Ринок живця: наслідки «спекотного» дефіциту

Китай збільшив обсяги експорту американської кукурудзи та сої, щоб зменшити ризики нестачі продовольства внаслідок війни росії в Україні та зменшення врожаю в Південній Америці.

«Протягом грудня минулого року США експортували до Китаю продукції сільського господарства на $34 млрд, що менше заявленої цілі — $40 млрд. Хоча обидві країни говорять про продовження угоди, очікується, що Китай буде купувати більше американських продуктів, щоб забезпечити необхідне постачання зерна на тлі обмежених світових запасів», — про це йдеться у матеріалі Bloomberg.  

Росія та Україна є одними з найбільших експортерів таких основних зернових як пшениця та кукурудза, а також рослинних олій. Оскільки поставки з двох країн практично зупиняються, ціни на багато сільськогосподарських товарів різко зросли. Китай в свою чергу є основним покупцем кукурудзи та ячменю з України, а також соняшникової олії.

Базові ф’ючерси на сою залишалися стабільними в Чикаго після стрибка на 2,2% у четвер (3 березня). Кукурудза збільшила приріст до найвищого рівня з 2012 року. 

«Ситуація з постачанням соєвих бобів у Китаї зараз дуже складна, і соєві боби з Тихоокеанського північно-західного регіону були б найшвидшим варіантом для поставок», — говорить співзасновник і директор з маркетингових досліджень Sitonia Consulting, розташованої в Китаї, Дарін Фрідріхс.

Перспективи рекордного врожаю сої в Бразилії цього року були зруйновані погодними проблемами. Українську кукурудзу зазвичай сіють у квітні та травні, і руйнування в результаті війни, нестача працівників та хаос навколо транспорту та логістики можуть поставити ці культури під загрозу.

Бразилія, зазвичай третій або четвертий за величиною експортер кукурудзи, намагається поповнити виснажені запаси після меншого, ніж очікувалося, другого врожаю кукурудзи в травні минулого року. Міністерство сільського господарства США знизило оцінку врожаю кукурудзи в Бразилії до 114 млн т з початкової оцінки в 118 млн т.

«Продовольча безпека є найважливішим пріоритетом для Пекіна, оскільки імпорт кукурудзи, сої та пшениці в країну зріс до рекордних рівнів», — зазначається у матеріалі. 

agroportal.ua

Експорт м’яса та м’ясопродуктів  за 7 місяців поточного року склав 215 тис. тонн («плюс» 37% до 7 місяців 2016 року), імпорт – 108 тис. тонн («плюс» 13%). Про це повідомляє прес-служба Економічного дискусійного клубу.

Частка м’яса птиці у загальних обсягах експорту становила 79% (170 тис. тонн, або на 29% більше, ніж роком раніше). Найвищим попитом українська птиця у ц. р. користувалася у Єгипті, Нідерландах, Іраку.

За 7 місяців поточного року відбулося також дворазове зростання експорту яловичини та свинини. Найбільші обсяги цих видів м’яса експортуються до країн колишнього СРСР – Білорусі, Азербайджану, Казахстану, Грузії, Молдови.

У січні-липні ц. р. експортовано 34 тис. тонн яловичини, що становить 22% від її вітчизняного виробництва.

М’ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою та м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 7 місяців ц. р. зріс на 37%, а свинини − зменшився на 5%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, із Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні−липні 2017 року склала 9%.

У січні−липні 2017 року українськими господарствами вироблено 1 290 тис. тонн м’яса всіх видів, що на 0,4% більше порівняно із відповідним періодом минулого року. При цьому, зросло виробництво яловичини (+2,5%) та птиці (+0,6%), а виробництво свинини зменшилося на 0,5%.

Довідково: за інформацією органів статистики, станом на 01.08.2017 порівняно з відповідною датою минулого року поголів’я ВРХ скоротилося на 0,7%, свиней – на 8,6%, а поголів’я птиці зросло на 1,0%.

За балансовими розрахунками, за 7 місяців ц. р. порівняно з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м’ясом та м’ясопродуктами на 3% менша, ніж роком раніше (яловичина – «мінус» 11%, свинина – «мінус» 3%, м'ясо птиці – «мінус» 2%). Відповідно середньодушове споживання населенням м’яса і м’ясопродуктів відстає від торішнього на 0,9 кг і склало за 7 місяців 28,6 кг у розрахунку на особу.

www.poultryukraine.com

Президент і генеральний директор USDEC (Американська рада з експорту молочних продуктів) Том Вілсак, беручи участь в круглому столі, організованому американським журналом Dairy Foods, зазначив, що повсякденне життя всієї планети тільки почне повертатися до норми в 2021 році. І молочна галузь не стане винятком.

«COVID-19 буде ще довго впливати на світову економіку, включаючи молочні ринки. Мексика, наш експортний ринок молочних продуктів № 1, знаходиться в нашому списку спостереження. Економіка країни вже була нестабільною до COVID-19 через уповільнення виробництва, скорочення інвестицій і невизначене політичне становище. Об'єднайте ці чинники з обвалом цін на нафту, ослабленням песо і недостатнім державним стимулюванням, і ви отримаєте потенціал тривалої рецесії в країні, яка в минулому році придбала американських молочних продуктів на більш ніж 1,5 млрд. доларів. Щоб знизити ризик надмірної залежності від економіки однієї країни, багато з наших членів диверсифікують поставки, відкриваючи нові ринки, включаючи Близький Схід/Північну Африку, Південну Америку і Південно-Східну Азію. Це мудра стратегія. Наш експорт до Мексики скоротився в цьому році, але ми компенсували це бурхливими продажами інгредієнтів в Південно-Східну Азію», — розповідає Том Вілсак.

За словами експерта, США налаштовані на серйозне зростання поставок молочних інгредієнтів в Південно-Східну Азію. Експорт СЗМ виробництва США в Південно-Східну Азію виріс на 72% за перші сім місяців 2020 року (порівняно з січнем-липнем 2019 року), і цей регіон знаходиться на шляху до витіснення Мексики в якості ринку СЗМ № 1 в цьому році.

Продажі сироваткових білків в Південно-Східній Азії виросли на 38% за той же період. Активно в розвитку експорту участь американського Центру передового досвіду в молочній промисловості (CDE), який нещодавно відкрили в Сінгапурі. CDE був побудований з використанням найсучасніших технологій, щоб з'єднати постачальників з клієнтами з Південно-Східної Азії.

Том Вілсак нагадав, що Американська рада з експорту молочних продуктів була створена 25 років тому і сьогодні є провідним інструментом в розширенні ринків збуту для молочної продукції, здійснюючи боротьбу за справедливу торгову політику.

«У 1995 році експорт молочних продуктів США склав 982 мільйони доларів. У минулому році показник досяг $ 6 млрд. Фізичний обсяг експорту за ці роки виріс на 552%. Сьогодні молоко з одного з семи танкерів, які покидають американські ферми, потрапляє в молочні продукти та інгредієнти, що направляються за межі країни. У 2021 року ми бачимо серйозні можливості для подальшого зростання експорту», — уклав Том Вілсак.

DairyNews.ru

Кабінет міністрів починає працювати над створенням чотирьох фондів, кошти яких підуть на відновлення України. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час звернення.

«За дорученням президента уряд починає працювати над створенням чотирьох фондів. Кошти цих фондів підуть на відновлення України», — сказав Шмигаль.

Перший — Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури.

«Ми поновимо все, що зруйнували російські окупанти. Кожен будинок, кожну квартиру, кожну школу, кожен дитячий садок та лікарню, кожен міст і дорогу», — заявив прем'єр.

Другий — Фонд оновлення і трансформації економіки.

«Ми проситимемо наших партнерів схвалити для нас так званий український план Маршалла. Нам потрібно не просто відновити економіку, ми будуватимемо нову європейську країну», — сказав він.

Третій — Фонд обслуговування та погашення боргу.

«Незважаючи на війну, Україна виконує всі свої зобов’язання. 1 березня Мінфін здійснив купонну виплату в розмірі 292 мільйони доларів за єврооблігаціями. Але ми вважаємо, що світ має допомагати та підтримувати Україну, розуміючи, який вантаж сьогодні лежить на нас», — повідомив Шмигаль.

Четвертий — Фонд підтримки постраждалого бізнесу.

«Ми бачимо, скільки підприємців і компаній допомагають нашим військовим, лікарям, звичайним українцям. Усі об'єдналися заради спільної мети вигнати ворога з нашої землі. Наше завдання — допомогти бізнесу повернутися до нормальної роботи, нормального життя, нормального існування», — заявив прем'єр.

epravda.com.ua