В ЄС відмічають зниження попиту на поросят

Африканська чума свиней продовжує ширитися Росією. Впродовж останнього тижня спалахи захворювання зафіксували у Калінінградській, Челябінській та Тюменській областях, де раніше хвороба не реєструвалася.

На одному з найбільших свинарських підприємств Тюменської області — компанії «Комплекс» (Ісетський р-н) виявили ​​ АЧС. За інформацією уряду регіону, належить знищити близько 16 тис. тварин. Свинина з підприємства поставлялася на великі переробні заводи регіону, тож їх продукцію вилучать з обігу й ізольовано зберігатимуть впродовж проведення лабораторних досліджень. Крім того, ліквідації підлягають всі свині у радіусі 5 км від вогнища зараження.

Також минулого тижня АЧС підтвердили в Челябінській області. В осередку захворювання вилучили і знищили 302 свині.

За даними Міжнародного епізоотичного бюро станом на 3 листопада у Росії впродовж 2017 року зареєстрували 160 спалахів АЧС у 18 регіонах, у тому числі 133 — серед домашніх свиней. За оцінкою Россільгоспнагляду, з 2007 року, коли у РФ вперше виявили ​​АЧС, прямі збитки через поширення вірусу склали 5 млрд руб., а непрямі досягають 50-70 млрд руб.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Держпродспоживслужба та Спілка молочних підприємств України домовилися співпрацювати в питаннях виявлення непридатної та небезпечної молочної продукції, а також фальсифікованої молочної продукції і виробників-фальсифікаторів шляхом участі в програмах «Стоп фальсифікат».

Відповідні наміри зафіксовані в меморандумі, який підписали Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Голова Спілки молочних підприємств Вадим Чагаровський, йдеться у повідомленні ДПСС.

«Сьогодні ми дуже багато уваги приділяємо боротьбі за фальсифікатом, зокрема, молочних продуктів. Важливо, що до цієї роботи долучаються профільні об»єднання — разом ми можемо бути більш ефективними», — зазначила Владислава Магалецька.

Метою меморандуму є розвиток молочної галузі України, сприяння та забезпечення виробництва і обігу якісних та безпечних молочних продуктів, боротьба з невідповідністю продукції нормативним документам чинного законодавства України, а також підвищення конкурентоспроможності вітчизняних молочних продуктів на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Окремим напрямком роботи буде розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Кабінету міністрів України, нормативно-правових актів міністерств у складі постійних або тимчасових робочих груп, а також розробка пропозицій щодо приведення законодавства у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини та молочних продуктів у відповідність до вимог директив Європейського Союзу.

agroportal.ua

Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями.

Про це повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час круглого столу «Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі», повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Захід відбувся за організації Київської школи економіки та за підтримки Програми ЄС і Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» у співпраці з уповноваженими державними органами. Серед учасників заходу — заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, представники Офісу Президента України, Київської школи економіки, облдержадміністрацій, Укрдержфонду, аграрних асоціацій, фінансових установ, проєкту USAID та міжнародні експерти.

«В питанні запуску ринку землі наголос — на дрібних фермерах, адже вони, на противагу середнім і великим підприємствам, мають обмежений фінансовий ресурс. Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями. Разом з тим, це має бути комплексна аналітична установа, яка приєднається до мережі сільськогосподарського дорадництва на рівні об'єднаних територіальних громад та консультуватиме фермерів на місцях. Прийняття відповідного законопроекту про створення Фонду передбачається у 2021 році», — зауважив заступник Міністра Тарас Висоцький.

За його словами, іншим дієвим інструментом полегшення доступу аграріїв до державної та інформаційної підтримки є Державний аграрний реєстр, закріплення якого на законодавчому рівні очікується на цьому тижні (законопроєкт № 3295).

Також учасники обговорили питання реалізації земельної реформи та забезпечення інструментами фінансової підтримки аграріїв, кредитування малих і середніх фермерських господарств після запуску ринку землі, спрощення доступу фермерів до фінансових ресурсів, державної підтримки фермерів, перспектив створення Фонду часткового кредитування.

Продуктивне скотарство втратило за час війни понад 50 тисяч поголів'я. Ці втрати потрібно компенсувати, а також робити акцент на розвиток тваринництва як галузі, яка продукує додану вартість.

Про це в Медіацентрі Україна — Укрінформ заявив Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради:

«Тваринництво зазнало значних руйнувань, нещодавній приклад — артилерійський обстріл однієї з ферм Запорізької області, де було знищено поголів'я, зруйновані доїльні зали. За час війни Україною втрачено більше 50 тис. поголів'я продуктивного скотарства. Це треба буде надолужувати. Сьогодні Всеукраїнська Аграрна Рада разом з партнерами, Асоціацією виробників молока, ведуть перемовини щодо завезення на територію України нетелів з інших країн світу, зокрема з ЄС, для наших підприємств, які надалі готові розвивати тваринництво. Тваринництво — ключова галузь, на яку Україні варто буде робити ставку, тому що виробництво молока — це джерело доданої вартості, переробка є на даний час досить перспективною. Наступні півроку наше завдання — сформувати бачення підприємств, які будуть спеціалізуватися на доданій вартості».

Проте налагодження переробки, генерування доданої вартості вимагає інвестицій.

«Нам варто думати, де шукати інвесторів, і як залучати державні програми, мається на увазі фінансування під підтримку вищеназваних проектів. Найкращий інвестор під час війни — це внутрішній інвестор. Упевнений, що знайдуться люди, які розуміють, що агросектор є досить перспективним. Іноземний бізнес не буде поспішати заходити, бо ризики для них досить високі, а світовий бізнес любить, коли є тиша і спокій. Але війна показала, що навіть у складних умовах знаходяться внутрішні інвестори, які готові брати на себе відповідальність. Завдяки активним діям ЗСУ стає зрозумілим, що інвестиції в Україну матимуть перспективи», — додав Денис Марчук.

uacouncil.org