У Грузії росте споживання замороженого імпортного м’яса

15-вер-2017

У Грузії росте споживання замороженого імпортного м’яса. За словами виробників, на ринку зафіксований дефіцит свіжого м’яса. А його дорожнеча змушує об’єкти громадського харчування та переробні підприємства закуповувати імпортну продукцію.

Виробники зазначають, що дефіцит на ринку спостерігається ще з минулого року, а в серпні м’ясо у черговий раз подорожчало. Однією з причин цього є зростання обсягів експорту. Слід також зауважити, що експорт м’яса з Грузії це відносно нове явище — почався він недавно — з 2008 року.

Через здороження, ресторани майже повністю відмовилися від місцевої продукції та перейшли на імпорт. Особливо складна ситуація складається у невеликих виробників, які через зростання цін не можуть продати продукцію.

Читайте також: ТОП-4 експортерів живця свиней до Грузії

 

Крім того, проблема ускладнюється тим, що місцеве виробництво м’яса не покриває попиту. Паралельно зі зростанням експорту зафіксували і скорочення виробництва — якщо у 2015 році виробництво склало 62 тис. тон, то в 2016-му — вже 52 тис.

PigUA.info за матеріалами bizzone.info

Більше новин
За сім місяців Україна експортувала живої ВРХ на $22,6 млн
20-серп-2020

Протягом січня-липня 2020 року Україна відправила на експорт 12,3 тис. тонн живої великої рогатої худоби на суму $22,6 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Найбільше вітчизняної живої ВРХ протягом семи місяців 2020 року купували:

Узбекистан (29,2%),

Ліван (17,4%),

Саудівська Аравія (13,5%).

milkua.info

Детальніше
ФАО закликає до вакцинації ВРХ від нодулярного дерматиту
27-вер-2017

ФАО закликала до широкомасштабної вакцинації великої рогатої худоби, щоб стримати нодулярний дерматит в Східній Європі і на Балканах, особливо в районах, де ризик є найбільш високим.

ФАО попередила, що навіть країни, які досі не піддавалися епідемії цього захворювання, але вважаються схильними до ризику, повинні провести вакцинацію, щоб запобігти поширенню хвороби, яка може призвести до руйнівних наслідків для фермерського господарства, особливо для дрібних фермерів.

«Незважаючи на те, що спалах в Європі вдалося стримати в квітні завдяки проведенню масових вакцинацій, ми бачимо, що хвороба знову з'являється в останні місяці в Албанії, Греції та Македонії. Це ще один попереджувальний знак про те, що хвороба ще не повністю знищена і може продовжувати поширюватися, якщо ми не активізуємо зусилля з контролю над нею», — сказав Рен Ванг, заступник Генерального директора ФАО з питань сільського господарства і захисту прав споживачів.

ФАО закликає уряди в регіонах, схильних до ризику захворювання, проводити кампанії з вакцинації, особливо напередодні сезонного нашестя комах, яке зазвичай починається в березні, коли показники інфікування найвищі, щоб запобігти, контролювати і ліквідувати захворювання.

Наприклад, профілактична вакцинація в Хорватії, Боснії і Герцеговині та на півночі Сербії створила своєрідну буферну зону і завадила б цій хворобі потенційно поширитися на сусідні країни, такі як Угорщина і Румунія, в яких хвороба була ліквідована.

ФАО попередила, що забій худоби на інфікованих фермах слід використовувати тільки як крайній захід, оскільки такі заходи можуть мати негативний вплив на засоби до існування дрібних фермерів. Якщо забій вважається необхідним заходом, ФАО рекомендує використовувати його тільки в разі, коли інфекція тварин підтверджується уповноваженою лабораторією і якщо забій проводиться гуманним способом, а туші тварин належним чином утилізуються.

ФАО вже зіграла важливу роль, надавши допомогу країнам в коригуванні політики таким чином, щоб вакцинація використовувалася в якості основного заходу для запобігання появи нодулярного дерматиту і мінімізації забою худоби.

«Незважаючи на прогрес, досягнутий в боротьбі з нодулярним дерматитом, все ще існують деякі прогалини, на яких нам потрібно зосередитися. По-перше, нам необхідно краще розуміти, наприклад, чи може нодулярний дерматит передаватися через заражене молоко від однієї тварини до іншої, або чи можуть заражені тварини, які не виявляють клінічних ознак, все ще поширювати вірус», — зазначив Ванг.

«Необхідно також поліпшити регіональну координацію і посилити епіднагляд, щоб більш ефективно боротися з поширенням хвороби», — додав він.

Одночасно з цим ФАО надає підтримку країнам в боротьбі з нодулярним дерматитом на місцях. Був створений шаблон для плану дій в надзвичайних ситуаціях, який країни можуть адаптувати до своїх обставин і потреб.

Нагадаємо, нодулярний дерматит — це вірус віспи ВРХ, що переноситься комахами, який може виявитися смертельним для худоби, але не впливає на здоров'я людей. Раніше хвороба зустрічалася тільки в Африці. У 2013 році вона з'явилася в Туреччині, а потім швидко поширилася по дев'яти країнам у Східній Європі та на Балканах. У розпал поширення захворювання в Європі постраждалі країни зареєстрували до 200 спалахів, що призвело до значних економічних втрат в результаті падіння виробництва молока і зниження якості шкіри тварин, а також до загибелі приблизно 15% тварин в постраждалих стадах.

Прес-служба ФАО

Детальніше
Озвучено стратегію розвитку сільських регіонів до 2024 року
20-лют-2020

Український агропромисловий комплекс демонструє позитивну динаміку розвитку. Проте українські села ще не мають необхідної кількості ресурсів, щоб бути багатими. Стратегію розвитку сільських територій через інвестиції в агро та в людей презентували на Комітеті з питань аграрної та земельної політики.

Про це міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов написав у своєму Фейсбук.

Українські села мають бути багатими. Ще одна ціль, яку Уряд разом з Парламентом готові втілювати. Уряд планує вирівняти рівень заробітної плати за середнім рівнем по країні — з 85% до 100%.

«За нашою стратегією, до 2024 року відкриємо для жителів села більше можливостей для розвитку через: залучення прямих інвестицій у сільське господарство; збільшення переліку програм державної підтримки; створення спеціального фонду; бізнес-інкубатори для 5000 учасників, які готові створювати малі та середні підприємства; нові механізми для кооперації; підтримку виробників органічної продукції; заходи ОТГ для підвищення комфорту жителів», — написав він.

За найближчих 5 років планується створити 200 000 нових робочих місць на селі. Тому для розвитку села важливою є реформа ринку праці, яка дозволить захистити права людей.

«Ми прагнемо легалізувати та зменшити бюрократію за тими видами трудових відносин (наприклад, сезонні роботи), які зараз, по факту, поза правовим полем», — зазначає Милованов.

Лише у минулому році держава спрямувала 4,4 млрд грн підтримки для понад 230 000 українців, а це майже 1700 підприємців.

«Українське село буде успішним тоді, коли люди будуть успішними та багатими», — підсумував Тимофій Милованов.

milkua.info

Детальніше
Перед посівною аграрії найменше забезпечені пальним і азотними добривами. Інфографіка
08-квіт-2022

Команда Насіннєвої асоціації України зібрала в єдиній інфографіці незакриті потреби аграріїв у період посівної кампанії 2022 року. Так, найменше забезпечені українські агропідприємці пальним — 60,2%. На другому місці азотні добрива — 68%. І на третьому ЗЗР — 70,6%. Краща ситуація з насінням (76,7%) та комплексними добривами (79,8%).

«Ця посівна кампанія, без сумніву, найважча. Аграрії розв’язують низку викликів: від логістики, постачання пального до фізичної безпеки своїх працівників, обмежень роботи у вечірній і нічний час доби та польотів дронами чи безпілотними літальними апаратами. Тобто вагому роль має не лише забезпечення ЗЗР чи добривами, але й сам суттєво ускладнений процес роботи», — коментує ситуацію Сюзана Григоренко.

Для створення інфографіки були використані дані опитування Міністерства аграрної політики та продовольства України та Інформаційно-аналітичного агентства «АПК-Інформ». У них взяли участь понад 3 тисячі агропідприємств з усієї України. Про свої потреби розповідали як великі підприємства, в господарстві яких знаходиться понад 20 тис. га, так і малі й середні, що обробляють від 20 га і більше.

Так, перед початком посівної комплексних добрив не вистачало для 1,2 млн га сільськогосподарської площі, пального — для 1,5 млн га, ЗЗР — 1,1 млн га. Потреба в насінні була для площі в понад 897 тис. га, а комплексних добрив — 802 тис. га.

Серед проблемних ситуацій, зокрема, аграрії вказували оплату насіння, але неможливість його доставки. Це найчастіше спостерігається в господарствах, близьких до лінії фронту, — Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Запорізькій областях. Також з-поміж проблем: обмеження роботи складу з насінням через воєнні дії чи потреба в докуповуванні насіння, яку наразі неможливо задовольнити.

«У цій ситуації ми вважаємо дуже влучними дії уряду та профільного міністерства щодо спрощення процедури сертифікації насіння. При чому як при перетині кордону, так і під час внутрішнього руху Україною. Також підтримуємо дії іноземних партнерів та інших держав, які пришвидшують трансфер своєю територією насіння, добрив, ЗЗР, пального. Адже сьогодні Україна бореться не тільки на воєнному фронті, аграрії теж воюють за майбутній урожай, що забезпечить продовольством українців та весь світ», — додає Сюзана Григоренко.

Пресофіс Насіннєвої асоціації України

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок