На Буковині підтверджено випадок АЧС

15-квіт-2021

12 квітня 2021 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області надійшло повідомлення, що протягом 11-12 квітня 2021 року в господарстві СТзОВ «Котелеве» загинуло 5 свиноматок та 30 —  абортували.

Профільними організаціями проведено епізоотичне дослідження загибелі свиней. У результаті якого підтвердили африканську чуму свиней (АЧС).

14 квітня року при Чернівецькій обласній державній адміністрації проведено засідання на якому затверджено План-заходів щодо профілактики, недопущення поширення та ліквідації захворювання АЧС у свиногосподарстві СТзОВ «Котелеве».

Нагадаємо, що станом на 15 квітня, в Україні зафіксовано 541 випадок АЧС. Останній підтвердили на Вінничині.

 consumer-cv.gov.ua

Більше новин
Чому премікси та ветпрепарати подорожчали?
09-черв-2022

Нижчі ціни на ключові сільгоспкультури «компенсує» здороження інших складових виробництва — преміксів, ветеринарних препаратів та пального. У причинах такої динаміки розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

Хоча більшість виробників свинини констатує, що витрати на годівлю, знизилися за рахунок послаблених внутрішніх цін на зернові та білкові корми, за їх свідченнями ціни на премікси, навпаки, подорожчали на 7-20%, а окремі продукти – навіть більше. Експерти ринку кормових добавок пов’язують це як із збільшенням логістичних витрат, так і з приростом цін на сировину.

Одним з найвагоміших чинників підвищення цін на премікси є здороження мінеральних інгредієнтів. Зокрема, як Україна, так і країни ЄС наразі змушені шукати альтернативних та оптимальних за якістю продукції постачальників монокальцію фосфату. Інші мінеральні складові також в дефіциті, що підштовхує їхні ціни до зростання. Так, окремі позиції зросли в ціні на 30-50%. Крім цього, до імпортних потреб виробників кормових добавок тепер додалися сіль та сода. Щодо підвищення цін на амінокислоти (лізин хлориду, треонін, метіонін тощо) через їх брак, то це явище було тимчасовим. Водночас, ціни на вітаміни залишаються відносно стабільними.

При цьому, вартість доставки імпортних «витратників» зросла більш ніж удвічі не тільки через здороження пального. Так, часто при калькуляції на компанію-покупця покладають транспортні витрати і на зворотній шлях транспортного засобу.

У відповідь на таку цінову динаміку постачальники кормових інгредієнтів відзначають, що свинарі залежно від розміру підприємства можуть притримуватися різних стратегій. Так, найбільші оператори ринку (від 2 тис. свиноматок) наразі концентруються на максимальній реалізації потенціалу тварин за рахунок годівлі, незважаючи на здороження. Водночас, менші гравці часто обирають шлях економії на кормових культурах чи добавках за рахунок переходу на базові лінійки преміксів.

Оцінки операторів ринку кормів щодо приросту цін на премікси порівняно з довоєнним періодом помітно коливаються в межах від 10 до 30%. Істотна розбіжність пов’язана з тим, що низка постачальників може стримувати здороження за рахунок закладених у довоєнні ціни валютних ризиків, власних запасів, зроблених до війни, та прямих контрактів на закупівлю великих партій кормових інгредієнтів з ЄС. Водночас постачальники зауважують, що наступна хвиля здороження преміксів, найімовірніше, відбудеться ближче до осені. Її спричинить здороження енергоносіїв та фрахту сировини з віддаленіших країн, зокрема, амінокислот з Китаю.

На ринку ветеринарних препаратів відзначають здороження окремих позицій до 40%. Хоча ключові міжнародні компанії, представлені в Україні, зазначають, що з початку війні ціни на більшість препаратів змінювалися незначно і насамперед через перегляд курсу валют НБУ (у валюті ціна не змінилася!), на ринку присутні оператори, які, користуючись ситуацією, підвищують цінники ледь чи не двічі Основний аргумент, який наводять, — здороження закупки через девальвацію гривні. При цьому всі міжнародні договори наразі проводяться за фіксованим курсом міжбанку, який не так значно відхилився від довоєнного як поточний готівковий.

З іншого боку, така неоднозначна ситуація на ринку заохочує виробників свинини ретельніше відстежувати ринкові пропозиції та прискіпливіше обирати коло контрагентів.

Асоціація «Свинарі України»

Детальніше
РФ ввела тимчасові обмеження на ввезення тварин з Колумбії
07-лип-2017

Россільгоспнагляд з 5 липня ввів тимчасові обмеження на ввезення живих тварин і тваринної продукції з Колумбії через ящур.

 «Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду повідомляє, що у зв'язку з виникненням на території Колумбії вогнища ящура з 5 липня 2017 року вводяться тимчасові обмеження на ввезення з усієї території Колумбії», — йдеться в документі.

Обмеження стосуються, зокрема, сприйнятливих до ящуру живих тварин, а також тих, які не пройшли термообробку, що гарантує руйнування вірусу, сирого м'яса і м'ясної продукції, молока і молочної продукції. Крім того, заборонено ввезення шкур, шкіри і трофеїв, які не оброблены за технологією, яка гарантує руйнування вірусу, і устаткування для утримання сприйнятливих до ящуру тварин, їх забою і переробки, що були у вжитку.

Одночасно введено тимчасові обмеження на транзит по РФ живих тварин з Колумбії, сприйнятливих до ящуру.

Прес-служба відомства

Детальніше
Виробництво м'яса в Україні за 11 місяців 2017 скоротилося на 0,1%
21-груд-2017

Виробництво м'яса в Україні (без урахування тимчасово окупованій території АР Крим, міста Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) за січень-листопад 2017 р в порівнянні з аналогічним періодом 2016 р зменшилася на 0,1% і склало 2 млн 869, 6 тис. тонн. Про це повідомляє Державна служба статистики України (Держстат).

При цьому виробництво молока в січні-листопаді 2017 р склало 9 млн 681 тис. т, що на 0,6% менше, ніж за аналогічний період 2016 г. У той самий час виробництво яєць за звітний період збільшилася на 3% в річному численні і склало 14 млрд 517,9 млн шт.

Нагадаємо, за 12 місяців 2016 року виробництво м'яса в Україні зросло на 0,7%. поголів'я великої рогатої худоби станом на 1 січня 2017 становить 3 млн 674,9 тис. голів, що на 2% менше, ніж за аналогічний місяць 2016 року. У тому числі поголів'я корів скоротилося на 2,7%, свиней - на 5,5%, овець та кіз - на 1%, а поголів'я птиці - на 0,8%.

Джерело - All Retail

Детальніше
ЗП 2194 щодо земельної децентралізації прийнято. Чому це важливо для молочарів?
30-квіт-2021

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

  • Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
  • Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
  • Використання земель переходить під контроль громад,
  • Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
  • Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
  • Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
  • Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

  • «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
  • Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
  • Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок