Україні потрібні нетелі для компенсації втрати 50 тисяч поголів’я худоби

За попередніми підсумками 2016/2017 маркетингового року, експорт зернових культур та борошна склав 44 441 тисячу тонн, що на 4 954 тисячі тонн більше ніж у попередньому періоді.

Зокрема, було експортовано:

-          пшениці – 17 531 тисяча тонн (+592 тис. тонн до попереднього МР);

-          кукурудзи – 20 703 тисячі тонн (+3 294 тис. тонн до попереднього МР);

-          ячменю – 5 354 тисячі тонн (+941 тис. тонн до попереднього МР);

-          жита – 11,4 тисячі тонн (-7 тис. тонн до попереднього МР);

-          інших зернових – 304 тисячі тонн (+61 тис. тонн до попереднього МР);

-          борошна – 402,9 тисячі тонн (+54 тис. тонн до попереднього МР).

Нагадаємо, що Рада ЄС схвалила обсяги торговельних преференцій для України зі ставкою «0%» ввізного мита на низку груп товарів.

Прес-служба Мінагрополітики

Німецько-український фонд (НУФ) пропонує чотири основні програми для розвитку малого і середнього бізнесу в Україні: програму мікрокредитування, програму рефінансування заходів з підтримки системи кредитування у сільській місцевості, програму кредитування малих та середніх підприємств за пріоритетними галузевими напрямками і програму з підтримки фінансування інвестиційних проектів малого і середнього бізнесу (МСБ).

В повідомленні ідеться, що всі кредитні програми фонду реалізуються через його банки-партнери: Ощадбанк, Прокредит банк, Укргазбанк, Мегабанк, Кредобанк та Кредитвестбанк.

За програмою з підтримки фінансування інвестиційних проектів МСБ до пріоритетних галузей фінансування фонд відносить: сільське господарство, переробну промисловість, готельний та ресторанний бізнес, а також проекти, пов'язані з енергоефективністю та енергозбереженням.

Фонд готовий виділити цим підприємствам кредитів на суму понад 300 млн грн. Також найближчим часом планується розширити коло партнерів фонду, що дозволить значно збільшити фінансування. Більш того, НУФ очікує і на зниження вартості кредитування українських підприємств у найближчому майбутньому.

epravda

За результатами вебінару минулого тижня, IFCN констатує, що від 05.05. зміни в глобальній молочній ситуації незначні. В цілому прогноз середньосвітової ціни на молоко залишився майже без змін, за винятком більш позитивного сценарію для ключових виробників. Так, для ЄС середньопрогнозовану ціну збільшили на 1 дол. ― до рівня 29,9 дол./100 кг, а для США ― на 1,4 дол., до 29,4 дол./100 кг.

Про це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Драйвером для зміни прогнозів послугували ті заходи державної підтримки, які були нещодавно анонсовані центральними та місцевими урядовими структурами цих країн. Так, Єврокомісія виділила фінансову підтримку в розмірі 30 млн. євро на зберігання до кінця року у приватних складах близько 330 тис. тонн біржових молочних товарів (СЗМ, масло та сир), запаси яких почали накопичуватися в період світового карантину. Крім того, уряди окремих країн ЄС запровадили додаткову підтримку для свої фермерів.

Зокрема, найтурботливішою виявилася Франція, яка виділила 7 млрд. євро для підтримки від великого до дрібного бізнесу, серед якого і аграрний. Також тут присутні активні ініціативні заклики та акції, направлені на підвищення споживання сирів, попит на які серйозно впав.

Уряд Італії виділив 100 млн. євро для підтримки середнього та малого аграрного бізнесу, хоча він, за коментарями Альберто Менгі, експерта Центру дослідження продукції тваринництва (Centro Ricerche Produzioni Animali S.p.A., CRPA), постраждав значно менше, порівняно з іншими галузями економіки. Тим часом загальна ситуація в італійському молочному секторі переживає жваве відновлення. За словами доповідача, з березня тут ростуть продажі молочних продуктів в ритейлі: ультрапастеризованого молока (+19%), твердих сирів (+27%), моцарелли (+49%), йогуртів (+5%).

Проте ріст попиту в європейському ритейлі, поки що, не компенсує загального падіння, яке зумовлене скороченням експорту та продажів в ГоРеКа, оскільки їх частка в структурі реалізації є найбільшою. У зв’язку з цим, великі переробники анонсували про скорочення закупівлі сировини на 3% та звертаються до виробників з проханням скоротити виробництво молока.

Отже, країни-виробники комплексно підходять до вирішення проблеми, проте такі заходи можуть бути недостатніми, оскільки значна частка їхньої продукції орієнтована на експортні ринки (Німеччина — 50%, Франція ― 40%). Тому «здоров'я» їх молочної галузі значним чином буде залежати від темпів відновлення світового попиту, а він формується країнами-імпортерами, більша частина яких є сировинними державами з доходами, що залежать від торгівлі енергоносіями. У зв’язку з цим у експертному середовищі світову рецесію визнано одним із чинників, котрий має найбільший тиск на процес відновлення глобального попиту.

Зростання світового попиту на молочну продукцію за регіонами (2009−2019)

Джерело: IFCN

У Головному управлінні Держпродспоживслужби в м. Києві за участю депутатів Київради, представників КП «Київреклама», «Спілки споживачів України», Інституту споживчого права, «Спілки споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення» та інших учасників заходу відбулася розширена нарада з питань контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Як зазначив начальник Головного управління Держпродспоживслужби Олег Рубан, порушення законодавства в сфері реклами виявляється уже «пост фактум», що зумовлено прямою законодавчою забороною втручатися в зміст рекламного матеріалу під час надання дозволу на його розміщення. Це фактично створює умови, при яких кожен з нас певний час (до встановлення порушень) може бути споживачем цієї неправомірної реклами.

«Ринок зовнішньої реклами в м. Києві у великій кількості не відповідає діючому законодавству України. Причиною цього є той факт, що передбачена сьогодні відповідальність за замовлення та розповсюдження недобросовісної реклами не є мотивуючим фактором для рекламодавців та рекламістів дотримуватись норм Закону України «Про рекламу». Ми маємо врешті-решт не реагувати на появу недобросовісних сюжетів пост-фактум, а взагалі викоренити із-підсвідомості навіть думки про розміщення такої реклами. Я радий, що владі не байдуже обличчя нашого міста», – зауважив Олег Рубан.

У свою чергу в.о. начальника відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби у м.Києві Дмитро Лавриненко поінформував, що за період із 24 березня 2017 по теперішній час відділ контролю за рекламою та дотримання антитютюнового законодавства досліджено 66 носіїв зовнішньої реклами, зміст яких містить порушення.

«Декілька років тому, коли була введена норма обмеження по рекламі заборони тютюну, у віконцях був просто фон, ніякого зображення, слоганів.  і максимум що вони могли собі дозволити це підсвічування», - зазначив  начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Департамент захисту споживачів Держпродспоживслужби Олег Кобельков.

За результатами наради прийнято рішення:

• створити єдину інформаційну базу, для визначення недобросовісних рекламодавців зовнішньої реклами в м. Києві;
• створити робочу групу з метою врегулювання спірних та проблемних питань при здійсненні державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами на території м. Києва;
• започаткувати проведення масових, профілактично-роз’яснювальних заходів щодо дотримання законодавства про рекламу з рекламодавцями, рекламістами та іншими учасниками ринку в м. Києві;
• ініціювати перед Київрадою створення Комісії з питань захисту суспільної моралі в сфері реклами, до складу якої включити фахівців ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві, функцією яких буде дослідження законності змісту рекламних проектів із метою запобігання потрапляння недобросовісної зовнішньої реклами на вулиці м. Києва.

Прес-служба Держпродспоживслужби