На Кіровоградщині зареєстрували випадок АЧС

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, фахівці Держпродспоживслужби та Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» підвели підсумки науково-обґрунтованої оцінки ризиків щодо занесення та поширення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби в Україні.

Про це повідомляється на сайті Держпродпотребслужби. 

Згідно з вимогами Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) така оцінка ризиків має проводитися щорічно та виявляти всі потенційні фактори можливого виникнення даної хвороби. Це дає можливість зрозуміти, які належні заходи для управління виявленими ризиками повинні вживатися.

Саме оцінка ризиків та управління ризиками як компоненти процесу аналізу ризиків є суттєвою умовою для отримання Україною офіційного статусу МЕБ щодо даного захворювання як держави, що може контролювати його.

Отримання такого статусу визначає інституційну та організаційну спроможність компетентного органу, а також сприяє відкриттю ринків та спрощенню доступу тваринницької продукції на ринки країн ЄС та інших країн світу.

Наразі Україна є благополучною щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Під час обговорення учасники засідання визначили подальші кроки, які сприятимуть покращенню системи контролю за губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби та зроблять країну ще на крок ближче до отримання офіційного статусу МЕБ.

Довідково. Оцінку ризиків проведено робочою групою експертів за координації Сектору оцінки ризиків Держпродспоживслужби та технічної підтримки експертів Проєкту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні». До складу робочої групи експертів увійшли представники Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» та незалежні фахівці.

Міністерство аграрної політики та продовольства України внесло зміни до переліку суб'єктів господарювання, які виробляють продовольчі товари, що мають суттєву соціальну значимість. Про це 19 січня повідомила прес-служба відомства.

Як уточнюється в повідомленні, наказом від 18.01.2022 р. №19 до зазначеного переліку включено виробників борошна пшеничного, молока пастеризованого, хліба житньо-пшеничного, яєць курячих, птиці (тушка куряча) й олії соняшникової.

Відповідні зміни також внесено до наказу Мінагрополітики України від 5 січня 2022 р. №3, яким затверджено список підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість.

АПК-Інформ

Аграрний комітет 3 березня визначив розподіл коштів в розмірі 4,5 млрд грн, виділених для підтримки агросектору.

Про це повідомляє прес-служба ВАР. 

«3 березня заступник голови ВАР Михайло Соколов взяв участь у засіданні комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, під час якого розглядалося питання державної підтримки АПК та важливі для аграріїв законопроєкти, які ініціювала ВАР», — йдеться на сайті спілки.

Вперше до держпідтримки включені три нові програми, на яких наполягала ВАР. Зокрема, держпідтримка агрострахування, зрошення, компенсація втрат посівів на Одещині.

На нові програми народні депутати спрямували 500 млн грн:

• Держпідтримка страхування с/г продукції — 50 млн;
• Компенсація втрат посівів на Одещині — 240 млн грн;
• Держпідтримка зрошення — 50 млн грн;
• Підтримка органічного виробництва — 50 млн грн;
• Держпідтримка розвитку картоплярства — 60 млн грн;
• Нішеві культури — 50 млн грн.

Згідно розподілу коштів, 4 млрд грн спрямують на підтримку основних напрямків:

Часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва — 1 млрд грн;

Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів — 1,2 млрд грн;

Фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства — 450 млн грн;

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 200 млн грн;

Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1,150 млрд грн.

Обговорили також законопроєкт 5509, яким спрощується процес підключення об'єктів до електромереж. Михайло Соколов наголосив, що з метою створення нових робочих місць, які відкриватимуться на нових підприємствах, та розвитку економіки загалом, даний законопроект потрібно прийняти якнайшвидше.

Щодо ліцензування пального заступник Михайло Соколов наголосив, що наразі аграрії отримують величезні штрафи у 500 тис. грн через формальні причини. І цю ситуацію потрібно змінювати.

Разом з тим схвалили законопроєкт Про Об'єднання водокористувачів (ОВК) та проект закону, яким вносяться зміни у Податковий кодекс, пов'язаних з діяльністю ОВК. Найближчим часом очікується реєстрація законопроектів у парламенті.

4 квітня 2018 року набрав чинності Закон України про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин (№ 2042). Цей Закон є значним кроком у реформуванні системи державного контролю безпечності харчових продуктів, її наближенні до європейських принципів здійснення контролю, що є надзвичайно важливим у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Документ розроблявся за допомогою експертів Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та активно підтримувався Єврокомісією. Як зазначають фахівці та експерти галузі, йдеться про нову систему контролю коли держава лише контролює, щоб продукція, що випускається підприємствами, була безпечною для людини.

Закон передбачає перевірку інспекторами підприємств без попередження заздалегідь, окрім аудиту системи НАССР — аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводиться за умови повідомлення оператора ринку не пізніше, ніж за три робочі дні до здійснення такого заходу. Це пов’язано з необхідністю підготувати необхідних пакет документів та забезпечення участі в цьому процесі всіх відповідальних працівників, які відповідають за впровадження системи на підприємстві.

Ще одна новація стосується перевірок: вони стануть ризик-орієнтованими, а їх періодичність буде достатньою для досягнення цілей цього закону — підвищення безпечності продуктів. Тобто підприємства перевірятимуть залежно від ступеню ризику для життя і здоров`я людей. Також інспектори Держпродспоживслужби здійснюватимуть перевірки згідно з уніфікованим актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань для перевірки і буде публічним, що мінімізує корупційні ризики. Водночас бізнес, який грубо порушує законодавство, відразу потраплятиме в категорію недобросовісних. Такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Також, у перевірках зі сторони суб’єкта господарювання можуть брати участь представники громадських організацій.

Крім того, Закон передбачає відеофіксацію інспекторами заходів контролю без згоди суб’єктів господарювання. При цьому право проводити відеофіксацію має й сам суб’єкт господарювання. Така норма дозволяє зробить процес перевірок більш прозорим.

За порушення нового Закону передбачені жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може досягати 70 тис. гривень — залежно від скоєного правопорушення. Суми штрафів фіксовані й визначені у мінімальних заробітних платах (на 2018 рік встановлено мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 3723 гривні), що знімає корупційні ризики та дозволяє уникнути можливості впливу на оператора ринку. 

Зміни очікують і на імпортерів харчових продуктів та кормів — це стосується облаштування прикордонних постів, переліку супровідних документів під час перевезення продукції, порядок і частота перевірки, підстави для відбору зразків і їх лабораторного дослідження в рамках фізичної перевірки.

Слід зауважити, що з 4 квітня поточного року у разі надходження звернення громадянина про порушення у сфері безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужба має право здійснювати позапланові перевірки без отримання погодження органу державної влади, який здійснює формування політики у цій сфері (Державної регуляторної служби або Міністерства агарної політики та продовольства). Реалізація положень Закону у цій частині дозволить оперативно реагувати на звернення фізичних осіб та проводити щодо усунення порушень.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua