У 2021 році Україна закупила за кордоном на 5,2% більше живої птиці

Рік 2020-й буде вдалим для вітчизняного агропромислового комплексу: експорт зернових - збільшиться, а виробництво м'яса зросте. Про це у коментарі УНН розповіла аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Валентина Кропивко.

Прогнозуючи розвиток галузі рослинництва, Кропивко нагадала, що минулого року в Україні було намолочено понад 75 млн тонн зерна: 28,9 млн тонн пшениці, понад 35 млн тонн кукурудзи та 9,1 млн тонн ячменю. На початок 2020 року понад половину врожаю пшениці, третину ячменю та кукурудзи вже було експортовано, інформує експерт.

"Зважаючи на стабільний зовнішній попит, особливо країн Азії та Африки, тренд до зростання експортного потенціалу галузі попередніх років продовжиться.

Позитивним маркером є те, що площі озимини під урожай 2020 року відносно сталі порівняно з попереднім роком. Зважаючи на позитивну кон'юнктуру зовнішнього ринку, очікується подальше збільшення площ маржинальних кукурудзи та соняшнику", - каже аналітик.

Галузь тваринництва розвиватиметься неоднозначно, каже Кропивко. Сегмент молочного скотарства буде скорочуватися.

"Переважно за рахунок населення, через зміни вимог до якості молока (відміну молока другого ґатунку), що приймається переробними підприємствами з 01.01.2020 року", - пояснила експерт.

Натомість виробництво м'яса, завдячуючи птахівництву, продовжить тренд до зростання, переконана аналітик УКАБ.

"Так, за останній рік поголів’я птиці збільшилось на 9,5 млн голів або на 4%, а вирощування м’яса птиці у забійній вазі зросло на 10%. Експортні перспективи галузі забезпечуються високим попитом ЄС (Нідерланди та Словаччина) та ОАЄ.

Структура м’ясної галузі адаптуватиметься до існуючої кон’юнктури світового та вітчизняного ринку", - інформує Кропивко.

Основним трендом у тваринництві буде індустріалізація галузі - тобто збільшення частки поголів’я, що утримується підприємствами, каже експерт.

Кропивко також розповіла, що найбільше впливатиме на розвиток АПК у 2020 році. Йдеться про просування земельної реформи, перспективи подальшого укріплення гривні та укладання нових торгівельних угод.

"У 2020 році триватиме "селекція"/перерозподіл у структурі господарюючих суб’єктів, слабкі гравці витіснятимуться з ринку, є значні перспективи для кооперації та укрупнення в галузі. Наразі ключове питання в оптимізації ресурсів і проактивних діях агровиробників", - резюмувала аналітик.

Джерело: УНН

Підвищений попит на товарних поросят вдруге за місяць міняє цінники.

Про це повідомляють в асоціації «Свинарі України».

«Пожвавлення на ринку товарних поросят, яке почалося у квітні, продовжується. Так, за свідченнями операторів ринку, кількість охочих закупити тварин для подальшої відгодівлі перевищує наявну пропозицію, а товарні партії поросят масою 25-30 кг станом на середину травня заброньовані до кінця червня. Відповідна активність спричинила подальше здороження в сегменті: якщо у квітні ціна закупівлі коливалася в межах 75-90 грн/кг живою масою, то в середині травня діапазон піднявся до 80-110 грн/кг», — говориться у повідомленні. 

В асоціації зазначають, що здешевлення кормів на тлі підвищення попиту на свинину привернуло увагу до відгодівлі. Проте треба зважати на економічний бік такої зацікавленості, адже надмірний попит «розганяє» ціни та може їх вивести на такий рівень, коли навіть за знижених цін на корми виробництво може опинитися на рівні окупності. Так, за теперішнього рівня закупівельних цін на поросят та кормові інгредієнти орієнтовна межа окупності для відгодівельників сягатиме 45-46 грн/кг, підрахували в АСУ.

«Підвищення витрат на закупівлю товарних поросят нині виводить собівартість їх відгодівлі практично на довоєнний рівень навіть за умови здешевлення кормів. Так, з травня свинарі відчули істотне зниження цін на кормові інгредієнти, проте його компенсує як підвищення цін на поросят масою 25-30 кг, так і збільшення інших статей витрат. Так, підвищення цін на дизпаливо майже на 75% впливає на собівартість хоча й не напряму, проте відчутно, адже це і доставка тварин, і доставка кормів, і утилізація гноївки», — коментує директор ФГ «Пан Продукт» Мирослава Чайковська.

Крім цього, зростають також інші виробничі витрати, пояснює вона. Так, наприклад, великі черги бажаючих закупити товарних поросят дещо обмежують пропозицію в «одні руки», тож далеко не кожен відгодівельник зможе забезпечити 100% заповнення виробничого майданчика, що автоматично збільшує витрати на утримання та обслуговування однієї голови. А крім цього, є потреба переглянути зарплати персоналу. 

«Тож у кінцевому рахунку і виходить, що межа окупності навіть прогресивних підприємств-відгодівельників може сягати 46 грн/кг. Для дрібного свиногосподарства, де за тваринами доглядають сімейним підрядом, частково годують власновирощеними культурами, мають менші адміністративні витрати та податкове навантаження, така межа може бути трохи нижчою — близько 44 грн/кг. Проте стале виробництво та регулярну пропозицію товарних свиней в такому випадку не йдеться», — підсумувала експерт. 

agroportal.ua

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня змінила методику обрахування вагонної складової у вартості вантажоперевезень у вагонах власного парку по території України.

Згідно з повідомленням компанії, після зміни методики плата за перевезення вантажів у вагонах «Укрзалізниці» зросте, передає Цензор.нет.

Так, раніше для обрахування вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами «Укрзалізниці» використовувалась методика, за якою термін використання вагонів визначався діленням відстані перевезення на нормативну швидкість доставки вантажу. Зазначена нормативна швидкість становила 200 км/добу для повагонних відправлень та 320 км/добу для маршрутних відправлень.

«Разом з тим останні 10 років фактична швидкість руху вагонів значно менша за нормативну швидкість через знос залізничної інфраструктури, рухомого складу та через збільшення кількості операторів вагонного парку на мережі. Таким чином, при застосуванні нормативної швидкості в розрахунку терміну використання вагонів кількість розрахованих діб використання вагона абсолютно не відповідала дійсності», — зазначається у повідомленні.

Водночас, яка зауважують в «Укрзалізниці», на ринку використання вантажних вагонів наразі діє інша методика, яка прив’язана до фактичної швидкості руху вагонів на різних маршрутах.

Через це «Укрзалізниця» хоча і мала вищій рівень ставок плати, ніж у приватних операторів ринку, але отримувала кошти за значно менший термін використання власних вагонів. Тепер державна компанія перейде на обрахування вагонної складової вартості вантажних перевезень з урахуванням фактичної, а не нормативної швидкості руху вагонів.

«Також слід зазначити, що дійсно в серпні 2022 року вантажовласники відчують ріст вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами „Укрзалізниці“, адже фактично при розрахунку різко зросте кількість днів використання вагонів, а ставки плати залишаться на поточному рівні», — визнають в компанії.

Проте надалі з підвищенням вартості використання вагонів «Укрзалізниця» очікує зменшення попиту на свої вагони у поточному місяці, а за рахунок зменшення коефіцієнту утилізації вагонів очікується зменшення ставок плати до ринкового рівня.

Водночас в компанії наголошують, що нормативна швидкість доставки вантажів не змінюється й становить, як і раніше, 200/320 км/добу, проте тепер вона не впливатиме на вартість використання вагонів.

З кінця листопада змінюються вимоги до ввезення на територію України тварин та харчових продуктів тваринного походження, — повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль на панельній дискусії «Кращі практики та офіційні вимоги щодо карантинування тварин», яка проходила в рамках Міжнародного Дня свиноферми. 

Так, за інформацією Бориса Кобаля, 24.11.2019 набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Відповідно до цього наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.06.2004 № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», яким, зокрема, було передбачено проведення відбору тварин для відправки в Україну за участю представника державної служби ветеринарної медицини України.

Після набуття чинності наказу № 553 ввезення на митну територію живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей) та їх репродуктивного матеріалу можливе з потужностей (об'єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами:

інспектування такої потужності (об'єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України;

здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України;

у разі, якщо з такою країною укладено договір про еквівалентність.

Таким чином, процедуру ввезення на територію України тварин, в тому числі і свиней, буде значно спрощено.

consumer.gov.ua