід до 20 млн грн за попередній рік, цьогоріч мали змогу податися на дотацію за утримуваних корів, згідно Постанови КМУ №106.

milkua.info

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

2. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

3. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

4. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

5. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

6. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

7. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Експорт свинини в ЄС у вересні скоротився на 26% порівняно з аналогічним місяцем попереднього року та на 9,4% порівняно з серпнем.

Хоча експорт свинини в ЄС протягом перших дев’яти місяців цього року на 2,5% перевищує показники за аналогічний період минулого року (4 702 976 т проти 4 587 486 т), експорт у вересні був на 26,25% нижчим, ніж у вересні 2020-го року.

Таке значне зниження загального експорту у вересні пояснюється падінням експорту до Китаю та Великобританії, першого та другого провідних напрямків, зі зменшенням на 47% та 82% відповідно, порівняно з тим же місяцем попереднього року, які були частково компенсовані збільшенням на 31%, 95% і 102% експорту до Японії, Філіппін і Південної Кореї, третіх, четвертих і п’ятих за значенням напрямків.

За перші дев'ять місяців експорт ЄС до Китаю скоротився на 10%. Експорт до Великобританії цього року також скоротився на 16%, тоді як експорт до Філіппін подвоївся зі 104 768 тонн у січні-вересні 2020 року до 175 786 тонн цього року. Цього року експорт до Кореї також зріс на 18%.

pig333.com

Високопродуктивним коровам можна згодовувати навіть до 70% сухої речовини раціону у формі грубих кормів, але за умови, що фураж якісний, а менеджмент годівлі бездоганний. Одним з основних джерел фуражу може бути кукурудзяний силос. Як свідчить зарубіжний досвід, така практика підвищує ефективність годівлі та збільшує прибуток.

Здорові, високопродуктивні корови, яких утримують у комфортних умовах, так чи інакше матимуть користь від раціону з високим умістом грубого корму й низьким умістом концентратів.

Проте перед тим, як перейти на раціони з високим умістом фуражу слід звернути увагу на ключові моменти:

Потрібно зрозуміти, скільки кукурудзи на силос вирощувати, щоб забезпечити потреби корів. Окрім цього, виробник має враховувати можливості зберігання більшої кількості силосу.

Слід підтримувати вміст ефективної клітковини, щоб контролювати рівень перетравлення корму. Саме якість і перетравність нейтрально детергентної клітковини (НДК) відіграє вирішальну роль в ефективності силосних раціонів.

В жодному разі не додавайте грубі корми низької якості. Якщо ви плануєте перехід до раціону з високою часткою фуражу, ви просто зобов’язані годувати корів необхідною кількістю високоякісного грубого корму. Згодовуючи силос з низьколігнінових гібридів кукурудзи, слід давати його щонайменше 7 кг (СР) на корову на день.

Переходячи на високий уміст грубих кормів, зокрема якісного кукурудзяного силосу, раціон балансують таким чином:

використовують більше протеїнових добавок;

можуть знадобитись відходи харчової промисловості для балансування вмісту крохмалю;

для підтримання стабільного рівня pH рубця та перетравлення клітковини вуглеводів раціон має містити 35 замість 40% неструктурних вуглеводів;

використовують менше жирових добавок, і більша частина жиру має бути недоступна для бактерій рубця;

використовують додатково ефективну клітковину, особливо для корів транзитного періоду;

слід додавати більше Ca, Mg, K, та S, щоб забезпечити потреби корів у цих мікроелементах;

буферну кормову добавку включають до раціону, щоб підтримати pH рубця та перетравність клітковини.

MilkUa.info за матеріалами progressivedairy