У березні вартість молока на світовому ринку зросла на 1%

У І півріччі 2017 року експорт продукції м’ясної групи збільшився проти січня-червня 2016 року з 121 тис. т до 176 тис. т ― більш ніж на 45%.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, передає прес-служба ННЦ.

За його словами, позитивних зрушень в експорті м’яса та субпродуктів вдалося досягти завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського.

«Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то у І півріччі 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії», ― зазначив Пугачов.

До ТОП-5 імпортерів вітчизняної м’ясопродукції, за його словами, увійшли Єгипет (17,3%), Нідерланди (14,2%), Азербайджан (9,7%), Білорусь (8,4%) та Ірак (5,9%).

Чималі закупки також здійснюють Грузія, Гонконг, Німеччина, Казахстан та Об’єднані Арабські Емірати.

«За 6 місяців 2017 року експорт до названих країн займав понад 75% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса», ― зазначив Пугачов.

www.poultryukraine.com

Іспанський молочний кооператив Valle de Odieta побудує найбільшу ферму в Європі з поголів'ям 20 тис. корів в Нов'єркас (Іспанія, провінція Сорія).

Повідомляє MilkUa.Info за даними agriland.ie.

Згідно зі звітами місцевої влади, запуск тваринницького комплексу забезпечить робочі місця для 250-300 осіб протягом 4-5 років.

У нову ферму, інвестують близько 95 мільйонів євро.

Земельний банк ферми складе 3000 га, 150 з яких будуть використані для тваринницького господарства.

Проект по створенню ферми отримав неоднозначну реакцію спільноти. Місцеве сільськогосподарське об'єднання UPA-COAG засудило його, заявивши, що «ферма зашкодить іншим фермерам в цьому регіоні». UPA-COAG також подала клопотання про припинення будівництва молочної ферми, заявивши, що новий комплекс знищить 432 сімейні ферми в цьому районі.

Однак, відзначається, що в провінції Сорія в даний час немає великої кількості сільгоспвиробництв. Багато фермерів залишають цей сектор, в зв'язку з втратою популярності сільського господарства.

Однією з основних перешкод, які ще належить вирішити компанії, є проблема впливу ферми на навколишнє середовище.

Прогнозується, що на комплексі будуть утримувати таку ж кількість молочних корів, як і у всій провінції Наварра — більше 25 тисяч. Очікується, що ферма буде виробляти 28% від загального обсягу молока, виробленого в даний час в Кастилії і Леоні (Іспанія).

Вихід Британії з ЄС або так званий Brexit відкриває їй можливості знизити витрати на продовольство, зокрема завдяки вигідним договорам з Україною на поставки зерна та м’яса птиці. Про це повідомив голова Британсько-української торгової палати Бейт Томс, передає УНН.

"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.

На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.

"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.

На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.

Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.

"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.

Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.

"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.

Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.

Джерело: УНН

У І півріччі 2022 року Україна експортувала 196,8 тис. тонн м'яса та їстівних субпродуктів птиці, що лише на 9,8% менше, ніж порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт за січень-червень цього року становив $433,8 млн. Ціна на 35,3% більше, ніж за аналогічний період 2021 року.

Головними покупцями вітчизняного м'яса та їстівних субпродуктів птиці у І півріччі 2022 року були Нідерланди (35,2%), Саудівська Аравія (25,5%) та Словаччина (5,3%).

ptichki.net